Які наслідки для України можуть мати переговори Байдена та Путіна

Справжньою перевіркою партнерських та союзницьких відносин України та США стала відеоконференція президентів Байдена та Путіна, що відбулася ввечері 7 грудня. Щоб розмова відбулася, «кремлівський господар» сконцентрував уздовж кордонів з Україною стотисячну армію, погрожуючи масштабним вторгненням.

Наскільки російська загроза послабшала після цієї розмови і які наслідки для нашої країни може мати ця розмова лідера Західного світу та російського правителя, що думають про це експерти-міжнародники, політики в Україні – Інформатор зібрав та узагальнив найбільш характерні думки.

Це навряд чи було Карибською кризою № 2

Прагнення деяких проросійських коментаторів порівняти ескалацію напруженості на російсько-українському кордоні із кризою більш ніж півстолітньої давності на Кубі (Карибська криза), насправді виглядало штучним. У Москві безперечно розраховували на подібну аналогію, але вона явно не вдалася. І тому президент Байден односторонньо використав політику батога і пряника щодо російського колеги. Хоча російські коментатори вже встигли заявити про небувалий успіх Кремля – мовляв, з нами розмовляють і з нами рахуються!

Проте під час цієї відеоконференції глава США Джо Байден виразно пояснив своєму російському візаві, що наслідки нової агресії РФ проти України. будуть найсумнішими для російської економіки загалом і для російського бізнесу зокрема. То був батіг. Але, схоже, був ще й пряник – оскільки незабаром після завершення двогодинного спілкування двох президентів із проекту оборонного бюджету Штатів наступного року виключили пункт про санкції на улюблену іграшку путіна – проект «Північний потік-2».

Втім, у тому самому документі з'явився пункт про масштабну військову допомогу для нашої країни наступного року – Україні буде виділено 300 млн доларів на ці цілі.

Значна кількість експертів називають кризу біля кордону РФ та України штучною, хоча й багато в чому демонстративно показовою.

«Переговорами Байден-Путін у відеоформаті, завершився симулятор створення формату вирішення світової кризи нової адміністрації США та старої влади Росії. По суті сторони просто показали світові і самим собі, як вони діятимуть у разі загрози великої регіональної війни, що саме по собі дуже кумедно, тому що розпочинати цю війну і йти на реальний конфлікт ніхто не збирався.

Суть події (для Кремля – ред.) полягає в тому, щоб визначити «червоні лінії» Вашингтона і наскільки далеко готовий йти Вашингтон у справі захисту цих “червоних ліній”. Для цього і була «симульована» українська криза. Головне питання для Кремля звучало так: що їм загрожує у тому випадку, якщо вони вчинять збройну агресію проти суміжної держави, яка має з Вашингтоном тісні партнерські відносини. Відповідь була отримана: американці не воюватимуть, хоча, можливо, відправлять радників та інструкторів, але РФ потрапляє під ще жорсткіші санкції…», – у коментарі Інформатору пояснив своє бачення ситуації грузинський політолог Гела Васадзе.

З таким поглядом згоден Микола Капитоненко, політолог та експерт Міжнародного центру перспективних досліджень. Він не бачить об'єктивних причин для реального загострення ситуації на російсько-українському кордоні

«З можливістю ескалації на східних кордонах України зустріч слабко пов'язана. Нічого нового з того, що впливає на ухвалення рішення, Путін не почув. Загострення на «лінії зіткнення» (на Донбасі – ред.), як і раніше, залишається цілком у його владі. Але раціональних мотивів на це загострення йти – як і раніше, немає.

Розмова Байдена та Путіна – це з'ясування позицій на майбутнє. Санкції допомогли Заходу отримати більш зручну позицію на переговорах із Росією – для цього вони й запроваджувалися. І тепер і такі переговори, і такі діалоги триватимуть: в умовах глобальних викликів і китайської загрози Росія буде Заходу потрібна», - прокоментував Микола Капітоненко відеоконференцію глав США і РФ, що відбулася.

Політики відзначилися – кожен на свою користь

Відео-саміт, що відбувся, став приводом для заяв і рефлексій з боку українських політиків. Залежно від того, яку політичну силу вони предсьавляють, різна й тональність заяв.

Глава монобільшості у Верховній Раді Давид Арахамія подякував американському президентові.

«Американська сторона ніколи не погодиться на ультимативні вимоги щодо перегляду глобального порядку денного та міжнародних правил, які висуває російська сторона, зкрема з питання про Україну та НАТО. А будь-які дії … щодо захисту від Росії будуть виключно спільними та скоординованими для всіх у Європі, що і є ключовою метою президента Байдена – діяти спільно з союзниками», - заявив парламентарій у коментарі "Інтерфакс-Україна".

За його словами, Байден дав зрозуміти, що Сполучені Штати Америки ніколи не підуть на повідку щодо ультимативних вимог Російської Федерації про перегляд глобального порядку денного, зокрема щодо євроатлантичної інтеграції України.

Щоправда, найближчим часом ні Україну, ні Грузію в НАТО і так ніхто не збирається приймати. На що також звернув увагу грузинський політолог Гела Васадзе. Як і на те, що російська пропаганда посилено почала роздмухувати пункт про, нібито, втрату Україною суб'єктності, тому що тепер «доля України» вирішується не у Києві.

«Ніхто долю України на цих переговорах не вирішував. Просто США були змушені позначити цю “червону лінію” за українським напрямом. І ще один пункт роспропаганди – Україна нібито хотіла «напасти» на Донбас, а РФ запобігла цьому нападу. Що, звичайно, не відповідає дійсності, оскільки в умовах падіння президентського рейтингу найостанніше, що потрібно Зеленському, це явна ескалація військових дій на Донбасі. Володимира Зеленського було обрано як «президента миру», і військові дії обнулили б його рейтинг, попутно підвищивши рейтинг його основного конкурента Петра Порошенка», - заявив у коментарі Інформатору Гела Васадзе.

А ось нардеп від партії «Європейська солідарність» Володимир Ар'єв знову наголосив на тезі про неприпустимість прямих двосторонніх переговорів Зеленського та Путіна.

«Не дати Зеленському з переляку здати все, що можна. Мета Путіна – послабити Україну зсередини і потім взяти її з найменшими втратами та витратами. Заради цього він готовий і зачекати. Прямі переговори з терористами – перший етап неприхованого впровадження в Україну троянського коня з російським вмістом. Повзуча агресія гірша за пряму, у всіх сенсах», - написав він на своїй сторінці у Facebook, коментуючи підсумки відеоконференції Байдена та Путіна.

Втім, український порядок денний явно не був центральним у спілкуванні двох президентів. Хоча і став своєрідною причиною для втілення зустрічі в реальність.

«Розмова двох президентів була про те, чи готовий Захід чути голос РФ у визначенні правил гри, визнавати її особливі інтереси та повертати до активної міжнародної політики. Мені здається, що відповідь більше схожа на так, ніж на ні. Але й для України, однак, подія має значення. Нам потрібно точніше усвідомити, що США не воюватимуть за наші інтереси; що ціна за агресію, яку вони висунуть Путіну, може виявитися по кишені російському президентові; і що паралельно офіційній риториці Вашингтону (зокрема, і про відчинені двері в НАТО) є світ реальної політики – у якому Україна відсувається у списку пріоритетів», - резюмував політолог Микола Капітоненко.

Американська позиція

Американські ЗМІ коментують попередні підсумки відеосаміту Байдена та Путіна обережно. Оскільки Білий дім неодноразово наголошував, що «хотів би зберегти конфіденційність переговорів, щоб дати лідерам простір для подальших переговорів».

«Щодо подальших кроків, то президент Байден і президент Путін домовилися, що наші команди займуться розглядом обговорюваних питань. Президент Байден та європейські колеги погодилися, що наші команди працюватимуть разом, щоб наша взаємодія з Росією в майбутньому залучала та тісно координувалась з європейськими союзниками та партнерами, щоб ми всі були на одній хвилі», - йдеться в спеціальній заяві, поширеній Білим домом.

Крім того, американська преса публікує слова представника міністерства оборони США про те, що «на кордоні з Україною зараз перебуває від 60 до 70 тисяч російських військовослужбовців. І спецслужби США очікують, що кількість може зрости до 175 тисяч. Великим підтвердженням того, чи змінила відеоконференція позицію Путіна, стане зменшення цієї військової потужності».

Видання New York Times повідомляє,що наприкінці нещодавньої відеоконференції Путін підкреслив, що ставки в нинішній кризі вищі для Росії, ніж для Сполучених Штатів. І тому Кремль хотів би отримати згоду США на якісь преференції для своїх вчинків у майбутньому.

«Він явно вважає Україну законною частиною Росії – у той час як президент Байден стурбований тим, що згоду Путіна переглянути кордони після «холодної війни» фактично поставить понад 40 мільйонів українців під контроль автократичного уряду (Кремля – ред.)», - повідомляє New York Times у редакційній колонці, присвяченій переговорам, що відбулися.

Український президент поки що мовчить

Потрібно зазначити, що виразної офіційної реакції Банкової на переговори Байдена та Путіна поки що немає. Бо в ОП чекають, коли Володимир Зеленський поспілкується із Джо Байденом телефоном. І саме такої домовленості з Білим домом досягнуто напередодні: президенти України та США переговорять вже після завершення відеоконференції Байдена та Путіна.

«Публічні комюніке не відображають дві години розмови (Байдена і Путіна – ред.), тому давайте все йтиме своєю чергою – і коли отримаємо інформацію з перших вуст, а не з комюніке або через ЗМІ, тоді й реагуватимемо», - повідомив прес -секретар українського президента Сергій Никифоров у коментарі "Українській правді".

Також Никифоров нагадав про телефонну розмову Зеленського з держсекретарем США Блінкеном, під час цього спілкування глава Держдепу «пробрифінгував, про що йтиметься під час розмови Байдена та Путіна» і натякнув на додаткове розміщення сил США на східному фланзі союзників з НАТО у разі нападу Росії на Україну.

І тепер залишилося тільки дочекатися анонсованої телефонної розмови українського та американського президентів, та інформації про те, що чекає на Україну після всіх цих відеоконференцій.

Тим часом у Білому домі повідомили, що президент Джо Байден переговорить телефоном із президентом Володимиром Зеленським 9 грудня. Також і в Єлисейському палаці поширили інформацію про близьку розмову президента Франції Макрона із Зеленським та Путіним.

Раніше Інформатор публікував матеріал про те,за  якою логікою нині діє система російської пропаганди та дезінформації.

Також раніше США пригрозили Росії небаченими раніше санкціями у разі нового вторгнення в Україну. 

Варто нагадати, що секретар РНБОУ напередодні заявив: Росія розуміє лише «мову сили», тому для України важлива підтримка США, Канади та Британії. 

Також Інформатор писав, що у листопаді Україна та ще 3 країни приєдналися до санкцій ЄС проти Росії за окупацію Криму.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Слідкуйте за новинами онлайн прямо в месенджері на нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .