Як зміниться оплата праці держслужбовців у 2024 році: запланована велика реформа

Думку про те, що державну службу в Україні давно пора досить радикально реформувати, поділяють не тільки пересічні громадяни, але й експертна спільнота. Недосконала державна машина породжує надзвичайно високий рівень корупції, не відповідає сучасним загальносвітовим стандартам, гальмує розвиток бізнесу, не дає хід притоку іноземних інвестицій, створює проблеми у співпраці з міжнародними партнерами. Ми неодноразово у попередніх матеріалах наводили приклади, як цілком розумні ініціативи іноземних партнерів України з реформування та модернізації нашої держави викривлено та однобічно інтерпретувалися держслужбовцями та заангажованими політиками як наприклад категорична вимога збільшення тарифів, а акцент на дійсно корисних та прогресивних запропонованих змінах при цьому був повністю втрачений. А це говорить насамперед про брак компетенцій та професіоналізму. Так далі тривати не може, потрібні зміни. Виходячи з цього ми розберемося, які саме зміни несе нова запропонована реформа та як вони вплинуть на життя нашої держави та людей. 

Хто вирішив провести реформу і чим вона викликана?

Ініціатор реформи Уряд подав відповідний законопроект ще у кінці минулого року, а у липні 2023 року депутати ухвалили його в першому читанні. Але окрім того відповідні зміни вже закладено у проекті Закону «Про державний бюджет на 2024 рік». Тобто усе відбуватиметься швидко і у стислий термін, що вже дає підстави для певного стриманого оптимізму. При розробці законопроекту був проведений аналіз існуючої системи і зазначено, що: 

• Незбалансована система оплати праці протягом останніх років призвела до нерівності у системі державного управління. Їй притаманна непрозорість та складність структури заробітної плати державних службовців.
• Відсутній юридично визначений механізм планування і розподілу фонду оплати праці між державними органами. Тобто фонди розподіляються у ручному режимі (!) Ми знаємо, що це означає на практиці – корупція і «договірняки».
• Не скорочуються вакантні посади. Посади є, а працювати на них ніхто не хоче. Тобто вони або зайві, або мають нереально низьку оплату, на яку ніхто тне хоче йти.
• Значна частина посадових окладів абсолютно необґрунтована, не враховує роль і місце посади в структурі державного органу, а також рівень професійної компетентності.
• Ніхто не контролює та не аналізує штатну чисельність державних органів.
• Заробітна плата на посадах державної служби залишається нижчою за мінімальну та є неконкурентною у порівнянні з ринковою, про що свідчать численні звернення державних службовців державних органів, апаратів судів тощо.

Основна ідея реформи – зробити державну службу привабливим варіантом для успішної кар’єри, що має залучити туди здібну, талановиту та компетентну молодь. Це дійсно довгоочікувана і прогресивна ідея і про це приємно писати особливо на фоні суцільного негативу. Далі розберемось, наскільки запропоновані зміни дозволятимуть досягнути цієї мети.

Що конкретно змінить новий закон у роботі державної служби?

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль резюмує: «Нова система посилить роль посадового окладу та допоможе усунути зловживання під час нарахування додаткових виплат і премій». 

Окрім того, реформа дозволить збільшити фінансування на певних перспективних напрямках роботи держави. У принципі можна зробити висновок, що держава планує створити певне «ядро компетенцій» на цих напрямках та уникнути корупції у структурах, що відповідальні за контролюючі функції та земельні питання, що дозволить далі просувати реформування.

 Але цим запропоновані реформи не вичерпуються:

• Буде запроваджено оплату праці на основі класифікації посад з єдиним підходом для всіх. Зарплата держслужбовця враховуватиме його кваліфікацію, досвід, важливість і складність роботи, ступінь відповідальності, результативність, ефективність, якість виконання обов’язків.
• Буде підвищено прозорість і прогнозованість зарплати, що виключає корупційні схеми і переводить державні посади у площину реального ринку праці.
• Зарплати чітко розподілятимуться на сталу та варіативну складові. Стала зарплата – це посадовий оклад, надбавки за вислугу років, ранг, грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної відпустки. Варіативна зарплата передбачає премії та компенсації за додаткове навантаження, вона буде залежати від внеску чиновника в роботу держоргану. Це вже нагадує бізнесовий корпоративний підхід і також є кроком до ефективності.
• Розмір місячної премії держслужбовця не буде перевищувати 30%, а квартальної – 90% розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця чи кварталу. Це дозволить уникнути зловживань у матеріальному стимулюванні певних працівників.
• Надбавку за вислугу років встановлять на рівні 2% посадового окладу за кожний календарний рік стажу держслужби (але не більше 30% посадового окладу). Це дозволить перетік ефективних службовців між державним та корпоративним секторами, що також сприятиме здоровій конкуренції та дасть змогу не засиджуватись на певному місці для збереження вислуги. Можливо її було б варто взагалі скасувати.
• Мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця встановлений не менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це, звісно, формалізм. Я не можу уявити компетентну людину на відповідальній посаді, яка отримує такий дохід навіть приблизно.

Чого бракує у реформі?

Бракує аналітики та оптимізації. Я б бачив ідеальним кінцевим результатом реформи повну тотожність механізмів мотивації між бізнесом та держсектором. Тобто щоб держсектор працював з ефективністю бізнесу і щоб ефективні менеджери з бізнесу приходили у держсектор і навпаки. Звісно усе це витікає з запропонованого проекту, але ще далеко не факт, що чиновники зможуть виконати ці завдання на належному рівні.

Можливо, виходом буде залучення компетентних консультантів з «великої четвірки» або інших фірм зі світовим досвідом та репутацією, які дозволять сформулювати адекватну стратегію та структуру державних органів. 

Чи зможемо ми подолати корупцію?

Варто сказати, що в мене немає жодного сумніву, що зможемо. Вся експертна спільнота єдина в думці, що в нас просто немає іншого вибору, якщо ми цього не зробимо, Україна втратить не тільки європейські перспективи майбутнього, а взагалі будь-які перспективи. Не слід вважати, що це непідйомне завдання, яке ніколи не буде вирішено. З наведеної інфографіки видно, що цю проблему мали й інші країни, які увійшли до ЄС і які вже усвідомлюються нами як успішні, європейські та ефективні. Але усі вони починали з тої ситуації, яку маємо ми, і навіть гірше. Тож, маємо дивитись у майбутнє оптимістично – змогли вони, зможемо і ми.

 
Чи достатньо для докорінних змін імплементувати Закон №8222?

Безперечно ні, це тільки перший крок. Але чи дозволить він почати рух у вірному напрямку? Безперечно так. Якщо задум реформи буде реалізовано, до державної служби прийде покоління менеджерів з зовсім іншим мисленням і життєвою філософією, що дозволить вирішувати питання розвитку і долати проблеми на зовсім іншому рівні.

Експерт з інвестицій та фінансових ринків

Андрій Богатирьов

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Помилка уряду чи умисна дія: як екс-очільник Укроборонпрому Юрій Гусєв заважав постачанню ЗСУ
• Скільки в Україні отримують банкіри та чому їхні зарплати зростають