Як зберігати їжу: рецепти та лайфгаки від давніх українців

Якщо ви тимчасово залишились без холодильника, збираєтесь у поїздку або шукаєте способи зберігати продукти протягом тривалого часу — вам у пригоді можуть стати способи, якими користувались наші пращури.

Інформатор спільно з VARUS продовжує проєкт корисних порад, щодо зберігання та приготування їжі, в якому ми також ділимось лайфгаками та цікавими рецептами. Сьогодні ми розповімо, як давні українці зберігали їжу, коли про холодильники та сучасні гаджети ще ніхто не чув.

Як харчувались наші предки?

Здавна українці вели сільське господарство, займались тваринництвом та вирощували різні культури. Хоч набір базових продуктів був доволі простим, українська кухня завжди була різноманітною та оригінальною.

Наші пращури користувались всіма дарами природи — збирали трави та дикороси, полювали та розводили тварин, у лісах збирали гриби, ягоди, горіхи та коріння. Багато чого заготовлювали на зиму — сушили, в’ялили та коптили.

Часто вживали давні українці борошняні та круп’яні вироби з жита, пшениці, ячменю, вівса, проса. Каші часто були основою повсякденного раціону українських родин. Харчуватись поживно та різноманітно було неможливо без зберігання продуктів, тому наші предки навчились робити це десятками різних способів.

Як давні українці зберігали продукти?

Прадавні холодильники

Стандартним місцем зберігання продуктів були комори та льохи — підземні або наземні окремі будівлі, де було темно та прохолодно. Окрім того, функцію холодильників в деяких регіонах, зокрема на Поліссі, виконували покліт або стебка — тимчасові споруди з дерева. Взимку робили навіть запаси льоду, який брали з річок та озер, а згодом зберігали у спеціальних льодовнях під тирсою.

У Карпатах молоко відстоювали в криницях, а м’ясо вішали та в’ялили в комині. Також використовували холодниці — у велику діжку занурювали меншу, між стінками насипали тирсу.

Деякі з цих порад ми можемо використовувати й зараз. Власники приватних будинків точно знають, як зручно мати місткий льох, де можна зберігати консервацію та запаси продуктів.

Термічна обробка та заготівля продуктів

Наші предки вміли зберігати мариновані овочі та фрукти, засушені гриби, трави, м’ясо, рибу, засолювали та квасили продукти.Серед стародавніх способів зберігання можна виокремити копчення та бродіння.

Борошно і зерно переважно зберігали в коморах, а також в засіках та дерев’яних скриньках. Один-два рази на тиждень в родині пекли хліб.

М’ясо та сало потрібно було зберігати місяцями, адже тварин кололи всього один чи два рази на рік. Тому його тушкували, присолювали та вішали в коморі. Також готували страви із сиров’яленого м’яса. Так, наприклад, на Поліссі часто робили мацик — сечовий міхур з солоним м’ясом всередині, який в’ялили на горищі від 6 місяців до року.

Овочі солили та квасили в діжках. Квашені овочі зберігали в коморах та льохах. Іноді користувались і природними “холодильниками”. Так, у пригірських районах під час зберігали продукти в печерах або пивницях, які викопували у гірських породах.

Молочні продукти мають малий термін зберігання, тому давні українці часто били масло та робили сир. Щоб збільшити термін його придатності, сир солили, трамбували в діжку та заливали маслом — так він міг зберігатись місяцями.

Рибу в’ялили, солили в діжках або сушили. Для цього її тримали в розсолі декілька діб, а потім вивішували в сухих провітрюваних місцях. Пізніше для цього процесу почали використовувати й печі.

Гриби, лікарські трави, деякі ягоди та корінці часто сушили та заготовлювали на зиму, щоб використовувати під час приготування страв. 

За допомогою вогню, сонячного тепла, холоду, та й просто звичайної температури можна змінювати різні властивості продуктів. Можна сказати, що термообробка вважається кінцевим етапом в приготуванні їжі.

“Важливу роль у безпечності продуктів харчування має теплова обробка, оскільки високі температури згубно впливають на бактерії. Термічна обробка їжі необхідна для запобігання псуванню харчових продуктів, адже з часом продукти зазнають біохімічних модифікацій і стають непридатними для споживання людиною”, - наголошує Євгенія Шипотько, начальниця відділу інспекції відділу якості мережі VARUS.

Як бачимо, прадавні українці були вправні не тільки у приготуванні, але й у зберіганні продуктів. Тож нам є чому повчитись!