Як українці ставляться до співвітчизників-біженців у Європі: результати опитування

Більшість українців ставляться з розумінням і не засуджують співвітчизників-біженців в Європі. На загальному рівні 90% мають нормальне/позитивне ставлення. Лише 5% громадян засуджують їх.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 7-13 вересня. Разом з цим усе-таки є диференціація ставлення залежно від "додаткових фактів" про конкретну категорію біженців.

Найкраще ставляться до жінок з неповнолітніми дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні. У цьому випадку співвідношення ставлення не засуджують/засуджують – 90% до 6% практично повністю відповідає ставленню до біженців загалом. Скоріше за все, коли респонденти чують "українські біженці в Європі", то найчастіше у них виринає образ саме жінки з дитиною. 

Дещо гіршим ставлення, якщо "прибрати" з опису неповнолітніх дітей. Так, у випадку просто жінок без дітей співвідношення ставлення стає 87% до 9%. Далі, якщо говорити про чоловіків, то ставлення також стає гіршим. Навіть якщо йдеться про чоловіка літнього віку, який і до вторгнення перебував у Європі, то співвідношення 83% до 10%. Відносно ж найгірше ставлення (серед досліджуваних категорій), якщо мова йде про молодого чоловіка, який на момент вторгнення був у Європі і там залишився. У цьому випадку не засуджують 75%, засуджують – 19%.

За результатами опитувань більшість українських біженців хотіли б повернутися до України. Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, крім безпекових та соціально-економічних умов повернення біженців, актуальною може стати проблема подолання негативного ставлення тих, хто залишився і зараз проживає на території України, до тих, хто виїхав за кордон.

"Причому ці наративи ("виїхали і насолоджуються Європою, поки ми тут страждаємо під обстрілами і з вимкненням світла") залюбки транслюються російською пропагандою, яка намагається розколоти Україну. Результати опитування свідчать, що загалом ставлення досить нормальне, що створює належне тло для повернення (коли будуть належні умови)", - заявив Грушецький.

Він вважає, що відповідний наратив (що українці щиро чекають на повернення своїх співгромадян) має транслюватися на різних рівнях і для різних аудиторій.

"Це мають розуміти ті українці, що зараз проживають на території України. І також це мають розуміти і відчувати українці за кордоном", - додав Грушецький.

Зазначимо, соціологи опитали 2 000 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

Скільки українців хочуть повернутися до України з-за кордону

Все більше українців (78%), яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому. 71% опитаних заявляють, що мають можливість залишатися за кордоном. Знизилась кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання – таких зараз лише 7%. Про це свідчать результати міграційних настроїв українців під час війни, яке провела дослідницька компанія Gradus Research. Деталі — тут. 

Раніше ми писали, як живуть 4,6 мільйона переселенців в Україні. Також українці відповіли, чи вірять вони в ядерний удар росії. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.