Російські посадовці шукають будь-які інформаційні приводи, аби мати підстави відійти від ухвалення мирної угоди, саме тому висувають максималістичні, ультимативні вимоги, зокрема й щодо розміщення військ коаліції охочих після досягнення миру
У російського правителя Володимира Путіна не налаштовані на врегулювання війни. Російські посадовці шукають інформаційні зачіпки, аби відійти від ухвалення мирної угоди. Саме тому низка кремлівських посадовців продовжують наполягати на максималістичних, а фактично — ультимативних умовах, щоб зірвати досягнення миру.
Про те, як у Кремлі хочуть відійти від мирної угоди, не допустивши її, повідомляють аналітики американського інституту вивчення війни (ISW). Фахівці пояснюють, що Кремль шукає інформаційні приводи, аби відійти від врегулювання військових дій. Саме тому низка російських посадовців один за одним наполягають на ультимативних вимогах. Такою є справжня ціль Москви — знайти підстави, нехай інформаційні, але не допустити продовження мирного процесу.
Так, пропагандистка Марія Захарова знову озвучила позицію Кремля щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Зокрема, йдеться про ініціативи на кшталт коаліції охочих, які Москва називає "категорично неприйнятними" для себе.
У Росії також заявили, що така присутність нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторили погрози розглядати іноземні війська як законні військові цілі. За словами Захарової, завершення війни, на думку Москви, неможливе без вирішення надуманих у РФ "корінних причин", які Москва має намір усунути "військовими або політичними засобами".
У заявах кремлівських посадовців формулювання "корінні причини" фактично слугує узагальненим позначенням ключових вимог Москви. Йдеться, зокрема, про повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, ліквідацію українських збройних сил, а також усунення чинної демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Росії.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 4 лютого заявив, що Росія не припинятиме війну проти України доти, доки українська влада, за його словами, "не ухвалить відповідних рішень". По суті, Москва таким чином дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту, коли Україна погодиться на виконання висунутих Росією вимог.
Зрадник Віктор Медведчук 4 лютого заявив, що дискусії щодо можливого розміщення західних військ в Україні, на його думку, заводять переговорний процес у "глухий кут". Саме Медведчука Путін розглядав як потенційну заміну Володимир Зеленський після початку повномасштабного вторгнення.
Медведчук також стверджував, що Росія "ніколи не дозволить" коаліції охочих розмістити свої сили на території України. Схожі позиції публічно підтвердили й інші депутати Державної думи РФ, які часто транслюють офіційну риторику Кремля, заявляючи про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.
У четвер, 5 лютого, у столиці ОАЕ Абу-Дабі, стартував другий день мирних перемовин за участю США, України та РФ. Початок нового етапу переговорів підтвердив секретар РНБО Рустем Умєров.
Днем раніше, 4 лютого, в Абу-Дабі добіг кінця перший день тристоронніх переговорів за участі України, Сполучених Штатів та Росії. Переговорний процес тривав орієнтовно п’ять годин. Після спільної частини зустрічі делегації перейшли до роботи в окремих форматах. Українську сторону на переговорах представляли, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Сергій Кислиця.