Як Рада проєкт держбюджету-2022 ухвалювала

Головна «заруба» цього сесійного тижня у Верховній Раді - розгляд в першому читанні законопроекту № 6000 про державний бюджет на наступний 2022 рік. 

Інформатор дуже уважно проаналізував всі плюси-мінуси-підводні камені цього документу та всі новації, які є у законопроєкті. 

Зранку другого листопада першим питанням порядку денного стало саме обговорення головного фінансового документу України.

Леся Забуранна народний депутат від фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань видатків бюджетного комітету парламенту презентує законопроєкт, за яким дохідна частина складає 1 трильйон 267,4 мільярди гривень, а витратна - 1 трильйон 441,9 мільярди. Народна депутутка вважає баланс хоч і дефіцитним, втім цілком реалістичним, і розповідає про його нововведення.

«Головна особливість законопроекту бюджету 2022 року, те що він складений на основі бюджетної декларації, яка відтепер формується на три роки, і відповідно в ньому зазначені основні пріоритети розвитку держави. Ми впроваджуємо політику зниження дефіциту бюджету, країна починає готуватись жити не в борг, а власним коштом.  Ми встановлюємо великий відсоток від ВВП на оборону, а це 7%, також запроваджуємо високі видатки на медицину. Бюджет носить характер, як соціальний, так і військовий. Не дивлячись на 197 мільярдів гривень видатків на медицину, ми все рівно не виконуємо п'ятивідсоткову ставку від валового внутрішнього продукту (ВВП), яка закладена у бюджетному кодексі. Це велика і критична сума, це найбільша сума на медицину в історії формування бюджетів незалежної України. Також сподіваємось побачити збільшення соціальних стандартів. Якщо лікарі будуть отримувати від 20 000 гривень на місяць, то щодо вчителів поки що питання є невирішеним.  В той же час, народні депутати надали близько 3300 пропозицій до законопроекту. Ці ініціативи ставлять на підтвердження зараз в сесійній залі, і вони голосуються, потім підуть далі на доопрацювання до уряду і повернуться до другого читання  сперш в бюджетний комітет парламенту, а потім  в сесійний зал. Загалом, бюджет реалістичний», - повідомила Забуранна.

Своєю чергою, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Іван Крулько, нардеп від фракції «Батьківщина» не поділяє оптимізму  своєї колеги від «Слуги народу».

«Ми за бюджет на 2022 рік не голосували в першому читанні, тому що він не вирішує нагальних проблем. Не враховано питання наповнення бюджету. Лише 6,5 мільярдів гривень додаткових коштів знайшли при першому читанні, і їх розподілили не на ті галузі, яким ци гроші вкрай необхідні. Ми пропонували провести індексацію доходів населення, тому що, якщо інфляція більше 1%, держава має робити обов'язково індексацію доходів населення, але цього не зробили. Ми пропонували підвищити прожитковий мінімум, щоб пенсіонери отримували пенсію за прожитковим мінімумом 4900 гривень… Також бюджет не враховує необхідність додаткових видатків на медицину у зв'язку з пандемією COVID, і цифра 2,8 мільярди гривень, які додатково передбачені на вакцини, є недостатньою. Також не вистачає коштів в бюджеті на кисневі станції для лікарень. … не враховано в  законопроекті питання компенсації органам місцевого самоврядування тарифної різниці у зв'язку з  непосильними для них рахунками на житлово-комунальні послуги. Ми подавали такі поправки, але вони також не враховані», - розкритикував документ парламентарій.

Депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, який також  входить до комітету з питань бюджету, швидко вибігає з сесійної зали на кілька секунд по справах і також стрімко мчить на своє робоче місце, тому що йде розгляд правок до бюжету, але встигаємо попитати його, як триває розгляд    законопроекту.

«Немає зростання соціальних стандартів в цьому проекті бюджету. Ми подали низку правок, які це передбачали, нажаль, колеги їх провалюють», - каже Гончаренко

А ось один з головних спікерів «Слуг народу» Данило Гетманцев, голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики, вважає, що наповненню держбюджету сприятиме ухвалення законопроекту № 5600, щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

«Цим законопоектом ми не збільшуємо податки, як такі. Наприклад, ми усуваємо пільгу на курятину. Ми збільшуємо податок? Так. Ми збільшуємо податок з галузі, яка минулого року отримала дохід 62 мільярди гривень, а сплатила податків 16 мільйонів гривень. Ми повиннні заплющувати очі на цю пільгу? За нашими розрахунками бюджетний потенціал 25 мільярдів гривень щодо наповнення від додаткових податків при прийнятті цього законопроекту», - повідомляє Гетманцев.

Опозиція в Раді навряд чи підтримає проєкт бюджету

Категорична не згодна з Гетманцевим щодо ефективності законопроекту 5600, як інструменту додаткового наповненя бюджету, представник комітету фінансів - нардеп від «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна.

«Законопроект 5600 з початку презентувався, виключно як антиолігархічний, як закон який дасть в бюджет додаткові надходження за рахунок того, що  надприбутки, які отримують нібито деякі галузі, треба забрати. Втім, 5600 буде проголосований і буде містити ряд шкідливих норм, зокрема надмірні повноваження державної податкової служби. Також є проблема щодо мінімального податкового зобов'язання з податку з гектару землі. І ці додаткові кошти, які очікують в бюджеті, будуть за рахунок споживача від придбання товарів і послуг, це близько 10 мільярдів гривень, і ці кошти додатково стягнуть з фермерів, серед яких є і ті, хто в тіні обробляє землю. Але тіньовики так і залишаться, а ті хто офіційно обробляють землю і сплачували мінімальну ставку, будуть сплачувати більше, там теж десь 10 мільярдів гривень загалом від них отримають податків. Немає прорахунків, що робити з економікою, і в цьому я бачу найбільшу проблему міністерства економіки. По розпорядникам не відкрито фінансування на 40-60 %, немає в країні грошей профінансувати видатки, які заплановані. Таке ж саме очікує і 2022 рік, тільки в більш критичній формі, тому що з економікою в країні є проблема», - застерігає Южаніна.

Своєю чергою, Ярослав Железняк, голова депутатської фракції партії «Голос» і перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, каже, що його фракція не голосуватиме за такий законопроект бюджету на наступний рік.

«Бюджет, як на мене, поганий, наводжу простий приклад: у нас інфляція 10%, а зарплати для вчителів зростають на 8%, на медицину має бути закладено 5% від ВВП, а заклали 3,8%. Але кожен депутат мажоритарщик, який проголосує за цей бюджет, отримує 35 мільйонів гривень на свій округ на соціально-економічні потреби, ось це непогане «закінчення епохи бідності». Бюджет незбалансований, тому що він залежить від законопроекту № 5600. Я можу сказати відверто, там не буде тих очікуваних грошей. Всі норми, які стосувались великого бізнесу, окрім екологічного податку, який дуже важко адимініструвати, були прибрані з 5600, але залишились норми, які збирають більше податків зі звичайних людей. … Якщо комусь подобається, як нині живе країна, нехай ті і голосують за такий бюджет. 188 мільярдів дефіцит бюджету, і з зовнішніми боргами будемо розраховуватись дуже повільно», - говорить про ризики кошторису парламентарій.

 Думка експертів збігається з думками опозиційних нардепів

Ризики проєкту кошторису держави критикує експертка громадської платформи «Ліга Антитрасту» Юлія Коробова. Вона підрахувала, що державний бюджет України втратить 2,65 мільярди гривень через те, що Антимонопольний комітет поверне  чималу суму штрафів тютюновим компаніям «Тедіс», «Філіп Морріс», «Імперіал Тобако», «Джей Ті Інтренешнл та «Бритіш Американ Тобако» за картельну змову. Тобто, це свідчить, що незважаючи на дефіцитний бюджет наступного року АМКУ приймає рішення на користь великих компаній.

Своєю чергою економічний експерт Олексій Кущ зауважує на таку негативну особливість проєкту нового бюджету, як його антисоціальність.

«Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який закладений в бюджет, втричі менший, ніж реальний прожитковий мінімум.  Від цього і розраховується всі соціальні стандарти і  розраховується тарифна сітка зарплатні бюджетникам, тому що перший розряд тарифної сітки прив'язаний до прожиткового мінімуму», - зауважив експерт.

Його колега – економічний експерт Ігор Бураковський – вважає позитивним, що тепер бюджетна декларація запроваджує трирічний цикл в контексті того, що влада України вже зараз плануватиме, що буде робити у 2023 і в 2024 роках.

«Коли раніше бюджет приймався на рік, то від Уряду очікували за рік вирішення всіх проблем, і таке було протягом багатьох років, і Кабмін завжди був заручником цих очікувань. Враховуючи економічні проблеми в країні плюс пандемію коронавірусу… є чимало дірок в бюджеті, наприклад, заробітна плата медиків, це пріоритет номер один, але в одному річному бюджеті ми не вирішемо ці проблеми. Ще одна проблема це неефективність використання коштів, коли гроші є, але не реалізуються на необхідні програми. Кричущий приклад - невикористання всіх коштів з антиковідного фонду. Протягом існування цієї структури гроші витрачались повільно, нерівномірно, і не завжди саме на необхідні ліки. Це така своєрідна погана карма українського держбюджету», - вважає Бураківський.

… Вислухавши аргументацію від представників монобільшовсті та опозиції у першому читанні держбюджет на 2022 рік все ж таки підтримали 273 народних обранця. Втім, потенційні існуючи проблеми і не до кінця вирішенні питання раціональності використання коштів – все це не знімає відповідальності з депутатів більш уважно подивитись на ризики документу. Вже під час другого читання і доопрацювання законопроекту –за місяць його знову слухатимуть в сесійній залі Ради. 

Михайло Фрадкін спеціально для Informator.uа

Раніше у  аналітичному матеріалі розказали, як працювала Рада у жовтні та  чому «Батьківщина» раптом часто голосує «за».

Також Інформатор розповідав про швидкі кадрові рішення парламенту щодо ротації у Кабінеті міністрів. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .