Як працювала Рада у жовтні: переобрання спікера, розгляд держбюджету, чому «Батьківщина» раптом голосує «за»

За минулий місяць парламентарі збиралися під куполом 10 разів – вісім разів на чергові та двічі на позачергові засідання. Голосували нардепи 556 разів. Такий загальний підсумок роботи українського парламенту у жовтні. А ось зведені дані голосувань минулого місяця депутатських фракцій «за» та «проти» не просто цікаві, а навіть, мабуть, і промовисті.

Як підрахували аналітики Громадянської мережі ОПОРА, найчастіше кнопку «за» у Раді у жовтні натискали нардепи фракції «Батьківщина» – у 49% голосувань, а «проти» найчастіше були депутати з «Європейської солідарності» (що логічно) – 3,1%, і – тег #раптово! – нардепи «Слуги народу» (що зовсім несподівано) у 2,5%, – повідомляє Інформатор. При цьому й кнопку «за» депутати монобільшості тиснули найменше інших фракцій – лише у 20% випадків розгляду законопроектів.

«Тематика порядку денного Ради диктує результативність голосування»

Загалом у Раді у жовтні був зареєстрований та розглянутий 81 законопроект. І оскільки представники «Слуги народу» менш інших фракцій голосували «за» і найчастіше цього місяця натискали кнопку «утримався» або навіть зовсім – «проти», то вже не вперше можна зробити висновок щонайменше про крихкість і нестійкість більшості . А то й взагалі про фактичну відсутність такої на цей момент – через два з лишком роки після виборів нового складу Ради.

«Монобільшості вже фактично немає. Подивіться, як важко та нерідко під тиском з Офісу Президента чи з Кабміну збираються 226 голосів для ухвалення рутинних законопроектів, необхідних для повсякденної діяльності виконавчої влади», – ексклюзивно повідомив Інформатору політолог Олег Саакян.

На думку політолога, якщо судити, як непросто зараз знайти підтримку народних депутатів навіть для вирішення знакових для Банкових законопроектів, можна припустити, що влада використовує методику збору ситуативної більшості вимушено. Тобто для підтримки тих чи інших законопроектів збирається пул парламентаріїв, які готові віддати голос «за» і щоразу заново, і персональний склад цього пулу змінюється залежно від змісту того чи іншого рішення.

«У зв'язку з цим, цілком логічно, що в жовтні найбільш згідливими виявилися саме депутати з партії Юлії Тимошенко. Адже цього місяця законопроекти мали чітко виражену соціальну тематику. Соціалка – саме звична тема народних депутатів «Батьківщини», вони її підтримували. А от для «слуг» соціальний порядок денний переважно не становить особливого інтересу. Звідси і слабка участь монобільшості у підтримці голосувань», – вважає Олег Саакян.

Окрім соціальних питань, найбільш резонансними для депутатів темами у жовтні стали: переобрання спікера парламенту (досить спірне – з погляду Регламенту Ради – звільнення Дмитра Разумкова та призначення замість нього Руслана Стефанчука), розгляд проекту держбюджету на 2022 рік, постанови про відміну Закону про олігархів , розгляд законопроектів для отримання траншу від МВФ, та ухвалення закону, який змінив статус НАБУ та порядок обрання директора цього бюро.

Трохи про депутатську дисципліну та результативність роботи

Згідно з даними, які зібрала ОПОРА, на восьмох чергових та двох позачергових засіданнях парламенту завжди були відсутні 7 депутатів: 6 від фракції ОПЗЖ та один позафракційний народний депутат.

А ще 89 народних обранців у жовтні не були присутні на більш ніж 30% голосувань. І згідно із законом, їм тепер не будуть відшкодовані депутатські витрати за цей місяць. Ця сума дорівнює сумі місячного окладу парламентарія та не підлягає оподаткуванню. Серед найбільш завзятих прогульників у Раді 28 – з фракції «Слуга народу», 20 з ОПЗЖ, по 11 з «Батьківщини» та депутатської групи «За майбутнє», 9 позафракційних, 5 прогульників із фракції «Голос», троє – із групи «Довіра» та двоє з «Європейської солідарності».

Загалом цього місяця «під куполом» було ухвалено 17 законопроектів. Дев'ять із них подали депутати, 6 – Президент (всі ці законопроекти стосувалися міжнародних угод) та 2 надійшли на розгляд від Кабінету міністрів.

Цікаво, що досить спокійно пройшов розгляд та ухвалення законопроекту   №5241, яким спростили процес призначення позачергових виборів у разі дострокового припинення повноважень міського, сільського чи селищного голови. Наразі повноваження місцевого керівника припиняються з дня оголошення ним особистої заяви про складання повноважень, або з дня виходу з громадянства України, або з дня його смерті.

Скільки та про що говорили у Раді у жовтні

Експерти вважають одним із важливих механізмів роботи депутата парламенту його право на виступ у залі засідань.

«Це надає можливість донести до своїх колег свою аргументацію з тих чи інших питань, позначити свою позицію та зробити актуальними важливі для депутата теми. Щоб потім розглянути ці теми у Раді, забезпечивши свій політичний захист перед виборцями. Мовляв, дивіться – ми говоримо про те, що важливо для вас, як виборця, і не просто говоримо, а намагаємося ці проблеми вирішити…», - пояснив політолог Олег Саакян.

Загалом, за даними ОПОРИ, у жовтні 2021 року народні депутати виступали 1106 разів, і наговорили трохи більше ніж 20 годин. У трійці лідерів-балакунів представники трьох різних фракцій.

Найчастіше своїх колег у стінах Верховної Ради виступав член фракції ОПЗЖ Олександр Колтунович – 82 виступи тривалістю в 1 годину 26 хвилин. Друге місце за тривалістю спічів у Ірини Геращенко з «Європейської солідарності». Перший віце-спікер попереднього скликання Ради за минулий місяць наговорила 55 хвилин у 33 виступах. Третє місце у цьому рейтингу у лідера фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яка має за жовтень 26 виступів у парламенті загальною тривалістю 49 хвилин.

Раніше, інформатор розповідав про швидкі кадрові рішення парламенту щодо ротації у Кабінеті міністрів.

Також розповідали про новий президентський рейтинг від КМІС . 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .