Як пов’язані “бавовна” в Севастополі та вихід росії з “зернових угод” і чим це нашкодить Україні

29 жовтня в акваторії Севастополя трапилась “бавовна”, і вже через декілька годин після цього міноборони рф оголосило про призупинення участі в “зерновій угоді”. Таке рішення здається закономірним – з огляду не на ризики для безпеки в акваторії, а на попередні заяви й кроки російської влади. Адже вони свідчать про давній намір вийти з домовленостей. Експорт зерна потрібен не тільки для того, щоб нагодувати бідні країні. Призупинення дії “зернової угоди” вдарить і по Україні. 

19 листопада спливають 120 днів з моменту підписання “зернової угоди”. Цей день має стати вирішальним у подальшій долі домовленостей – їх або подовжують, або припиняють. Судячи з поведінки путіна, вирішальний день може відбутися значно раніше. 

Чому це важливо

“Зернова угода” передбачала безпечний експорт зерна Чорним морем на суднах до Туреччини, а далі – до країн Європи. Її підписали 22 липня 2022 року. Посередниками домовленостей виступали ООН та Туреччина. Серед умов угоди:

• відсутність бойових суден, БПЛА та будь-якої іншої бойової техніки на визначеній відстані від “гуманітарного коридору”
• територіальні води України та одеські порти залишаються під українською владою
• в портах Одеської області не має бути жодних кораблів, окрім тих, що застосовуються для експорту зерна
• часткове розмінування акваторії Чорного моря.
  
  

Завдяки домовленостям вдалося експортувати 9 млн тонн – про це йшлося у заяві прессекретаря Генерального секретаря ООН, опублікованій 28 жовтня. За словами міністра іноземних справ Дмитра Кулеби, дві третини зерна направлялися до країн Азії, Африки та Близького Сходу – Єгипту, Ємену, Ізраїлю, Ірану, Індії, Китаю, Лівії. А також до країн Євросоюзу. Це вплинуло на ціни – в серпні вартість зерна на світовому ринку впала на 5%. 

Для України експорт зерна грає не тільки роль заробітку, але стабілізації ціни на зерно. Ще в середині літа аграрії скаржились на проблему нестачі зерносховищ. Великі обсяги врожаю могли пропасти. Ще до того, як з одеського порту вирушило перше судно до Туреччини, дефіцит вільного місця для зерна складав, за попередніми оцінками, до 13 млн тонн. 

Для того, щоб хоч в якийсь спосіб збути зерно, фермери змінюють логістику. Якщо раніше врожай можна було експортувати великими обсягами морем, то після блокування портів залишились лише автомобільний чи залізничний маршрут. В першому випадку виросла собівартість зерна, адже з’явились витрати на паливо і водіїв. Фермери працювали в “нуль”, деякі зазнали збитків.

Ускладнена логістика може вплинути не тільки на продовольчу ситуацію в країні або агросферу в Україні. Внаслідок блокування портів метал тепер експортується залізницею. Попри скасування ввізного мита на українські товари в країнах ЄС компанія важко його вивозити через величезні черги на митницях. Влітку вагони могли стояти на кордоні й 90 днів. Все це провокувало дефіцит металу в Європі та – як наслідок – підвищення цін на ринку. Тепер зірвана “зернова угода” показала, що гуманітарні коридори для інших товарів неможливі.  

Є в угодах і користь для Туреччини – за словами міністра сільського та лісового господарства Фахіта Кірішчі, країна має отримати знижку 25% на українське зерно за посередництво в реалізації домовленостей. Втім, Туреччина вже давно зайняла нейтралітет в цій війні. Отже, розраховувати на її радикальне рішення варто тільки коли йдеться про її особисті інтереси. 

Чого (не) хоче путін

Вочевидь, відсутність українського зерна на світовому ринку могла спричинити продовольчу кризу. За старою російською традицією, путін намагався використати це як елемент шантажу. Нагадаємо про його ультиматум ще на етапі перемовин про експорт – на пресконференції після зустрічі з президентами Туреччини та Ірану президент рф заявив, що росія готова сприяти вивозу українського зерна тільки за умови зняття з неї санкцій, пов’язаних з експортом власного зерна. До речі, ще один доказ того, що росія не зможе існувати й розвиватись навіть в ізоляції попри вологі фантазії російської пропаганди. Влучно про це написав радник Президента Михайло Подоляк у Twitter:

“Заговорили про зняття санкцій – треба затягувати зашморг”. 

Судячи з тексту самої Угоди, на поступки росії світова спільнота не пішла, адже в ньому – жодного слова про санкції. Також це підтвердив інсайдер “Української правди” в уряді України. Варто відзначити нетиповий формат ухвалення угоди – Україна і росія підписали її з ООН та Туреччиною окремо одна від одної. 

Наступного дня після підписання угоди росія завдала ракетного удару по Одесі, чим уразила один з портів. Керівник Офісу Президента Єрмак назвав цей інцидент “російською політичною дихотомією”. Втім, це жодним чином не вплинуло на виконання “зернової угоди”. 

Коли путін зрозумів, що його вимоги нікого не цікавлять, він змінив тактику і почав шукати спосіб вийти з “зернових угод”, адже для росії вони означають в тому числі й неможливість окупувати акваторію Чорного моря і порти Одеської області. Вибух на Кримському мосту став зручним інструментом для досягнення цієї мети. 

«ФСБ констатувала, що, швидше за все, вибухівку було відправлено морем із Одеси. За допомогою зерновозів це зроблено чи ні – це питання. Відповіді на нього поки що немає. Але якщо гуманітарні коридори для постачання зерна до найбідніших країн використовуються для терактів, то, звичайно, це поставить під питання подальше функціонування цього коридору», – заявив путін на пресконференції після саміту країн СНД 14 жовтня. 

Цікаво, що тепер у його формулюваннях пролунало “постачання зерна до найбідніших країн”. Адже на засіданні Східного економічного фронту, що відбувся 7 вересня, президент рф заявив, що все зерно направляється не в найбідніші країни та країни, що розвиваються, а до ЄС. Він висловив думку про обмеження вивозу зерна за деякими напрямками. І як завжди, захистив її турботою про світ – на думку путіна, вивіз зерна переважно до ЄС могло б призвести до продовольчої кризи. Тут доречно було б ще раз нагадати про удар по Одесі 23 липня. 

“Бавовна” в Севастополі – причина чи наслідок?

29 жовтня російські ЗМІ повідомили, що рейд через Севастопольську бухту перекритий. За повідомленням губернатора анексованого регіону, на акваторію здійснено масовану атаку БПЛА, всі збиті, незначних пошкоджень зазнав мінний тральщик та радіолокаційна система фрегата “адмірал макаров”. Військовий кореспондент Андрій Цаплієнко посилається на російські джерела і каже про серйозні пошкодження трьох кораблів-носіїв ракет “Калібр”, не виключає і потоплення. Декілька годин потому росія заявила про призупинення участі в зерновій угоді, нібито через “терористичний акт проти кораблів Чорноморського флоту, проведеного київським режимом за участю фахівців з Великої Британії”. Українська влада відреагувала на це. В Мінінфраструктури пригадали ракетний удар по Одесі 23 липня і звернула увагу на те, що тоді Україна не припинила реалізацію ініціативи. Тому і зараз Україна планує продовжити “зернові угоди”. А Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія вже давно загострює продовольчу кризу.

"З вересня і до сьогодні у зерновому коридорі накопичилося вже 176 суден, які не можуть пройти своїм маршрутом. Це продовольство для більш ніж семи мільйонів споживачів. Деякі зерновози очікують вже більше трьох тижнів", - зазначив Зеленський.

Це може свідчити про те, що росія вже давно не дотримується “зернової угоди”, а зараз лише знайшла формальний привід робити це “легально”. 

Не забули ще про “історичний” виступ путіна, в якому він вкотре звинуватив Захід у “кривавій та брудній політиці” і в усіх бідах людства? Тезисно про це ми писали тут. Всі ці заяви лунали й раніше по головних каналах російської пропаганди. Але саме цей виступ у рф називають “історичним”. Чи можна вважати збігом обставин те, що його вирішили провести напередодні виходу з “зернових угод”, враховуючи, що нічого нового своєму народові путін не повідомив? Риторичне питання. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Софія Єлагіна