Власникам криптовалюти – як приватним особам, так і підприємцям – вже зараз варто подбати про прозорість своїх криптооперацій
Україна активно рухається до легалізації ринку криптовалют, але поки що операції з криптою залишаються у «сірій зоні» регулювання. Водночас власники криптовалюти – як фізичні особи, так і бізнес – вже сьогодні стикаються з питанням: як законно легалізувати свої цифрові активи та убезпечити себе від претензій фінмоніторингу банків чи податкової. Юристка Олена Петренко розглядає ключові аспекти легалізації криптовалютних коштів: нові правила оподаткування, вимоги фінансового моніторингу (які суми перевіряють), чи можна «міксувати» задекларовані й незадекларовані гроші, а також як відбуваються перевірки і з чого почати, щоб ваша криптовалюта стала легальним активом.
“Згідно із законом «Про віртуальні активи», криптовалюти в Україні офіційно визнаються віртуальним активом, тобто видом майна, але не законним платіжним засобом. Ви можете володіти та інвестувати в них, але не розрахуватись ними безпосередньо за товари чи послуги. До повного запуску нового регулювання крипторинок працює за загальними правилами: прибутки від криптовалюти формально підпадають під оподаткування як доходи фізичної особи. Верховна Рада вже підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д, який запровадить чіткі правила оподаткування криптооперацій. Очікується, що з 2026 року діятиме ставка 18% ПДФО + 5% військовий збір (разом 23%) з чистого прибутку від продажу віртуальних активів. Сплачувати податок доведеться лише при конвертації крипти у фіат або інші цінності – обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковується Законодавці також пропонують унікальну можливість першого року: фактичну «криптоамністію». Власники, які раніше придбали криптоактиви, зможуть один раз задекларувати їх і сплатити лише 5% від вартості – без підтвердження джерел походження. Ця пільгова ставка діятиме протягом першого року дії нового закону і стимулює вивести криптовалюту з тіні. Наприклад, якщо продати у 2026 році біткоїн, куплений до прийняття закону, то замість 23% податку з прибутку можна добровільно обрати ставку 5%, цим самим легалізувавши раніше незадекларовані монети. Дрібні криптодоходи не оподатковуватимуться – якщо сума прибутку за рік не перевищує розміру мінімальної зарплати, податок не нараховується. Отже, закон створює прозорі умови: податок стягується лише при виході в гривню (fiat), ставка конкурентна, а перший рік – найкращий шанс узаконити старі заощадження в крипті з мінімальними витратами”, - каже Олена Петренко.
Легалізація криптовалюти важлива не лише для проходження банківського контролю. Податкові органи також отримають механізми відстеження криптоприбутків громадян. До набрання чинності спецзакону криптовалютні операції прямо не врегульовані, але це не означає, що податкова про них не дізнається. Олена Петренко розглядає, як можуть виявити незадекларовану крипту та чим загрожує ухиляння від сплати податків.
“Найкращий спосіб – прозоро декларувати свої криптовалютні доходи і сплачувати належні податки. Вже зараз закон зобов’язує фізичних осіб щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи, якщо вони отримували доходи не від податкових агентів (тобто не зарплату) При бажанні можна включити туди і прибутки від криптоторгівлі, сплативши з них 18% + 1,5%. Багато хто чекає на спеціальне регулювання – воно скоро з’явиться. У 2026 році, коли запрацюють нові правила, необхідно буде подати річну декларацію, вказавши сумарний річний криптоприбуток та сплативши 23% з нього (або 5% у пільговий перший рік, якщо виконаєте умови). Таким чином ви узаконите свої доходи, і податкова не матиме претензій. Також рекомендується уникати схем ухилення – наприклад, не маскувати криптовалютні операції під інші (благодійні внески, виграші тощо) через чужі рахунки. НБУ активно бореться з практикою міскодингу (коли платіж проводиться з неправильною індикацією призначення) тож подібні спроби можуть бути викриті”, - каже Олена Петренко.
Олена Петренко розглядає кроки легалізації на умовному прикладі.
Приклад ситуації: Андрій, IT-спеціаліст з Києва, кілька років інвестував в криптовалюту. За цей час він накопичив еквівалент ~$20 000 у різних монетах, які офіційно ніде не показував. Андрій хоче продати частину крипти, щоб купити автомобіль, але боїться блокування коштів банком і проблем з податковою.
Рішення: Андрій вирішує легалізувати свої криптоактиви. По-перше, він готуються до амністії: після набрання чинності законом 10225-д подає одноразову “нульову” декларацію, вказавши свої наявні Bitcoin та Ethereum, і сплачує 5% збору від їхньої поточної вартості Таким чином, він отримує офіційне підтвердження, що володіє цими активами на законних підставах – держава “пробачила” йому їх походження за невеликий платіж. По-друге, Андрій відкриває рахунок у банку, який лояльно ставиться до криптооперацій, і заздалегідь повідомляє менеджера, що планує продаж криптовалюти. По-третє, він продає через відому біржу частину монет на суму 300 тис. грн, виводячи гроші на свій банківський рахунок. Банк тимчасово ставить операцію на контроль (сума близька до 400 тис. грн) і запитує документи. Андрій надає виписку з біржі про продаж криптовалюти та копію довідки про сплату 5% податку (амністії). Цього достатньо: банк переконується, що гроші отримано від продажу задекларованих активів, і розблоковує переказ. В результаті кошти успішно зараховані, і Андрій може офіційно придбати авто. Податкова згодом побачить у його річній декларації дохід від криптовалютної операції і сплату податку, тому в майбутньому до нього не виникне питань. У разі ж, якби банк заблокував переказ, Андрій був готовий залучити свого юриста для комунікації з фінансовою установою – але це не знадобилося.
“Такий приклад демонструє, що легалізація криптовалюти – цілком реальна. Вона може вимагати певних зусиль і витрат (на сплату податку чи консультації), зате надалі ви зможете вільно розпоряджатися заробленими коштами. Якщо ж проігнорувати легалізацію, ризики значно вищі: від блокування сум у банку до штрафів і втрати значної частини прибутку в разі виявлення порушень”, - каже Олена Петренко.
“Власникам криптовалюти – як приватним особам, так і підприємцям – вже зараз варто подбати про прозорість своїх криптооперацій. Якщо ви трейдер або займаєтесь P2P-обміном на постійній основі, розгляньте варіант офіційної реєстрації діяльності. В Україні криптодіяльність до прийняття профільного закону не виділена окремо, але ви можете оформитися як ФОП на загальній системі оподаткування і декларувати прибутки від торгівлі цифровими активами Це дозволить сплачувати 18% податку (як для звичайної комерційної діяльності) і бути максимально підготовленим до будь-яких перевірок. За новим законом ФОПам на спрощеній системі взагалі буде заборонено працювати з криптою, тож загальна система + 18% – фактично єдиний шлях для криптобізнесу. Юридичні особи (ТОВ) теж отримають можливості – зможуть інвестувати в крипту без спеціальних дозволів, відкривати власні біржі за наявності ліцензії, емісувати токени тощо Важливо лише вести детальний облік операцій і виконувати вимоги закону”, - каже Олена Петренко.
Після легалізації ринку працювати з криптовалютами стане значно безпечніше. Українці отримають чіткий правовий статус своїх монет та механізми захисту прав власників Але вже сьогодні варто діяти відповідально. Юристка дала кілька підсумкових порад: