Втратили пильність. Захід ударив по мережі російських шпигунів

Президент країни-агресора Володимир Путін не зміг передбачити масштаби та наслідки кампанії західних спецслужб проти російської шпигунської мережі, арешт у січні російського шпигуна Артура Еллера став "останнім залпом у тіньовій війні проти російських спецслужб".

Тому зараз "операції впливу" Кремля не мають такої сили, як була до цього, пише The Washington Post.

"Протягом останнього року, коли західні уряди нарощували поставки зброї в Україну і запроваджували економічні санкції проти Москви, американські та європейські служби безпеки проводили паралельну, але менш помітну кампанію з руйнування російських шпигунських мереж", - йдеться в повідомленні.

Видання пише, що німецький випадок послідував за затриманнями підозрюваних російських агентів у Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії.

"Ці кроки є точними ударами по російських агентах, які все ще перебувають в Європі, після масової висилки понад 400 підозрюваних співробітників російської розвідки з посольств Москви по всьому континенту минулого року", - пише видання.

При цьому американські і європейські посадовці з питань безпеки попереджають, що Росія зберігає значний потенціал, але кажуть, що за останній рік її шпигунські агентства зазнали більшої шкоди, ніж будь-коли з часів закінчення холодної війни.

Масштаби кампанії застали Росію зненацька

Масштаби кампанії, вказує видання, схоже, застали Росію зненацька, кажуть чиновники, притупивши її здатність здійснювати операції впливу в Європі, підтримувати контакт з інформаторами або надавати Кремлю інформацію з ключових питань, включаючи ступінь готовності західних лідерів продовжувати нарощувати поставки зброї в Україну.

"Якщо так, то це може поповнити список наслідків, які не зміг передбачити президент Росії Владімір Путін - колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині - коли віддавав наказ про вторгнення в Україну", - зазначає видання.

"Світ для російських служб зараз зовсім інший", - сказав директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії Антті Пелттарі. За його словами, через висилку, подальші арешти і більш вороже середовище в Європі, "їхні можливості значно погіршилися".

За словами Пелтарі та інших європейських чиновників, Росія намагається компенсувати свої втрати, більше покладаючись на кібершпигунство. Москва також намагається скористатися перетином кордонів і потоками біженців для засилання нових шпигунів і поповнення своїх виснажених рядів, кажуть чиновники.

Але ці новоприбулі не матимуть захисту і переваг роботи в російських посольствах, кажуть чиновники, і їм може бракувати досвіду, джерел і підготовки тих, хто був оголошений персонами non grata.

Як можливий знак російського відчаю, за словами чиновників, Москва спробувала відправити шпигунів, висланих з однієї європейської столиці, назад в іншу, промацуючи вразливі місця в координації роботи служб безпеки на континенті, що є клаптиковою тканиною.

"У нас немає ілюзій, що росіяни продовжуватимуть спроби відновити свої мережі в Європі", - заявив на умовах анонімності високопоставлений західний чиновник з питань безпеки.

За його словами, його та інші країни поділилися з іншими членами Європейського Союзу інформацією про тих, кого вони вислали. За словами чиновника, "жодна з відомих нам спроб Росії повернути шпигунів не увінчалася успіхом".

Нагадаємо, у неділю, 12 лютого, сайти Північноатлантичного альянсу стали об'єктом атаки хакерів. Прессекретар НАТО заявила, що кіберексперти оборонного альянсу активно займаються інцидентом, який торкнувся кількох вебсайтів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.