Київ першочергово прагне досягнути стійкого миру, а тому готовий до двосторонніх та багатосторонніх угод про гарантії безпеки від країн ЄС та НАТО, де будуть чітко прописані заходи захисту, якщо Росія наважиться напасти на Україну знову
Вступ до НАТО для України не є пріоритетним завданням на даному етапі. Куди важливіше для Києва укласти угоди про надійні гарантії безпеки з країнами Євросоюзу та НАТО. Українці прагнуть стійкого миру, тому розглядають як двосторонні, так і багатосторонні домовленості. Ключовим при цьому залишається те, щоб не допустити повторення Будапештського меморандуму 1994 року - документу, який жодним чином не захистив Україну від агресії РФ.
Про те, що гарантії безпеки для досягнення стійкого миру є важливішими за вступ до НАТО, повідомив постпред України в ООН Андрій Мельник в інтерв'ю Berliner Morgenpost. Мельник підкреслив, що зараз Україна зосереджена на забезпеченні надійних гарантій своєї оборони, а не на членстві в НАТО в найближчій перспективі.
Це стало очевидною зміною риторики після того, як раніше цього місяця Міністерство закордонних справ відхилило будь-які гарантії безпеки, які б замінили повне членство в альянсі.
"Наші партнери повинні ретельно прописати, які військові засоби вони використовуватимуть для захисту України, якщо Росія знову нападе", - сказав Мельник, наголосивши на необхідності гарантій поза "чисто політичними обіцянками", такими як Будапештський меморандум.
Мельник, який обіймав посади посла в Німеччині та Бразилії, сказав, що ці гарантії можуть мати форму двосторонніх або багатосторонніх угод з країнами ЄС і НАТО, а також можуть стати частиною ширшого мирного договору з Росією.
Як відомо, Україна відмовилася від ядерної зброї радянських часів у Будапештському меморандумі 1994 року. США та Росія, зокрема, пообіцяли визнати кордони України та забезпечити її безпеку.
Коментарі Мельника прозвучали на тлі того, що прагнення України до НАТО продовжують стикатися з опором кількох держав-членів, включаючи Німеччину, Словаччину та Угорщину. Вашингтон також навряд чи буде сприйнятливим, оскільки члени команди обраного президента США Дональда Трампа переважно висловлювалися проти швидкого вступу Києва.
Загалом, Україна підписала вже 23 двосторонні безпекові угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом та Румунією.
13 червня президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський також підписали 10-річну двосторонню угоду про безпеку, спрямовану на посилення захисту України від російських загарбників. Угода була підписана на полях саміту G7 в Італії. У тексті документа зазначається, що вона має стати кроком на шляху до можливого членства України в НАТО.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.