Встановлення факту батьківства cтосовно дитини, чий тато загинув - пояснення Мін’юсту
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання
Визначення походження дитини від батька – важливе юридичне питання. Законодавство передбачає механізми, які допомагають захистити права дитини, зокрема право на батьківство, спадщину та соціальні гарантії. Про це 9 березня повідомляє Міністерство юстиції.
Існують такі шляхи встановлення факту батьківства після смерті чоловіка. Відповідно до частини третьої статті 122 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
При цьому, статтею 130 Кодексу передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана:
- матір’ю;
- опікуном, піклувальником дитини;
- особою, яка утримує та виховує дитину;
- самою дитиною, яка досягла повноліття.
У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини (стаття 123 Кодексу).
Якщо дитина зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій після смерті чоловіка, питання визнання батьківства вирішується у судовому порядку шляхом подання заяви про встановлення факту батьківства.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд у таких справах враховує всі докази, зокрема:
- ДНК-експертизу (якщо можливо отримати генетичний матеріал батька);
- наявність письмової згоди чоловіка на застосування допоміжних репродуктивних технологій;
- показання свідків, листування, інші докази, що підтверджують намір чоловіка бути батьком.
Для уточнення інформації ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.
Як повідомляв Інформатор, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)). Якщо у платника аліментів виникає сумнів стосовно того, що аліменти витрачаються в інтересах дитини, він може звернутися до компетентних органів для здійснення ними перевірки. Частіше такий запит може виникати, якщо розмір аліментів становить значну суму коштів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
