Суд зобов'язав ПриватБанк відновити 51 тисячу гривень жінці після шахрайського списання коштів
Апеляційний суд Дніпра підтвердив рішення про відновлення коштів клієнтці ПриватБанку після трьох шахрайських переказів
Дніпровський апеляційний суд 8 вересня відхилив скаргу АТ КБ "ПриватБанк" і залишив у силі рішення про відновлення залишку коштів на рахунку дніпрянки, з картки якої шахраї тричі поспіль перевели гроші. Жінка стверджувала, що не мала жодного стосунку до операцій, а її телефон "зламали" невідомі особи. Банк наполягав, що клієнтка сама перейшла за фішинговим посиланням і тим самим розкрила стороннім особам доступ до "Приват24". Суд встановив, що фінустанова не довела вину клієнтки належними доказами, а тому зобов'язав повернути кошти.
Спір розпочався ще у вересні 2025 року, коли дніпрянка звернулася до суду з позовом проти Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", як з'ясував Єдиний державний реєстр судових рішень. Жінка вимагала відновити залишок коштів на своєму картковому рахунку до стану, який був до несанкціонованої операції, скасувати нараховану на кредитний ліміт заборгованість з відсотками, неустойкою та комісіями, а також стягнути з банку 20 000 гривень судових витрат на правову допомогу.
За матеріалами справи, 22 жовтня 2024 року з кредитної картки жінки, прив'язаної до рахунку за договором від 06 березня 2007 року, було списано загалом 122 050 гривень. Спочатку двічі об 21:52, а потім по одному разу об 21:53 та 21:54 було здійснено три перекази "на омріяний ремонт" по 30 000 гривень кожен (з комісією 900 гривень), а також переказ "на свою картку" на 32 050 гривень (з комісією 961,50 гривень) на картку іншої особи.
"Куди саме я заходила, точно повідомити не можу, оскільки не сильно розбираюся в цьому та й діяла згідно вказівок мого співрозмовника", - зазначено в матеріалах справи щодо обставин, за яких позивачка намагалась оформити допомогу українцям на шахрайському сайті.
Того ж вечора, 22 жовтня 2024 року, жінка зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку з повідомленням про можливі шахрайські дії та заявою про блокування карток - ще до того, як їй стало відомо про фактичне списання коштів. Наступного дня вона звернулася до поліції, і за її заявою 24 жовтня 2024 року відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Проте 18 листопада 2024 року банк відмовив у поверненні коштів, пославшись на те, що операції можливі лише за використання фінансового телефону клієнтки та іншої особистої інформації.
Суд встановив бездіяльність банку у захисті рахунку клієнтки
Чечелівський районний суд м. Дніпра 09 червня 2026 року частково задовольнив позовні вимоги жінки. Суд першої інстанції зазначив, що банк не надав доказів вжиття заходів з автентифікації користувача, попри нетиповий - тричі поспіль - переказ значних сум на картку особи, яка перебуває у списку обмежень банку з кодом "шахраї у електронних операціях". Водночас суд відмовив у скасуванні кредитної заборгованості, оскільки задовольнив вимогу про відновлення стану рахунку, та не визнав доведеними судові витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 гривень.
ПриватБанк оскаржив рішення, наполягаючи, що відповідальність за операції з авторизацією лежить на клієнті до моменту письмової заяви про блокування картки. Банк стверджував, що жінка перейшла за фішинговим посиланням, нібито на "Приват24", після чого в неї вимкнувся телефон і відбулися спірні операції. Скаржник також наголошував, що позивачка звернулася на гарячу лінію лише через годину після транзакцій, а не невідкладно протягом 15 хвилин.
Дніпровський апеляційний суд відхилив ці аргументи. Колегія суддів встановила, що саме банк повинен доводити, що користувач сприяв втраті чи розголошенню даних, які дали змогу ініціювати платіжні операції, а сам факт коректного введення реквізитів не підтверджує таку вину. Суд також зазначив, що жодним законом не встановлено конкретного строку для повідомлення банку про шахрайство - лише вимогу невідкладності, яку позивачка дотримала.
Суд окремо звернув увагу на те, що ситуація позивачки відрізняється від справи, на яку посилався банк: там клієнтка перейшла за посиланням від нібито оператора мобільного зв'язку, тоді як дніпрянка намагалась оформити допомогу українцям на сайті, який виявився шахрайським.
Що вирішив апеляційний суд у справі проти ПриватБанку
Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи банку не підтверджені належними доказами. У результаті суд:
- залишив апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" без задоволення;
- залишив без змін рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 червня 2026 року;
- підтвердив обов'язок банку відновити залишок коштів на картці позивачки до стану, у якому він перебував станом на 22 жовтня 2024 року на 18:10 (мінус 51 281,53 гривні);
- підтвердив стягнення з ПриватБанку на користь держави судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.
Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Чому суди дедалі частіше стають на бік клієнтів банків
У подібних справах ключове питання - хто зобов'язаний доводити вину: банк має підтвердити, що клієнт сам розкрив дані доступу, інакше сумніви тлумачаться на користь споживача як слабшої сторони у відносинах з фінустановою. Якщо ж банк надає доказ, що операції підтверджені особисто клієнтом зі свого типового пристрою і номера, суди частіше відмовляють у поверненні коштів.
Результат кожної справи залежить від конкретних обставин: з якого пристрою відбувся вхід в застосунок, чи типовим був номер телефону, наскільки швидко клієнт повідомив банк про підозрілі дії та чи довела фінустанова проведення належної перевірки безпеки.
Раніше Інформатор повідомляв, що черкащанці відмовили в позові до ПриватБанку, оскільки суд встановив, що вона сама зі свого типового телефону підтвердила перекази на 41 598 гривень, і довести вину банку не вдалося. Також ми писали, що Львівський апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк повернути львів'янці 108,5 тисячі гривень, украдених шахраями через підробну електронну SIM-картку, оскільки банк не пояснив, чому система антифроду не заблокувала підозрілі операції з різних країн.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
