Війна в довгу: що буде з економікою України, коли РФ воюватиме роками – думки експертів

Китай все помітніше займає бік Росії, зокрема, у політичному, військовому та економічному питаннях, а сама ж РФ дедалі більше ставить свою економіку на військові рейки. Тож держава-агресор, судячи з усього, збирається воювати у довгу. Експерти кажуть – переможе той, в кого потужніша економіка, але в України у цьому питанні ситуація складна. На думку фахівців, прогнозувати щось позитивне у цій сфері складно, але чи занепаде українська економіка – питання складне та відкрите. 

А от думки експертів у спілкуванні з Інформатором щодо економіки РФ розділяються – одні кажуть, що вона виявилася стійкішою, попри на санкції, і в подальшому військова машина ворога зростатиме. Інші ж наголошують, що це лише слова – в реальності ж ситуація у противника теж складна, попри підтримку з боку Піднебесної. 

"Важко прогнозувати щось позитивне"

У травні Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки України на 2024 рік – з 3,6% до 3% – через наслідки масштабних атак росії на енергетичну інфраструктуру. У 2025-2026 роках економіка може зрости на 4,5% та 5% відповідно. Однак на її стан прямо впливає війна, яка вже стала затяжною, і, власне, рівень корупції в країні, який українці називають другою (якщо не головною) проблемою після російської агресії.

“На жаль, наша ситуація не є радісною, попри допомогу західних партнерів – військову, фінансову. Якщо ж агресор “експериментуватиме”, то протягом одного-двох обстрілів у нас буде нульова енергетика. Промисловість у нас на низькому рівні, інші галузі теж. Побоювання щодо того, що буде з Україною в економічному плані значно більші, ніж ті, що буде у військовому. Для нас важко прогнозувати щось позитивне. Є надія, що війна припиниться – це був би кращий випадок. Якщо війна триватиме далі з невеликими зіткненнями на фронті, ще більше громадян будуть залучені до війська. Але якщо ворог піде у великі наступи і ми не зможемо чинити опір – можливо, буде дуже поганий сценарій – не будемо робити таких прогнозів”, – розповів у коментарі Інформатору економіст Олексій Плотніков.

Військове кейнсіанство в РФ

В РФ не так давно з’явився новий міністр оборони, який є прихильником військового кейнсіанства – політико-економічної доктрини, яка передбачає, що великі витрати держави на озброєння забезпечують йому розвиток сучасних технологій, велику зайнятість та зростання рівня життя населення. У модифікації Білоусова (міністра оборони Росії - ред.) ж, головним стимулом розширення виробництва та збереження робочих місць є не поведінка споживачів та їх попит, а оборонне держзамовлення.

Крім того, державі-терористу допомагає Китай, якому вдалося надати достатню підтримку для посилення російських військових зусиль в Україні. Водночас явного порушення червоних ліній США і Європи, які категорично проти прямих продажів зброї, не було, каже аналітик Bloomberg Міньсінь Пей. А експерти Financial Time писали, що урядові китайські організації допомогають росіянам скуповувати високотехнологічне обладнання для фронту. 

У свою чергу, Володимир Зеленський відкрито звинувачував Пекін у тому, що він діє за вказівкою Росії, але видання The Times наголошувало – РФ навпаки має “незручний статус молодшого союзника”.

Спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван заявив у коментарі “РБК-Україна”, що санкції насправді серйозно впливають на економіку Росії. Через це Путін буцімто був змушений “поїдати економіку” своєї країни – тобто забирати гроші з освіти, охорони здоров'я, досліджень та переправляти їх на війну. Таким чином, РФ дійсно отримала зростання економіки, але воно не є ефективним, адже в РФ ніхто не інвестує гроші, а звідти також їдуть найосвіченіші громадяни.

А експрем’єр та ексміністр економіки Анатолій Кінах у коментарі Інформатору зауважив – очікування щодо руйнівного впливу на російську економіку не виправдалися, оскільки агресор продовжує торгувати енергетичними ресурсами, зокрема. Надходження у бюджет РФ від зовнішньої торгівлі повертаються на рівень 2021 року, що дозволяє державі-терористу формувати серйозний бюджет війни, який у кілька разів більший за український. Крім того, Росія навантажує свій військово-промисловий комплекс на основі індустріальних, цивільних методів створення дронів, снарядів, мін, спецтехніки тощо. Про те, що російська економіка виявилася стійкішою та навіть активно розвивається, сказав Інформатору і Олексій Плотніков.

Схожу думку висловив і політолог Петро Олещук. Він наголошує, що переведення економіки РФ на військові рейки ще нічого не означає. 

“Росія обходить санкції, але все одно грошей їй не вистачає. Не треба сприймати за чисту монету все, що вони заявляють. Вони теж не зраділи від перспективи здужувати війну роками і десяліттями, хоча в України проблем більше – економіка значно більше зруйнована, тобто самостійно забезпечувати можливості для продовження оборони наша держава не може, все залежить від доброї волі партнерів – але наскільки її вистачить, невідомо, адже рішення постійно змінюються”, – додав він під час спілкування з Інформатором. 

Чого потребує економіка України

“У першу чергу, необхідно, щоб запрацювала Національна рада з відновлення України від наслідків війни, яка по суті ці два роки не працює. Друге – у січні цього року також створили нацстратегію, яка мала б забезпечити умови для вироблення доданої вартості. А це – робочі місця, поступлення у бюджет. Але це також зривається”, – зауважив Анатолій Кінах Інформатору.

В Україні, як зазначає експерт, немає патронного заводу, а дрони на фронт постачають здебільшого завдяки роботі волонтерів та бізнесу. Тоді як в РФ ця машина працює злагоджено.

“Нам дуже важливо максимально сконцентруватися і перейти на індустріальні методи з відповідним рівнем локалізації виробництва власної зброї і тд”, – зауважив Кінах.

Він каже – відновлювати Україну необхідно на основі сучасних технологій, розвиваючи природну галузь, інформаційні технології тощо. Крім того, загострилося питання енергозабезпечення, що також значно впливає на нашу економіку.

На ситуацію має вплив і мобілізація, адже потрібно шукати баланс між потребами економіки та обороноздатності. Важливо, щоб нинішня мобілізація не створила дефіцит кваліфікованих кадрів, адже це вдарить по підприємствам.

“Принципи мобілізації та ситуації з енергетикою, як і в медицині, – не нашкодь. До кожного підприємства, компанії потрібен певний підхід, щоб шукати оптимальний баланс між економікою та обороною, мудро формувати персональні списки мобілізації. У разі виконання таких умов, економіка витримає. Втім, це все вимагає більш високої ефективності самої держави, інститутів влади, їхньої кваліфікації та відповідальності – без цього економіка не працюватиме ефективно”, – додав Кінах у коментарі Інформатору. 

Крім того, наголошує експерт, тут важливий фактор часу, оскільки питання економіки впливає і на рішення українських біженців за кордоном щодо повернення додому. Наразі ж велика кількість наших громадян (зокрема, бізнесів) вже асимілювалися в інших країнах. Чим довше виконуватимуться умови для створення ефективності економіки – тим менше наших громадян повернуться з-за кордону. А питання розвитку людського, трудового потенціалу України також є одним із вирішальних факторів для економіки і, власне, боротьби з ворогом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.