Путін очікує, що новий очільник Міноборони знайде гроші для продовження війни проти України. Але чи вдасться це Бєлоусову без погіршення економічної ситуації в Росії - велике питання
Колишній радник диктатора Володимира Путіна Андрій Білоусов став новим міністром оборони РФ. На цій посаді він замінив Сергія Шойгу, який очолював міністерство майже 12 років. Аналітики прогнозують, що цей крок демонструє зміну підходів щодо забезпечення російської армії під час війни проти України.
Наприклад, американський Інститут вивчення війни стверджує, що перестановки в Міноборони пов'язані з тим, що Кремль звик до очевидної для багатьох думок - повномасштабна війна триватиме ще довго, а Москва вже може готуватися до конфронтації з НАТО. Для того, щоб вижити в таких умовах, Росія вирішила звернутися до військового кейнсіанства, ідеологом якого є Білоусов. Інформатор пояснює, що це за доктрина і як новий глава Міноборони РФ може її втілити в життя.
Військове кейнсіанство - це політико-економічна доктрина, яка передбачає, що великі витрати держави на озброєння забезпечують йому розвиток сучасних технологій, велику зайнятість та зростання рівня життя населення. Ця концепція базується на ідеї англійського економіста Джона Кейнса, згідно з якою держава втручається у відносини між роботодавцями та робітником з метою підвищення рівня життя останніх через зростання зарплат, надання пенсій, страхування тощо.
Модифікована версія його теорії - військове кейнсіанство - стверджує, що головним стимулом розширення виробництва та збереження робочих місць є не поведінка споживачів та їх попит, а оборонне держзамовлення. Економісти зауважили, що Росія живе цим військовим кейнсіанством уже довгий час.
"Путін перейшов у нову фазу війни у середині 2022 року. Це війна на виснаження. У липні місяці було різко збільшено держоборонзамовлення (…) З того часу російський ВПК вийшов на свою проектну потужність. Все, що можна зробити протягом трьох змін, робить ВПК. Наростити виробництво на наявних потужностях не виходить", - говорив в інтерв'ю Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів РФ та колишній перший заступник голови правління Центрального банку Росії.
У свою чергу Олександра Прокопенка, наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, називає Білоусова фанатом військового кейнсіанства. Експертка вважає, що Білоусов "видний прихильник" промислової політики, тобто "готовий наповнювати економіку грошима через оборонний сектор".
Водночас звільненню Шойгу передував корупційний скандал - на хабарі потрапив його заступник Тимур Іванов. Цей епізод зіграв не останню роль у змінах складу уряду, вважають російські оглядачі. Вони ж протиставляють Шойгу Білоусова - економіста, відповідального автократа і чистого в корупційних схемах політика. До того ж, за даними ЗМІ, Білоусов є вірним "путінським піхотинцем"що не може не заспокоювати диктатора в умовах можливих "палацових переворотів"
Співрозмовник російського медіа "Верстка" у Федеральних зборах РФ, коментуючи призначення Білоусова пояснив: "У нас військове кейнсіанство начебто б?" Ось вам доктор наук, який відповідає за економіку (війни проти України), а не за пересування стрілок по карті. А фронтом нехай займається Генштаб. Крім того, треба ж, щоб хтось доглядав тила (...) Ось, вірний путінець доглядатиме за ними".
Якщо коротко, роль Білоусова на новій посаді полягатиме в тому, щоб консолідувати роль військово-промислового комплексу як головного рушія економіки РФ. Однак, як зазначає економіст Алексашенко, зловживання цим військовим кейнсіанством може призвести до поганих наслідків для Кремля. Така політика зазвичай провокує зростання споживчих цін.
"Наприклад, індивідуальне житлове будівництво зростає набагато швидше, ніж багатоповерхівки. Гроші є – люди будують. Отже, потрібні будматеріали. (…) Різко збільшити обсяги виробництва вони не можуть. Друга частина – це імпорт (...) Населення стало багатіти та розуміти, що якщо вітчизняного немає, закуповуємо імпортне. Проблема у тому, що потужність імпорту також обмежена. Усі транспортні артерії перевантажені", - пояснив Олексашенко.
Внаслідок великої залученості росіян у виробництво техніки та на службі в армії також спостерігається дефіцит робочої сили в інших, невійськових галузях економіки. Щоб заповнити вакансії чи утримати наявних працівників, роботодавці змушені підвищувати зарплати. У таких умовах грошей у населення РФ справді може бути більше – проте звичайних товарів на ринку все ще недостатньо, через що вони зростають у ціні. А будівництво нових заводів, які могли б виробляти необхідні товари, потребує багато часу, якого в умовах дефіциту західних технологій, верстатів, іншого обладнання Кремль не має.
"Найвищі економічні чиновники Путіна попередили, що різке зростання державних витрат (на війну - ред.) загрожує серйозним перегріванням економіки в найближчому майбутньому", - писали Financial Times у лютому-2024.
Росія дійсно потребує збільшення витрат на "оборонку", особливо якщо розраховує "гру в довгу", втому Заходу від України та зменшення військової підтримки для неї. Однак кроки, які новий керманич Міноборони РФ може обрати для фінансування повномасштабної агресії, можуть нашкодити російській економіці, яка вже знаходиться, мʼяко кажучи, не в ідеальному стані.
"2% ВВП витратиш на війну - у тебе військове кейнсіанство працюватиме, а 4% ВВП витратиш - воно рознесе тобі економіку", - додав Алексашенко.
Однозначної відповіді на це питання наразі немає. Як зазначає The New York Times, у Бєлоусова зовсім невеликий управлінський досвід. Він керував Міністерством економічного розвитку РФ трохи більше року, у 2012-2013 роках. Потім він до 2020-го був помічником Путіна, після чого обіймав посаду першого віцепрем'єра в уряді, де займався, зокрема, розробкою основних напрямів соціально-економічного розвитку, держрегулюванням фінансових ринків, реалізацією нацпроєктів, терміни реалізації яких постійно переносилися.
Колишній спічрайтер Путіна, політтехнолог Аббас Галлямов своєю чергою підкреслив, що саме Бєлоусов був головним ідеологом процесу переведення РФ на військові колії. Він особисто доповідав диктатору з цього приводу минулого року. За даними Галлямова, Бєлоусов пропонував зосередитися на націоналізації виробництв, мобілізації економіки тощо. Втілити все це одразу Путін тоді нібито не погодився, але зрозумів, що "Бєлоусов знає, де взяти гроші на війну".
"Чи вийде у них? Не знаю. У 2008-2010-х виходило не дуже. (...) На одній з нарад Путін запитав Бєлоусова, який тоді очолював урядовий департамент економіки і фінансів: у будівельній галузі сильно крадуть, чи зможемо ми запобігти розкраданню тих додаткових коштів, які зараз виділимо? Бєлоусов відповів, що швидше за все це не вийде. Тоді було ухвалено рішення скоротити вкладення в галузь до мінімуму. Описана історія свідчить, що Бєлоусов - не Господь Бог і чудес не творить. З іншого боку, вона демонструє його адекватність", - розповів Галлямов.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.