«Перелюблю» — історія розриву, що залишає шрами, але відкриває нові двері. У ній переплітаються біль і надія, розчарування і світло. Головна героїня відверто говорить про здатність відпустити минуле і знову навчитися довіряти почуттям.
За сім місяців 2025 року український ринок споживання лікарських засобів зріс на 20% у грошовому вираженні. Про це свідчать дані дослідницької компанії Proxima Research. При цьому пацієнти сплачують з власної кишені майже 87% вартості препаратів, оскільки в умовах повномасштабної війни бракує програм реімбурсації — державного відшкодування вартості ліків.
Головним критерієм при виборі препарату для споживачів залишається ціна від виробника та діюча речовина, а не бренд чи маркетингове позиціонування. За даними учасників ринку, при виборі ліків українці орієнтуються передусім на співвідношення ціна-якість та рівень довіри до виробника.
Аналіз ринку показує значні цінові коливання серед виробників. До прикладу, дослідження Proxima Research виявило, що протягом двох років компанія "Дарниця" збільшила ціну на популярний препарат "Цитрамон" на 120%. Навіть після оголошеного 30% зниження вартості, їхній цитрамон залишається дорожчим порівняно з конкурентними аналогами на ринку.
Представники аптечних мереж підтверджують: реальний вибір залишається за покупцем, а не за розташуванням товару на полицях. За їхніми словами, "якщо є рівноцінний препарат за меншою ціною — люди самі обирають". Обсяги продажів різних виробників визначаються саме вибором пацієнтів, а не політикою аптек.
"За відсутності маркетингових договорів виробники опиняються в рівних умовах конкуренції за полицю і відбувається закономірний перерозподіл ринку, за якого споживчий попит перемикається на більш доступні бренди", – коментує Тарас Коляда, СЕО мережі аптек «Подорожник».
Аптеки мають повне право формувати асортимент, керуючись попитом, логікою і доступністю для пацієнта, а не тиском виробника.
За результатами другого кварталу 2025 року, як свідчать дані Proxima Research, ТОП-5 виробників контролюють 28% ринку роздрібної реалізації у натуральному вимірі. У розподілі вітчизняних та зарубіжних препаратів фіксується подальше збільшення частки імпортних ліків до 39% проти 61% вітчизняних.
Зростання ринку на 20% в умовах війни може свідчити про зростання цін на ліки, які з початку фармацевтичної реформи навесні знизилися лише на препарати зі списку ТОП-100.
Виробники формують майже 72% кінцевої ціни на ліки, і саме високі націнки змушують пацієнтів шукати дешевші альтернативи. Це призводить до падіння продажів дорогих препаратів, внаслідок чого деякі виробники звинувачують аптеки у небажанні реалізовувати їхню продукцію. Однак справжня причина низьких продажів криється у завищеній ціновій політиці самих виробників.