Якщо вам гидко читати статтю Медведчука в оригіналі, але хочеться все ж більше дізнатися, про що говорять наближені до бункера — ми зробили цю брудну роботу за вас
Колаборант поділився «своїми» роздумами про війну, економіку та політичну ситуацію у світі. Поява опусів на зразок того, який з'явився нібито з-під пера Віктора Медведчука свідчить, що в кремлі сподіваються знайти «п’яту колону», розколювати суспільство в Україні та не полишають плани встановити свого гауляйтера в Києві.
Віктор Медведчук ніколи особливо не маскувався — його тези про «зовнішнє керування» вже стали мемом. Але в росії кум путіна остаточно перестав вдавати із себе українського політика, як можна зробити висновок із його публікації в «Известиях». Тепер він відкрито говорить про «адін народ».
«В росії впродовж довгого часу щодо України переважала концепція «ще одна росія», це передбачає набагато близькіші відносини, ніж, наприклад, між Британією та Канади. У побуті була популярна приказка: «У нас народ один, а держави різні»», — пише Медведчук.
Стаття не має жодного натяку на об’єктивність — це концентрат міфів, марень і відвертої брехні російської пропаганди. Але немає жодного сумніву, що статтю перед публікацією перечитав путін. Це те, що він хотів би почути від колаборантів в Україні. І те, що дасть можливість прихильникам кремля у світі волати, що «не все так однозначно».
Показово, що слово «росія» та СРСР у різних відмінках у статті було вижито 52 рази, а слово Україна — 45 разів. Медведчук заявляє, що спочатку війна була громадянською, а причиною її стало те, що український бізнес хотів співпрацювати з росією, а йому не давали. А потім відбувається кульбіт у повітрі й раптом виявляється, що йдеться вже не про український бізнес, а про росію, у якої не «було вибору» й це тому вона почала вбивати «адін народ».
«Бізнес південного сходу в багатьох випадках пов’язаний із росією, її інтересами, тому конфлікт перестав бути виключно внутрішнім. Росія виявилася перед необхідністю не тільки захистити свої економічні інтереси, але й міжнародну честь і гідність, у якій, як ми показали вище, було системно відмовлено. А виправити цю ситуацією виявилося нікому», — пише Медведчук.
Якщо прибрати порожню балаканину про «честь і гідність» країни-терориста, виходить, росії розпалила війну в України тільки тому, що хотіла більше «вєлічія». Цікаво, що заява про те, що «нікому» було виправити ситуацію, побіжно підтверджує теорію, згідно з якою, початковий план путіна передбачав не вторгнення, а шантаж Києва застосуванням військової сили, примус до визнання «Л-ДНР» та Криму в складі росії та подальшу провокацію громадського протистояння в Україні. Після чого росіяни мали ввести «миротворчі» війська.
Уявлення про неповноцінність України ілюструє «економічний аналіз» від Медведчука. Він стверджує, що українська економіка процвітала лише завдяки вигідному співробітництву з росією, що порушили такі «злочинні режими», як влада часів Ющенко, та Зеленського.
«Інтеграція України з росією однозначно диктує економіка. Адже якщо поруч такий величезний ринок і ресурси, то не користуватися цим, а тим більше блокувати може тільки дуже недалека влада. Антиросійські настрої нічого, крім горя і злиднів в Україну не принесли. Тому всі прозахідні націоналістичні рухи свідомо або несвідомо проповідують бідність і злидні українському народу», — пише Медведчук.
Зауважимо, що економічна статистика свідчить не на користь цього твердження. Найкращі показники ВВП України належать якраз до років президентства Ющенка (2007 — 2008) та Зеленського (2021). Навіть не будемо згадувати той факт, що найбільше горя та злиднів принесла якраз путінська війна.
У кремлі не покладають надію розколоти українське суспільство і знайти колаборантів. Але це не спрацює. Медведчук повторює долю Януковича після його втечі в росію. Поки Янукович залишався в Україні, у нього була значна підтримка. Зрештою, він виграв президентські вибори у 2010 році. Але, опинившись у москві, він втратив усіх прихильників. На Донбасі він став таким же непопулярний, як і у Львові. Медведчук мав успіх на останніх парламентських виборах, але це все в минулому. Тепер, як і Янукович, Медведчук повторює тези про ворожий Майдан.
«І перший, і другий майдани були спрямовані проти Віктора Януковича, колишнього донецького губернатора, лідера Донбасу та ненаціоналістичних центристських політичних сил. Виборча підтримка таких сил була дуже суттєва, Україна дуже довго не хотіла бути анти-росією. Прийшовши на хвилі першого Майдану президент Ющенко дуже швидко втратив довіру народу, у більшості своїй через антиросійську політику», — знову робить дивні висновки кум путіна.
Після початку повномасштабного вторгнення кремль спробував зробити гауляйтером Україна Януковича — він, навіть, прилетів до Мінська й написав лист «українському народу» — але враховуючи вкрай низьку популярність Януковича, цю ідею швидко відкинули. Як відомо, кремль не відмовився від планів знищити Україну. Можливо, Медведчука розглядають на роль такої «довіреної особи» в разі успіху. Цікаво, що у своїй статті Медведчук пише про те, що планує зібрати під крило всіх можливих колаборантів і створити«партію миру», ймовірно, у кремлі
«Українську партію миру ні в Європі, ні в США не підтримують. Це красномовно свідчить про те, що більшість американських і європейських політиків ніякого миру в Україні не хочуть. Але це все не означає, що українці не хочуть миру і воєнний тріумф Зеленського їм важливіший за власні життя і зруйновані домівки. Просто тих, хто виступав за мир, за вказівкою Заходу оббрехали, залякали й репресували. Українська партія миру просто не вписалася в західну демократію», — каже колаборант.
Тези Медведчука, виголошені в статті не мають сенсу ні для Заходу, де політичні еліти чудово розуміють ситуацію, ні для України, де навіть колаборанти не сприймуть його писанину, після ганебної спроби втечі. У росії Медведчук теж ніякою популярністю не користується: путіну ніяк не пробачать його обмін на захисників Маріуполя, бойових командирів Азова, яких хотіли стратити. Може, він хоче розпочати новий політичний проєкт, щоб отримати собі фінансування? Але, ймовірно, враховуючи близькість до путіна, він міг би здобути «тепле місце» й без цієї публікацій.
Найбільш життєздатною видається версія, про підготову ґрунту, аби повернути Медведчука як персону для «примирення в Україні». Ймовірно, це у росіян вийде з таким же успіхом, як і повернення Януковича. Але знаково, що ця ідея належить кремлівським політтехнологам, які не мають уявлення про те, що насправді відбувається в нашій країні, але намагаються лізти в наші внутрішні справи.
До речі, раніше стало відомо про те, що Медведчук намагається створити в Україні новий проросійський канал із залишків своєї «медіаімперії» — newsone, 112 і інших.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.