Виплати для військових: скорочення чи справедливий перерозподіл?

Вже у березні українські захисники отримують зарплату, нараховану по-новому. У відповідності до змін, які уряд вніс до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Премії-”тридцятки” більше не отримуватимуть ті з них, хто перебуватиме поза зоною бойових дій та не виконуватиме завдань на передовій. Ця новація викликала бурхливу реакцію у суспільстві. Інформатор розбирався, чому уряд пішов на такий крок та як він відіб’ється на обороноздатності воюючої країни.

Армія – це не лише окопи

“14500 грн зарплати на роботі, з якої ти не можеш піти, на якій немає вихідних і робочий день 24/7. А поїдеш ти на бойові чи ні – залежить не від тебе. Є бригади, яких вивели на три місяці на полігон і кинули жити в лісі-полі. Армія – це не лише окопи. Здавалось би очевидно. Але ні – неочевидно”, – написав у Facebook український військовий Володимир Демченко.

“Лише ті, кого якимось чином оминула війна, не знають, що солдати витрачають чимало власних коштів на екіпірування та інші потреби – транспорт та паливо до нього чи звичайні газові балони для приготування їжі у польових умовах. Держава забезпечує солдата екіпіруванням, без якого просто не можна воювати. Але якщо говорити про зручність, це вже проблема твого та небайдужих до тебе людей гаманців. І тут не про комфорт, а про збільшення можливостей вижити і виконати бойове завдання”, – говорить інший боєць – Максим Степаненко, який з першого дня війни захищає країну і нині після поранення, яке отримав під Бахмутом, перебуває на лікуванні.

І перший, і другий до того, як відправились на фронт, мали цивільні професії. Володимир Демченко працював графічним дизайнером і, за його словами, подібну зарплату отримував лише на початку кар’єри. А Максим Степаненко був політичним експертом. Він вважає, що рішення влади про зменшення грошового забезпечення військовослужбовців разом з нещодавнім посиленням їхньої відповідальності за різного роду провини ризикують призвести до демотивації бійців української армії. Особливо на фоні корупційних скандалів останніх днів.

30, 50 та 100 тисяч гривень: кому платитимуть? 

100 000 грн місячної надбавки, як і раніше, отримуватимуть ті військові, які виконують бойові завдання на передовій. Це стосується військовослужбовців ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ГУР Міноборони, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту, осіб рядового і начальницького складу ДСНС, осіб начальницького складу Управління спеціальних операцій НАБУ.

“Це виплати тим, хто безпосередньо беруть участь у бойових діях, перебуваючи на передній лінії в глибину батальйонно-опорних пунктів. Плюс їм також зараз збільшать щомісячні виплати. Так, щомісячне грошове забезпечення було 13 000 грн і плюс 100 000 винагороди, а з 1 лютого піднялося до 20 000 грн і плюс 100 000”, – пояснюють в Міноборони.

Ті військовослужбовці, які виконують бойові завдання не на фронті, наприклад, сили ППО, теж  отримуватимуть 100 000 грн. Але ця надбавка буде виплачуватися лише за ті дні, коли захисник виконуватиме бойове завдання з ураження цілей, тобто за дні, коли відбуватимуться ракетні атаки.

50 000 грн отримуватиме людина,яка виконує бойове завдання у складі військового органу управління. Генштаб та головнокомандувач ЗСУ вирішуватимуть, де саме та територія, на якій виконується таке завдання. Це буде окремий перелік категорій.

30 000 грн платитимуть військовим, які працюють на фронті, але не беруть участі в боях, наприклад – на другій і третій лініях оборони. Також ця премія для тих, хто служить у прикордонних районах областей, де не ведуться бойові дії. Це стосується і тих, хто працює в матеріально-технічному забезпеченні.

Не тільки батіг, але й небагато пряників

З 1 лютого буде збільшений розмір щомісячного грошового забезпечення (без додаткової винагороди) військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України. Він становитиме не менше 20100 гривень.

Для осіб рядового та начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій та поліцейських Національної поліції України – щомісячне грошове забезпечення у тилу становитиме не менше 17 000 гривень.

Чим керувався уряд, зрізаючи виплати військовим?

Влада пояснила введення грошових змін необхідністю:

• зекономити кошти;
• домогтися справедливості у розподілі виплат між військовослужбовцями.

Що стосується першого аргументу, в Міноборони стверджують: підставою для перегляду правил нарахування виплат стали два доручення уряду. У вільному доступі на сайті Кабміну їх немає, але у військовому відомстві запевняють, що документи стосувалися нагальної необхідності оптимізувати видатки Державного бюджету України.

Другий аргумент, схоже, тісно пов’язаний з першим. 

Як відомо, практично одразу після повномасштабного вторгнення рф Кабмін ухвалив постанову №168, якою на період дії воєнного стану встановив виплату додаткової винагороди майже всьому силовому блоку країни: військовослужбовцям, співробітникам СБУ, прикордонникам, розвідці, Нацгвардії, Нацполіції. Розмір винагороди – 30 тисяч гривень. Ті ж військовослужбовці та силовики, які брали безпосередню участь у бойових діях, отримували 100 тисяч гривень. 

Зберігши стотисячні виплати українським бійцям, які воюють з противником на передовій, в уряді вирішили зняти “тридцятку” з військовослужбовців, що перебувають поза зоною бойових дій, а також строковиків, курсантів військових навчальних закладів та штабних офіцерів.

“Для прикладу: станом на зараз усі військовослужбовці, включно зі строковиками та курсантами, у різних регіонах України отримують додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тисяч гривень. Водночас бійці, які, ризикуючи життям, виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях з противником, отримують абсолютно такі ж самі додаткові виплати – 30 тисяч гривень”, – звертають увагу в Міноборони.

У зв’язку з цим, зауважують там, назріло питання диференціації розмірів винагороди залежно від місця, умов та особливостей проходження служби у формуваннях сил безпеки і оборони України. Тобто зняти “тридцятку” для військових в тилу вирішили, щоб були кошти на виплати тим, хто на “нулі”.

Непереборні обставини?

Рішення про тотальну виплату військовим 30-тисячної надбавки, яке ухвалювалося на початку війни, було значною мірою емоційним. У ті дні нічого важливішого за виживання України в уявленні як суспільства, так і керівництва країни не було. До того ж ніхто не міг спрогнозувати, наскільки довго затягнеться війна і якого масштабу витрат потребуватиме. 

“Сьогодні ми маємо цілий комплекс проблем, крім безпосередньо війни, – говорить економіст Андрій Новак. – Держава, наприклад, витрачає колосальні суми на вимушених переселенців, а це майже половина нашого населення. Великі витрати з бюджету йдуть на відновлення зруйнованої інфраструктури та енергосистеми. І їх неможливо було передбачити в бюджеті. Зрозуміло, що в таких умовах Кабінету міністрів треба по кожному напрямку, по кожному міністерству шукати варіанти економії коштів”.

Дефіцит державного бюджету цього року є рекордним – близько 38 мільярдів доларів, або понад 20% від ВВП. А тим часом на підході ще сотні тисяч нових мобілізованих, яким також потрібно платити бойові.

“У нас зараз триває чергова хвиля мобілізації. Її необхідність абсолютно очевидна – нам треба компенсувати збільшення кількості людей, яких росіяни “докинуть” нам на фронт, співставним збільшенням обсягів своєї мобілізації. А якщо всім нашим мобілізованим почати платити ті суми, які були раніше, то судячи з усього буде повний колапс бюджету. У нас просто немає грошей на ту кількість людей, яку потрібно мобілізувати”, – зауважує військовий аналітик Євген Дикий.

З іншого боку, багато хто бачить небезпечність урізання виплат військовим саме в тому, що вона відбувається напередодні нової хвилі мобілізації в Україні. 

“Гроші для багатьох новобранців є мотивацією. Маленькі зарплати можуть стати стоп-фактором – якщо чоловік йде у військо з приватного сектору, родина може відчутно втрачати у сімейному доході. Ще й психологічний фактор. Якщо б виплати від лютого минулого року становили 20−25 тисяч грн, це б сприймалося, як даність. Але коли у військового в тилу була зарплата 45 тисяч грн, на які він звик планувати життя, і її знижують, – це демотивує”, – коментує ситуацію командир підрозділу 15-ї бригади артрозвідки Олег Берестовий, який до широкомасштабного вторгнення рф працював продакт-менеджер в Uklon.

Вочевидь, йдучи на такий не популярний крок, уряд розумів його демотивуючий характер. Але був змушений обирати між поганим і дуже поганим. І дуже поганим у цій дилемі, судячи з усього, було збільшення й без того чималого дефіциту бюджету. 

Протягом 2022 року, за словами заступниці міністра оборони Ганни  Маляр, на грошове забезпечення воїнів та додаткові виплати держава витратила майже у 10 разів більше, ніж у 2021-му. Це приблизно третина всіх бюджетних витрат за рік. Зрозуміло, що витрати непомірні.

Та чи потрібна економія за рахунок військових? Дехто з експертів вважає, що можна було б зняти кошти з інших програм, та все ж таки забезпечити наших військових стабільними виплатами. І нагадують, що, наприклад, на будівництво доріг цьогоріч в бюджеті передбачено понад 64 мільярди гривень. Не кажучи вже про горезвісні зарплати чиновників та членів наглядових рад національних компаній. Знайти кошти можна, було б бажання, вважають у військовій спільноті.

Раніше Інформатор розповідав, на якому місці в рейтингу найсильніших армій світу Україна, росія та США.

Також ми повідомляли, що у 2022 році армія Польщі поставила рекорд з набору з моменту скасування призову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.