Вибори без окремих територій - Верховна рада та ЦВК готують новий проєкт закону

Профільний підкомітет Верховної ради України разом з представниками ЦВК та громадським сектором презентували проєкт закону щодо встановлення неможливості організації та проведення виборів громадян України на окремих територіях. Це відбулось без участі медіа, текст документа вирішили не оприлюднювати. Аби уникнути політизації та звинувачень у черговій "зраді". 

Як повідомляє LB.ua, заступник голови ЦВК Сергій Дубовик підтвердив, що робота над текстом триває не перший місяць. Тож постало важливе завдання – прийняти цілісний закон про особливий порядок організації та проведення повоєнних виборів. Враховуючи вже деокуповані території, безпековий та інші фактори та виклики війни.

Народна депутатка Аліна Загоруйко розповіла, що проєкт пропонує зміни до виборчого кодексу та адміністративного судочинства України у частині організації та проведення парламентських, президентських, місцевих виборів та референдумів. Ключове завдання, як зазначив перший віцеспікер Олександр Корнієнко – визначення органу, який має встановлювати можливість чи неможливість проведення виборів на окремих територіях. За його словами, це питання викликало тривалі дискусії. На початку лунала ідея, аби таким органом була РНБО.

"Але самі представники РНБО цього не дуже хотіли", - сказав Корнієнко.

Тому врешті запропонована конструкція, коли органи сектора безпеки, місцеві органи влади чи військові адміністрації, ВЦА зверталися б до ЦВК з клопотаннями щодо неможливості проведення виборів на відповідних територіях. Далі ЦВК подає пропозиції до Верховної ради, яка голосує за постанови по кожній дільниці.  

Водночас він визнав, що лише КСУ врешті може визначити конституційність чи неконституційність цього механізму. До висновку КСУ - діє презумпція конституційності. За словами юриста Леоніда Ємця, навіть у разі негативного висновку КСУ вже після проведення таких виборів, вони все одно будуть легітимними.

Друга пропозиція проєкту – внести зміни до регламенту ВРУ, аби підготовкою рішення стосовно встановлення неможливості проведення виборів чи референдуму займалася тимчасова спеціальна комісія. Цей колегіальний орган з представників різних фракцій та груп на другий день після створення має надіслати запити до Міноборони, внутрішніх справ, Нацполіції, СБУ та інших органів щодо надання інформації на клопотання ЦВК про неможливість проведення виборів.

Корнієнко зазначив, що ця норма точно потребує доопрацювання та дискусійна. Також не виключається, що зрештою таким органом може бути Кабмін, бо "він має всю повноту інформації на відміну від ВР, якій треба створювати ще й комісію, аби цю інформацію отримати". Заступник Голови ЦВК Сергій Дубовик вважає, що оптимальним було б надання такого права про визначення територій саме Кабміну, якому підпорядковані ВЦА та окремі правоохоронні органи. Колишній член ЦВК та юрист Андрій Магера заявив, що аби уникнути прийняття політичних чи суб’єктивних рішень щодо неможливості проведення виборів на окремих територіях Кабмін має спрацювати в унісон з ЦВК та РНБО.

"Ці три органи разом могли б визначати такі території, це було б прийнятною конструкцією", - запропонував Магера.

Найбільш дискусійна частина проєкту – розділ про критерії визначення територій, де неможливо буде провести вибори. В документі прописані чотири загальні ознаки. У разі наявності хоча б однієї можуть ухвалити рішення про неможливість проведення виборів:

• такі території є деокупованими територіями або на них велися бойові дії і вони зазнали безпосереднього негативного впливу збройних формувань російської федерації,
• такі території розташовані в межах області, в якій проходить державний кордон України з російською федерацією або Республікою Білорусь,
• протягом останніх шести місяців на таких територіях відбувалися обстріли з боку російської федерації чи Республіки Білорусь, внаслідок яких загинули та/або були поранені цивільні особи,
• на відповідних територіях запроваджено режим обмеженого доступу, у тому числі з урахуванням мінної небезпеки.
  
  

У наступному розділі проєкту ці ознаки дещо конкретизуються переліком критеріїв. Однак вони також доволі абстрактні. Наприклад, пропонуються критерії щодо інтенсивності обстрілів, інцидентів з мінною небезпекою серед цивільних. Але без зазначення алгоритмів встановлення необхідної чи граничної їх кількості. Додаються критерії обмеження пересувань людей та транспорту, загрози терористичних атак, необхідність належної роботи банків, медзакладів, ЗМІ та інше. У разі врахування всіх критеріїв, до списку заборонених "можуть неочікувано потрапляти деякі області". Корнієнко зазначив, що за умови доопрацювання критеріїв, маніпуляцій не буде.

Коли чекати на фінальний текст закону 

Корнієнко припустив, що доопрацьований проєкт можуть включити в тіло єдиного великого закону про повоєнні вибори. За його словами, обговорюється варіант, що це буде одноразовий закон.

За прогнозом Загоруйко, у цьому році парламент точно не побачить остаточну редакцію. Натомість Дубовик впевнений, що проєкт закону треба приймати якомога швидше, аби належно підготуватися до виборів. Плюс – пропрацювати особливості для деокупованих територій, відновлення роботи політичних партій, прописати запобіжники щодо балотування колаборантів. Він також звернув увагу на те, що у драфті є норма про необхідність оновлення реєстру виборців. ЦВК вже ухвалила постанову № 60 про поновлення технічної експлуатації реєстру. Готується нова комплексна програма його захисту, тестують канали зв’язку. Після цього стартує другий етап, коли місяць за місяцем оновлюватиметься реєстр для повернення його в онлайн режим. І вже тоді він буде базою для складання списків виборців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.