Ужгородець вимагав від ПриватБанку повернення 130 тисяч гривень, вкрадених шахраями через OLX - що вирішив суд
Апеляційний суд 5 жовтня залишив у силі відмову ПриватБанку відновити кошти клієнту після шахрайства з фейковою доставкою на маркетплейсі
Закарпатський апеляційний суд 5 жовтня залишив без задоволення скаргу чоловіка, який вимагав від АТ КБ "ПриватБанк" відновити понад 130 тисяч гривень, списаних шахраями з двох його карток через фейкове посилання на "OLX доставку". Суд визнав, що саме чоловік, перейшовши за посиланням і ввівши дані картки, дав зловмисникам доступ до своїх рахунків.
Як ідеться у рішенні, внесеному до Єдиного державного реєстру судових рішень, у серпні 2022 року чоловік звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до АТ "Приватбанк" про зобов'язання відновити залишок коштів на рахунку. За його словами, 9 червня 2022 року він виклав на сайті OLX оголошення про продаж рюкзака, і вже за кілька хвилин отримав повідомлення від "покупця", який запропонував оформити угоду через сервіс "OLX доставка".
Після переходу за посиланням у нього почали стягуватися кошти з обох карток. Зрозумівши, що відносно нього вчиняються шахрайські дії, він протягом декількох хвилин від початку зняття коштів звернувся до відділення АТ "Приватбанк" для вжиття заходів щодо уникнення стягнення грошей.
За позовом, із картки чоловіка списали 66 398 гривень, а з другої - 2 180 доларів, що станом на той день еквівалентно 63 765 гривням. Позивач наполягав, що жодних смс-повідомлень із паролями підтвердження по більшості транзакцій йому не приходило, а одну з карток підключили до сервісу Google Pay без його запиту й згоди. Крім того, чоловік стверджував, що банк безпідставно підвищив кредитний ліміт до 75 000 гривень і не вжив достатніх заходів безпеки.
АТ "Приватбанк" із цими вимогами не погодився. За матеріалами справи, служба безпеки банку встановила, що вхід в акаунт "Приват24" 9 червня 2022 року о 12:09 підтвердили через дзвінок на фінансовий номер клієнта, а о 12:11 картковий рахунок підключили до Google Pay після внесення повного номера картки, терміну дії та CVV2-коду. Надалі протягом кількох хвилин із рахунків провели низку переказів на загальну суму понад 190 тисяч гривень в еквіваленті.
"При спробі здійснити продаж рюкзака на сайті ОЛХ покупцем було запропоновано оформити OLX-доставку, покупець скинула посилання, він перейшов за цим посиланням, та ввів номер картки, дату дії картки та CVV2-код", - повідомив чоловік оператору колцентру банку, згідно із записом розмови, долученим до матеріалів справи.
Ужгородський міськрайонний суд 28 серпня 2023 року відмовив у задоволенні позову. Чоловік через адвоката Сергія Ільницького подав апеляційну скаргу, вимагаючи скасувати це рішення. В апеляції сторона позивача наполягала, що суд першої інстанції безпідставно врахував запис розмови з оператором банку як доказ, адже його подали з порушенням строків, а також неправильно застосував постанову Нацбанку, яка не діяла на момент подій.
Що постановив апеляційний суд
Колегія суддів Закарпатського апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції. Апеляційний суд встановив, що позивач сприяв своїми діями - переходом за гіперпосиланням - стороннім особам в отриманні доступу до його акаунта "Приват24" з можливістю розпоряджатися рахунками і коштами. Суд зазначив, що хоча чоловік звернувся до банку з повідомленням про шахрайство 10 червня 2022 року, це сталося вже після того, як усі транзакції по зняттю коштів відбулися - тобто запізно.
- апеляційну скаргу чоловіка залишили без задоволення;
- рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 серпня 2023 року залишили без змін;
- постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суд наголосив, що до моменту повідомлення банку про втрату контролю над рахунком ризик збитків і відповідальність несе сам користувач, а з моменту повідомлення - банк. Оскільки чоловік звернувся вже після завершення всіх операцій, відповідальність за перекази коштів апеляційний суд повністю поклав на нього.
Чому перехід за посиланням став вирішальним доказом
У подібних спорах суди виходять з того, що користувач платіжного засобу не несе відповідальності за операції, якщо немає доказів, що він сам сприяв втраті ПІН-коду чи іншої конфіденційної інформації. У цій справі колегія суддів послалася на сталу практику Верховного Суду, зокрема на постанови у справах № 577/4224/16, № 759/4025/19 та № 176/1445/22, згідно з якими лише безспірно доведені дії чи бездіяльність клієнта можуть бути підставою для покладення на нього відповідальності.
У цій справі, на відміну від спорів, де банки не можуть довести вину клієнта, сам чоловік визнав, що ввів дані картки на сторонньому сайті за посиланням від "покупця" - і це підтвердив записаний дзвінок з оператором банку.
Раніше Інформатор повідомляв про шахрайську схему з OLX Доставкою, за якою зловмисники під виглядом покупців надсилають продавцям фішингові посилання та виманюють дані банківських карток. Також ми писали про справу, де суд зобов'язав ПриватБанк повернути клієнту 75 тисяч гривень, адже в тому випадку банк не зміг довести, що саме клієнт сприяв витоку своїх даних.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
