Варшава веде закулісні перемовини з ЄС - чи вдасться обмежити експорт української агропродукції

Польща веде залаштункові перемовини з Єврокомісією, щоб врегулювати протести фермерів та блокаду українського кордону. Йдеться про скасування окремих положень "Зеленого курсу" та введення обмежень на експорт української продукції. Київ заявляє про готовність йти на поступки, однак наполягає на збереженні "митного безвізу". Водночас позитивними є сигнали, які свідчать про недопущення перетворення протесту фермерів на міжетнічний конфлікт, що йде всупереч завданням російської пропаганди.

За лаштунками перемовини

Заступник міністра закордонних справ Анджей Шейна в ефірі популярного польського мовника заявив, що Варшава веде залаштункові переговори з ЄС. За його словами, єврокомісарка Урсула фон дер Ляєн розглядає можливість послаблення деяких положень "Зеленого курсу" для польських фермерів, а також зміни правил торгівлі, які дали б можливість конкурувати з українськими аграріями.

"Якщо нам вдасться домовитися про вимоги Польщі в ЄС, як ми успішно домовилися про кошти ЄС, то це буде спільна позиція ЄС. Я також хочу сказати, і тут я цитую прем’єр-міністра Туска, якщо це затягнеться, ми запровадимо зміни, ми запровадимо блокування кордонів, бар’єри та митні збори в односторонньому порядку", — говорить Шейна.

Він зазначає, що польські фермери повинні мати певні преференції, "як великий сільськогосподарський ринок, який є найближчим до України". Навряд чи аграрії сусідніх країн Євросоюзу погодяться на свій другорядний статус, але Брюссель може піти на поступки.

Кошти ЄС, про які згадує пан Шейна — це заморожені 137 мільярдів євро, які недоотримав попередній польський уряд "Права і Справедливості" (PiS) через спробу встановити контроль над судовою системою. Єврокомісія розблокувала ці кошти 29 лютого, хоча новообраний парламент досі не змінив законодавство.

PiS одразу заявив про подвійні стандарти щодо ліберального кабінету Туска, але якраз спробою врегулювати фермерську кризу й можна пояснити поступки Брюсселя: пакет передбачає пільгові кредити та гранти для фермерів. Ситуація демонструє, як далеко від своїх принципів може піти Єврокомісія, якщо це потрібно, щоб зберегти контроль над ситуацією.

Чого хоче Варшава

У Варшаві є різні погляди на проблему, найрадикальніші передбачають скасування експорту української продукції до ЄС, але збереження транзиту. В уряді відстоюють поміркованіші ініціативи, як от обмеження пільгового ввезення аграрної продукції об’ємом на рівні 2021 року і високі мита для решти. Дональд Туск пропонує викупити надлишки зерна, які зберігаються в ЄС, й надіслати його як гуманітарну допомогу до Африки.

"Йдеться про про гуманітарну допомогу і водночас про звільнення Європи від надлишку зерна, тобто близько 30 мільйонів тонн зерна. Це також важливо для Польщі, ми маємо близько дев'яти мільйонів тонн", — сказав прем'єр Туск.

На думку польського уряду, це допоможе зняти напругу. Водночас потрібно буде виділення додаткових коштів із бюджету ЄС та Польщі, що викликає суперечки. А от у чому є консенсус, так це в тому, що потрібно терміново щось змінювати.

"Те, що Україна виграла битву за половину Чорного моря і зерно тече з Одеси до Босфору і традиційних ринків, має свої наслідки. Два роки тому на знак солідарності з Україною Європейський Союз і Польща вирішили тимчасово прийняти Україну до єдиного ринку без перехідних періодів, без переговорів і без виконання Україною стандартів екологічного чи трудового права. Але сьогодні ситуація в частині міжнародної торгівлі нормалізується і це також має бути відображено в наших нормативно-правових актах", – сказав очільник польського МЗС Радослав Сікорський.

Окремо постало питання напливу російської агропродукції до ЄС, про що неодноразово заявляли українські дипломати, а згодом заговорила і преса. За даними України, обсяги постачань їжі та сільгосппродукції з рф на ринок Євросоюзу склали понад 2,5 млрд євро. З них зерна окупанти реалізували на майже 400 мільйонів євро, овочів — на 300 мільйонів євро.

Поляки визнають, що москва демпінгує ціни на загальноєвропейському ринку, однак  правопопулістські політики кажуть, що такі показники в рази перебільшені. Уряд Туска розглядає варіант цілковитого ембарго на експорт і транзит російських зернових, як це зробила Латвія, і хоче, щоб це рішення також було прийняте й на рівні Євросоюзу.

Що пропонує Київ

Український Кабінет міністрів опублікував план заходів, які, на його думку, мають врегулювати ситуацію. Йдеться про обмеження об’ємів експорту до ЄС цукру, яєць та м’яса птиці на рівні 2022 року, що вище, аніж довоєнний рівень. Передбачено також механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпаку. Кабмін пропонує проводити скринінг якості української аграрної продукції на предмет її відповідності нормам Євросоюзу. Водночас Київ наполягає на продовженні "економічного безвізу" — скасування ввізних мит та інших обмежень у двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом.

"Блокування кордону польськими аграріями станом на сьогодні абсолютно безглузде, тому що в нас понад 90% нашого експорту йде морем або через дунайські порти. Менше 5% рухається автомобільними шляхами", — каже прем’єр Денис Шмигаль.

Наразі коштом Євросоюзу Бухарест будує потужну автомагістраль, щоб ще більше спростити доставку української агропродукції до порту Констанци. З огляду на це, Київ, здається, може собі дозволити поступки задля збереження громадських симпатій у ЄС та Польщі, адже альтернативою може стати вихід ситуації з-під контролю.

Водночас коли польський уряд говорить про блокаду кордону, обумовлюється, що потік пального, зброї та гуманітарної допомоги зберігатиметься. А ще подібні заходи стануть шоком не лише для української економіки, але й для Польщі: у 2023 році поляки експортували до України товарів на 12 мільярдів євро, у той час, як імпорт склав 4 мільярди євро, профіцит обороту вираховують на рівні понад 7 мільярдів євро.

Хай там як, визнає Шмигаль, основні перемовини триватимуть між Варшавою та Брюсселем. Туск цілком може розраховувати, що знайде спільну мову з Урсулою фон дер Ляєн. Польські урядовці стверджують, що до 28 березня, часу, на який призначена зустріч з українським урядом, питання блокування має бути вирішене "так чи інакше".

Найстрашнішого вдалося уникнути

Криза з протестами польських фермерів стала наслідком збігу низки чинників, серед яких зміна клімату, "Зелений курс" ЄС, зростання світового виробництва, конкуренція з великими українськими аграрними компаніями, муніципальні вибори в Польщі та спроба Варшави здобути виграшні бонуси для національного виробника. Але також вони стали реакцією на прояви нечесних стратегій деяких українських компаній, зокрема використання заборонених у ЄС пестицидів, демпінг цін на зернові та неоковирні дії Києва в спробах це врегулювати. Показово також, що поляки закликають Київ припинити практику повернення ПДВ великим сільгоспвиробникам, що зменшить їхню конкурентоздатність і наповнить бюджет. 

Водночас ситуація продемонструвала й певні позитивні моменти. На старті протестів російська пропаганда надала їм виразне антиукраїнське спрямування. На польських сайтах для роботодавців відкрито наймали "тітушок", ні дня не минало без провокацій. Наразі ситуація змінюється, у польській пресі з’явилися публікації, що розкривають масштаби впливу кремля, фермери дистанціюються від таких проявів. Один з організаторів фермерського маршу  у Варшаві, Славомір Іздебскі, заявив, що засуджує ксенофобські гасла і називає їх появу неприпустимими. Але це не завадило натовпу фермерів освистати його за недогляд, коли такі плакати з'явилися на акції. 

"Всі заходять із згорнутими транспарантами, в якийсь момент хтось щось розгорне, а поки приїде служба і поліція, ЗМІ це помітять. Ми весь час заявляли, що якщо є якісь антиукраїнські чи антисемітські гасла, то їх треба присікати на зародку", — виправдовується він.

Славомір додає, що наступного разу на протесті буде вдвічі більше спецслужб та поліції. І Варшава, і Київ намагаються перевести протистояння в річище економічної боротьби й не допустити загострення напруженості.

"Дуже важливо, що попри протести польських перевізників, фермерів не зафіксовано жодного випадку блокування доставки в Україну зброї, військової техніки, гуманітарної допомоги, пального. Тобто всі ці вантажі йдуть безперешкодно в Україну", — спростовує Шмигаль інформацію, поширену в мережі і додає, що йдеться лише про офіційно зареєстровані вантажі.

Уряд "найбільш проукраїнського політика Європи" Дональда Туска балансує, намагаючись не лише втриматись під натиском усіх цих факторів, але і здобути якісь преференції. Однак перспектива втрати симпатій громадської думки поляків однаково загрозлива не лише для України, але і для Варшави та Брюсселя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.