Бунт польских фермерів: Україна втратить агроринки ЄС, якщо захищатиме купку своїх агробаронів

Медійна картинка зі "злими протестувальниками", де польські фермери нищать українське збіжжя, не зовсім відповідає дійсності. Так, у лютому фермери перетнули межу законності. Так, у історії з блокадою більше політики, ніж прагматики. Але у фермерів є власні причини з подібного блокування - і до них доведеться дослухатись українському агробізнесу. Інакше наслідки будуть значно гірші, ніж втрата двох вагонів зерна. 

Блокування польськими фермерами українського транспорту на кордоні не лише посилюється, а й стає агресивним. Спочатку протестувальники висипали зерно з українських фур, що чекали у величезному заторі. Потім поширили акцію й на залізницю - у підсумку мережею ширяться відео, де зерно зціджують просто на рейки із зерновозів-хопперів. До владнання ситуації вже долучився український президент - у двомовному пості в соцмережах він звернувся із закликом до польських президента Дуди та прем'єра Туска з закликом до діалогу. І зустріч таки відбудеться - польський колега відповів Володимирові Зеленському взаємністю. Яку проблему обговорюватимуть та як її можна вирішити? Інформатор дізнався деталі. 

Хто протестує у Польщі і чого вимагає

Акценти у протестах змінилися у вівторок, коли польські протестувальники перекрили залізницю біля ПП "Шегині", висипавши зерно з двох вагонів. Анонсували й блокування усіх без винятку пунктів пропуску, вузлів зв'язку та під'їздів до перевантажувальних станцій і морських портів. Зрештою, заблокували і деякі дороги національного і обласного значення всередині Польщі, відтак, масштабуючи протест.

Варто розібратися, хто ж блокує кордон. По-перше, це самі дрібні фермери, основа сільгоспвиробництва у Польщі. По-друге, це партія "Конфедерація", почасти саме вона й стоїть за організацією протестів. По-третє, каже нардеп Микола Княжицький, участь декларує Національна рада фермерських об'єднань.

"Це така громадська організація, вона зараз придумала новий креатив - саме вона має контролювати українську агропродукцію, бо, мовляв, державні служби "не справляються". Це формула суцільної анархії... А найбільший вплив у цій Національній раді мають члени Аграрної партії, тобто члени урядової коаліції, представник якої є міністром сільського господарства", - каже Княжицький у своєму влозі на Facebook.

Колишній український посадовець, дотичний до "зернової" тематики, каже Інформатору, що у випадку з "Конфедерацією" підозр у стосунках із нинішньою владою бути не може: так, колись вона мала взаємини із "Правом і Справедливістю" (колишня правляча партія, нині у опозиції), та ті часи минули. Так, каже, зараз "Конфедерація" спекулює на інтересах простих фермерів - і, зважаючи на певні прояви, як-от трактор із плакатом-зверненням "путін, розберися з Україною та Брюселем", без іноземного втручання не обійшлося. Але дивує позиція польського уряду, який ніби "не помічає" порушення законодавства, і протестів загалом.

"Насправді це - урядова акція, покликана примусити Україну до поступок у економічній сфері, користуючись тим, що Польща зараз є важливою з точки зору транзиту усього необхідного для нашої держави. Польський уряд, звісно, міг би сам просто заблокувати кордон, але вони обрали "гібридний" формат блокади, коли блокують якісь "фермери", але під повним захистом з боку поліції та інших держструктур", - стверджує політолог Петро Олещук.

Політичний аспект грає новими фарбами, якщо додати, що за місяць у Польщі проходитимуть місцеві вибори. Кампанія стартувала 30 січня, самий електоральний процес триватиме до 21 квітня - тож блокада стала способом проявити себе для місцевих політичних лідерів. Власне, чітко артикульовано три вимоги:

• Не приєднуватись до "зеленого переходу" ЄС (передбачає обмеження використання пестицидів і добрив);
• Заборонити імпорт до Польщі українських с/г продуктів - курятини, цукру, олії, яєць тощо;
• Збільшити підтримку тваринництва з боку уряду.

Проблема України - у моделі агробізнесу

Про те, в чому саме полягає глибинний зміст польських протестів, обмовився заступник аграрного міністра Польщі Міхал Колодзейчик. Він сказав, що, хоч усе українське зерно і йде транзитом через країну, - все ж наша продукція витісняє польську з ринків країн ЄС. На це звернув увагу президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса: у Facebook він спрогнозував, що "польський театр абсурду на кордоні - це на тривалий термін, допоки ми не вступимо до ЄС".

"Власне, коріння проблеми - у тому, що наші агрохолдинги, якими володіють декілька топових політиків, дуже хитро везуть зерно: за контрактами - зобов'язані проїхати Польщу транзитом. Але коли польські фермери, звичайні селяни з двома тракторами і полем, збирають свій врожай і везуть здавати його на склад - здивовано бачать, що зерносховище вже забите чиїмсь збіжжям. І в них резонно постає питання: що це і звідки? Встановити ж, хто завантажив, не так і важко", - каже Інформатору правозахисник, керуючий партнер адвокатської фірми "ПАКС" Станіслав Ліфлянчик.

Проблема лежить ще глибше - у самій моделі українського аграрного бізнесу, пояснює нам політолог Тарас Загородній. Вона побудована на існуванні агрохолдингів, які експортують величезні обсяги аграрної сировини, що, де-факто, руйнує європейські ринки, логістичні шляхи, створює безробіття і соціальну напругу у ЄС. Тепер, каже він, Україні доведеться перебудовувати цю модель, пропонуючи партнерам товари з доданою вартістю - або теперішні протести здадуться іграшковими.

"Перше, що маємо зробити - підвищити податок на агрохолдинги, земельні банки. Друге - це направити більше ресурсів на переробку, у машинобудування. Для цього - зменшити відсоток відшкодування ПДВ на експортне зерно, щоб ресурси лишалися в країні. А так - сваримось із стратегічним партнером через інтереси купки агробаронів", - пояснює Інформатору Загородній.

Тиск на європейські ринки, каже експерт, припиниться, коли замість сої, ріпаку чи зерна Україна почне експортувати макарони, м'ясо чи курятину. Інакше - поляки вже попередили - у ЄС можуть заборонити нам експортувати будь-яку агропродукцію терміном на 20 років. І той факт, що цього разу українське збіжжя офіційно було призначене до експорту в Німеччину, ситуацію не виправляє - польські фермери чудово відчувають взаємозв'язок: "якщо не вбивається їхній ринок, вбивається ринок ФРН", - резюмує Загородній.

Як маємо реагувати зараз?

Рішення мають бути формальними і неформальними. До перших, каже наш співрозмовник із числа колишніх посадовців, треба віднести комунікацію на найвищому рівні ("Зеленський-Дуда"), а також контакт МЗС країн та аграрних відомств. Сюди ж - і офіційні протести з боку перевізника (а "УЗ" вже повідомила про втручання "Польській залізниці" і направила запит до правоохоронців Польщі), і судові позови з боку корпоративного сектору - власне, самих аграрних холдингів, що постраждали від дій мітингувальників.

"Фермери перетнули межу дозволеного, коли почали зсипати кукурудзу і зерно на дорогу. Вони порушили закони Польщі - тому дивно, чому такою млявою була реакція поліції, адже вона мала б затримати людей, виписати протоколи і почати кримінальне провадження. Ситуацію ж, за якої питанням опікуються президенти, вважаю абсурдом: це абсолютно не їхній рівень, наш президент взагалі очолює воюючу країну, і на 99% має займатись саме війною - це задача МЗС, яке отримує гроші саме за вирішення подібних питань", - вважає Ліфлянчик.

Саме МЗС, на його думку, і має взяти на себе спочатку складання ноти протесту, потім - і створення механізму подолання кризи. Він має полягати у започаткуванні круглого столу з представниками польських фермерських господарств, українських агрохолдингів, МЗС та обох агровідомств із напрацюванням "дорожної карти" з гарантіями неповторення блокади.

До інших, "неформальних", рішень вже закликають українські політики. Так, голова фракції "ЄС" Черкаської міськради Сергій Кудактін пропонує українцям, що мешкають у Польщі, виходити на мирні мітинги і нагадувати полякам, що їх країна "може стати наступною ціллю ворога". А українські перевізники вже розпочали акцію протесту у відповідь - мовляв, або усі стоять, або ж усі їдуть.

Зважаючи на те, що польський імпорт до України складає сотні мільйонів доларів (і, доречі, складається з переробленої продукції - тваринних кормів, молочки, готової продукції з зернових, дріжджів, соків тощо) - така зупинка також матиме ефект. А Forbes пише, що українська влада взагалі міркує над "дзеркальною" відповіддю - забороною імпорту з Польщі. І цитує одного з урядовців, який каже, що, хоч Кабмін виступає за конструктив - та якщо що, змушений буде реагувати.

Поки що найпростішою з усіх неформальних відповідей є акція фермерських господарств з українського боку: до кордону стягнули техніку, понівечену під час бойових дій на теренах Південної України. Нині "віжуал" для польських водіїв та аграріїв забезпечують вигорілі вщент трактори, комбайн і вантажівка з полів Херсонщини. Можливо, вони дадуть змогу зрозуміти, що зерно, зібране на вкритих мінами полях під вогнем "Градів" відрізняється від того, що трохи зібгалося від звичайного вересневого граду десь у аграрних гмінах.

Офіційно: у чому полягає помилка польських фермерів

Нагадаємо, днями український посадовець розкрив, у чому насправді полягає помилка польських фермерів. Віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков розповів, що у січні експорт агропродукції відбувався переважно завдяки морським перевезенням і склав 6,7 мільйонів тонн. А через Польщу, натомість, пройшло лише 0,37 млн тонн агропродукції (5% від загального обсягу).

Також ми писали про те, що чеські фермери також можуть долучитися до протестів. Власне, вони також готуються до перекриттів кордонів - нині частина фермерів рушила з важкою технікою до Праги. А потім, нібито, вони планують їхати на східні кордони: мета акції - перекриття пунктів пропуску та доріг.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.