ВАКС знов залишив Галущенка під вартою з тією ж заставою: не оцінив "вклад в розвиток енергетики"
Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги захисту підозрюваного у корупційних злочинах, хоч його адвокати просили суттєво пом'якшити запобіжний захід
Вищий антикорупційний суд в апеляційній інстанції підтвердив запобіжний захід для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Його залишили під вартою та зберегли заставу у розмірі 200 млн грн. Колегія суддів відхилила апеляційні скарги сторони захисту, яка наполягала на пом'якшенні запобіжного заходу або суттєвому зменшенні застави - до 30 млн грн.
Про це повідомив Центр протидії корупції. Адвокати ексміністра, якого підозрюють у причетності до легалізації незаконних коштів та участі у злочинній організації у сфері енергетики, також заявляли, що попередній суд не врахував "великого внеску Галущенка у розвиток української енергетики".
"Напевно, вони мали на увазі те, як наполегливо Галущенко намагався придбати болгарські, тобто російські, атомні реактори за 600 млн доларів. Або ж як у Енергоатомі за часів його перебування на посаді міністра організували схему “Шлагбаум”, через яку мали сплачувати 10-15% відкату, аби отримати гроші за надані послуги", - йдеться у повідомленні ЦПК.
Рішення ухвалили судді Сергій Боднар, Даниїла Чорненька та Ігор Панаід. Адвокати Галущенка стверджували, що підозра необґрунтована, а тому запобіжний захід необхідно скасувати. Крім того, захист Галущенка заявляв, що застава у 200 млн грн є непомірною, та просили зменшити її до 30 млн грн. Мовляв, лише на таку суму у Галущенка є майно.
Обставини справи
Нагадаємо, Галущенка затримали в ніч на 15 лютого під час спроби залишити Україну - його зняли з потяга. Після цього йому вручили підозру у межах справи "Мідас".
17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу значно нижчу за запит прокуратури (425 млн грн). Сам ексміністр тоді заявляв, що вважає суму надмірною і зазначав, що може зібрати лише 20-30 млн грн. Також він заперечував незаконне походження коштів, які витрачалися на навчання його сина, пояснюючи це допомогою знайомих.
За матеріалами слідства, у 2021-2025 роках фігурант міг отримувати значні суми відкатів від підрядників у сфері енергетики. У матеріалах фігурує псевдонім "Сигізмунд", під яким, за даними правоохоронців, могли фіксуватися фінансові операції. Слідство також вважає, що кошти легалізовувалися через криптовалютні операції та офшорні структури.
Крім Галущенка, у справі фігурують інші особи, яких слідство пов'язує зі злочинною організацією, ймовірно створеною бізнесменом Тимур Міндіч наприкінці 2020 року. Ексміністру інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію незаконних доходів. У разі доведення вини йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
