Сигізмунд на 12,9 мільйона доларів: стало відомо, скільки Галущенко заробив на схемах в "Енергоатомі"
НАБУ викрило схему легалізації хабарів через офшорний фонд на Ангільї: слідство встановило, що понад $12 млн було витрачено особисто на потреби сім'ї Галущенка
Детективи НАБУ та прокурори САП викрили масштабну схему відмивання грошей, ключовим фігурантом якої став ексміністр енергетики Герман Галущенко. За даними слідства, протягом 2021–2025 років посадовець під псевдонімом «Сигізмунд» особисто отримав 12,9 млн доларів відкатів від підрядників «Енергоатому». Корупційні кошти легалізували через криптовалюту та офшори на Маршаллових островах для оплати елітного життя та навчання дітей ексміністра у Швейцарії.
Нові факти легалізації коштів у четвер, 19 лютого оприлюднили НАБУ та САП у соцмережах. Згідно з матеріалами слідства, злочинна організація, до якої входив Герман Галущенко, налагодила систему отримання відкатів у розмірі 10–15% від вартості контрактів державного «Енергоатому».
У межах угруповання діяла система, що отримала назву «Шлагбаум». Її суть полягала у штучному блокуванні розрахунків із приватними компаніями за вже поставлене обладнання чи виконані роботи. Для розблокування виплат підрядники були змушені сплачувати «корупційну ренту» тіньовому офісу.
Детективи стверджують, що ексміністр був ключовим елементом цієї схеми: на записах прослуховування фігуранти називають його кодовими іменами «Сигізмунд» та «Професор».
"Отримані детективами докази свідчать, що протягом 2021-2025 років на користь Сігізмунда відмили 12,9 мільйонів доларів", – зазначає НАБУ.
Особливу увагу розслідувачі приділили призначенню цих платежів. Як стверджують у НАБУ, значна частина відмитих мільйонів спрямовувалася на оплату навчання дітей експосадовця в елітних швейцарських закладах освіти.
“Наразі ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у сумі 200 млн грн”, - повідомили правоохоронці.
Ексміністр, якого затримали 15 лютого під час спроби перетнути кордон із Польщею, категорично заперечує свою участь у злочинній організації. Він відкидає всі звинувачення НАБУ, називаючи справу сфабрикованою, а використання кодового імені «Сигізмунд» — вигадкою слідства.
Крах Сигізмунда-Галущенка
Герман Галущенко став центральним фігурантом справи «Мідас» після того, як у ніч на 15 лютого 2026 року детективи НАБУ зняли його з потяга «Київ — Варшава» під час спроби перетнути кордон. Слідство розцінило це як намір переховуватися, оскільки у родини ексміністра виявили документи на проживання у Швейцарії, а навчання його дітей у цій країні вважають одним із епізодів легалізації корупційних коштів. Наступного дня йому офіційно оголосили підозру в організації злочинного угруповання та відмиванні доходів, отриманих від махінацій в енергетичній сфері.
Вже 16 лютого під час засідання у Вищому антикорупційному суді Галущенко поскаржився на «незаконне затримання», запевняючи, що лише намагався провідати дітей і не мав обмежень на виїзд. Попри ці заяви та спроби захисту оскаржити дії правоохоронців, ВАКС задовольнив скаргу лише частково, залишивши підозрюваного під вартою. У підсумку, 17 лютого суддя призначив йому заставу в 200 млн гривень, а обвинувачення підтвердило, що загальна сума легалізації у цьому провадженні наразі сягає понад 400 млн гривень.
Слідство також вказує на тісні зв’язки фігуранта з агентом РФ Андрієм Деркачем та його втручання у кадрові конкурси стратегічних держпідприємств, як-от «Оператор ГТС України». Через ризик переховування за кордоном, підкріплений перехопленими розмовами про бажання Галущенка «злиняти послом», обвинувачення вимагає тримання під вартою із заставою у 425,9 млн грн, тоді як самому експосадовцю загрожує від 7 до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що у Європейському Союзі відреагували на затримання колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка під час спроби виїзду за кордон. Речниця Європейська комісія Паула Піньо в Брюсселі наголосила, що ЄС уважно відстежує антикорупційні процеси в Україні. Також в ЄС фіксують роботу відповідних інституцій, повідомляє Європейська правда.
Читайте нас у Facebook
