Ультиматум Путіна щодо Донбасу викликає сумніви навіть у РФ — ЗМІ пояснили причини
Розрив між заявами Кремля та реальними можливостями армії зростає на тлі втрат і повільного просування
Москва продовжує висувати ультимативні вимоги щодо Донбасу та заявляє про готовність «довести операцію до кінця», однак навіть у самій Росії ці заяви сприймають скептично. За даними західних медіа, у Кремлі стикаються з обмеженими військовими ресурсами та складнощами у реалізації масштабного наступу. На цьому тлі розрив між публічною риторикою та фактичними можливостями армії РФ стає дедалі помітнішим.
Як зазначає видання Wiadomosci Polskie, російська сторона продовжує наполягати на передачі Донбасу та супроводжує ці вимоги погрозами ескалації. Водночас поточна ситуація на фронті не свідчить про наявність умов для швидкої реалізації таких планів.
У матеріалі підкреслюється, що навіть всередині Росії жорсткі заяви Кремля сприймаються неоднозначно. Підтримка ідеї масштабного наступу зберігається переважно серед пропагандистських кіл, тоді як експертне середовище визнає наявність обмежень у ресурсах і плануванні.
За оцінками, темпи просування російських військ залишаються низькими та мають локальний характер. Бойові дії концентруються на окремих напрямках, тоді як значна частина лінії фронту залишається стабільною. У таких умовах реалізація заявлених цілей вимагала б значного часу та додаткових ресурсів.
Окремо вказується на суттєві втрати особового складу. За оцінками, які наводять західні джерела та український Генштаб, щоденні втрати російської армії можуть сягати близько тисячі осіб. Загалом за час повномасштабної війни вони оцінюються у понад 1,2 мільйона військових (загиблих, поранених і зниклих безвісти).
Аналітики також звертають увагу на тактику ведення бойових дій РФ, яка передбачає активне використання піхоти за підтримки артилерії та авіації. Залучення мобілізованих і контрактників різного рівня підготовки призводить до високої інтенсивності боїв, але не гарантує швидкого просування.
Додатковим фактором називають економічне навантаження. Значна частка бюджету РФ спрямовується на оборону та безпеку, що разом із залежністю від сировинного експорту створює вразливість до зовнішніх обмежень і коливань ринку. У довгостроковій перспективі це може вимагати перегляду фінансової політики.
Ще одним обмеженням є людський ресурс. Росія уникає нової масштабної мобілізації через потенційні соціальні наслідки, натомість робить ставку на контрактний набір. Водночас темпи поповнення особового складу, за оцінками, не компенсують втрати у необхідному обсязі.
Експерти та аналітичні центри, зокрема ISW, раніше зазначали, що заяви Росії про можливість швидкого захоплення Донбасу не відповідають реальному стану справ на полі бою. Подібні ультиматуми розглядаються як елемент політичного та інформаційного тиску, а не як відображення наявних військових можливостей.
Росія раніше висувала новий ультиматум щодо Донбасу: чого тепер вимагає Кремль
Під час переговорів в Абу-Дабі російська сторона заявила нову вимогу щодо Донбасу, яка передбачає не тільки фактичний контроль над територіями, а й їхнє юридичне визнання російськими на міжнародному рівні. Йдеться про Донецьку та Луганську області України, які Кремль прагне закріпити у своїх вимогах як частину можливого «широкого договору».
За оприлюдненою інформацією, Москва наполягає, щоб визнання спочатку надали учасники переговорного процесу, після чого — інші партнери України, і в подальшому — ширше міжнародне співтовариство. Такий підхід виходить за межі суто військових чи територіальних вимог і переносить акцент на політико-дипломатичну площину, де ключовим стає питання легітимності.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
