Паливний експерт Дмитро Льоушкін пояснив, чому заправки відновлюються за тиждень і де виникають проблеми з постачанням пального
Росія продовжує завдавати ударів по українських автозаправних станціях, однак бізнес навчився відновлювати їх упродовж тижня-двох. Питання безпеки на АЗС під час тривоги стає дедалі актуальнішим - особливо для Київщини та прифронтових регіонів. З більш ніж 200 атакованих заправок значну частину вже відновлено - хоча здебільшого без повного сервісу та продажу скрапленого газу.
Водночас реальна загроза виникає не стільки через брак АЗС, скільки через перебої з доставкою пального - особливо там, де FPV-дрони ворога перекривають ключові траси. Паливний експерт Дмитро Льоушкін розповів про це в етері телеканалу Київ 24. За його словами, основна технологічна частина заправки - бочки, трубопроводи, насоси - розташована під землею, тож при ударі страждає лише надземна інфраструктура: стела, навіс, магазин. Саме тому АЗС вдається відновити дуже швидко.
"Так, вони не красиві, вони підсмажені, як то кажуть. У них немає повного сервісу. У них зазвичай немає продажу скрапленого газу, тому що це зазвичай надземні резервуари", - зазначив Дмитро Льоушкін, паливний експерт.
Ворог, за словами Льоушкіна, вже бачить, що удари по АЗС не досягають мети - технологічна споруда фактично не страждає. Останнім часом є певна тенденція до зменшення атак на заправки, хоча експерт застерігає від надмірного оптимізму. Щодо мобільних АЗС - Кабмін поки що не схвалює їх масового запровадження. Льоушкін з таким рішенням погоджується: мобільні заправки несуть дві загрози - неконтрольовану якість палива та ухилення від сплати податків.
"Мобільні АЗС несуть дві загрози. Перша загроза - якості. Друга загроза - несплати податків, якщо цим буде займатися ситуативні якісь компанії/люди, це неможливо проконтролювати", - каже він.
Найгостріша проблема зараз, за оцінкою експерта, не кількість АЗС, а постачання пального до прифронтових міст. Тростянець, Нікополь, Павлоград - там або вже немає жодної АЗС, або є загроза для бензовозів на трасах. FPV-дрони ворога діють на дальність до 100 кілометрів і перекривають кілька важливих маршрутів постачання. Проте, на відміну від "Шахедів" чи "Ланцетів", з FPV питання вирішується захисними сітками над дорогами.

Перша й найпростіша порада від Льоушкіна - проводити на АЗС якомога менше часу. Головне правило: не бувати на заправці під час повітряної тривоги. Поки ситуація не стабілізується, АЗС залишаються пріоритетними цілями для ворога, хоча інтенсивність атак дещо знижується. Місцева влада розробляє відповідні положення про правила поведінки на заправних станціях - процес організований за ініціативи громад.
Дефіциту пального в масштабах країни наразі немає. Де б не вдарили - через тиждень-два АЗС відновлює роботу з відпуску бензину та дизелю. Скраплений газ у прифронтових зонах намагаються не продавати зовсім - його надземні резервуари надто вразливі. Ключовим завданням влади залишається захист доріг сітками від FPV, що дозволить нормалізувати постачання до найнебезпечніших регіонів.

Раніше Інформатор повідомляв, що на Харківщині знищено понад 70 заправок - більш як третину атакували лише цієї весни і влітку. Харківщина стала одним із найбільш постраждалих регіонів: серед жертв ударів опинився 20-річний хлопець.
Також ми писали, що ціни на бензин і дизель насторожують - оптове подорожчання палива вже нівелювало потенціал до зниження вартості на заправках. Найближчим часом суттєвого здешевлення очікувати не варто.