Безпілотники знову атакували завод "Славнефть-ЯНОС", пролунали вибухи, спалахнула пожежа
Безпілотники знову вдарили по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії - "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Місцеві мешканці повідомляють про роботу протиповітряної оборони та вибухи в районі промислової зони. Після прильотів виїзд з міста в напрямку Москви - через район, де розташований НПЗ, - наразі перекрито. Вибухи тривали протягом певного часу після перших прильотів.
Безпілотники атакували нафтопереробний завод "Ярославнефтеоргсинтез" (ЯНОС), більш відомий як "Славнефть-ЯНОС". Офіційних коментарів від російської влади щодо масштабів пошкоджень станом на момент публікації немає.
"Славнефть-ЯНОС" - найбільший нафтопереробний завод півночі Росії, що входить до п'ятірки найбільших НПЗ країни за обсягом переробки. Потужність заводу становить 15 млн тонн нафти на рік. Продукція заводу включає бензин, дизель, реактивне пальне та є критично важливою для логістики ворожої армії.

Вранці 28 червня безпілотники вже атакували Ярославський нафтопереробний завод - тоді на підприємстві також зафіксували задимлення. До цього об'єкт атакували в квітні, травні та кілька разів у червні 2026 року. Вранці 19 травня у Ярославлі чули вибухи; влада заявила про атаку БПЛА та влучання дрона в промисловий об'єкт.
Трасу в бік Москви тоді перекривали - під ударом міг бути НПЗ, розташований на південному заході міста. Завод є одним із двох підприємств, які постачають пальним Москву та московський регіон з північного напрямку. Тому систематичне ураження об'єкта безпосередньо б'є по паливному постачанні не лише армії, а й столиці Росії.
Від початку 2026 року Україна завдала щонайменше 194 удари по російських нафтопереробних заводах - це в 11 разів перевищує показник за аналогічний період минулого року. Зростання кількості атак вже спричинило найгіршу паливну кризу в Росії за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів запровадила жорсткі обмеження на продаж пального, а на автозаправних станціях утворилися багатогодинні черги.
Директор Rochan Consulting Конрад Музика зазначив, що нинішня кампанія вже не обмежується атаками на нафтову інфраструктуру. За його словами, вона перетворилася на масштабну стратегію, спрямовану на одночасне послаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії. Аналітики вважають, що такий підхід здатен суттєво підірвати воєнно-економічний потенціал країни.
Ярославський НПЗ - не єдина нещодавня ціль. За даними Reuters, через удари ЗСУ було призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії. Вже до середини червня країна втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.
Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов заявив, що українські удари зруйнували створене Кремлем враження, ніби повсякденне життя в Росії майже не змінилося через війну. За його оцінкою, Путін "не зміг змусити Україну капітулювати, але натомість дав їй достатньо часу, щоб розгорнути масове виробництво далекобійних засобів ураження".
Повторний удар по Ярославському НПЗ відбувся на тлі ширшої кампанії проти об'єктів РФ. Нещодавно Україна вдруге вразила центр космічного зв'язку Дубна під Москвою, підтвердивши здатність бити по стратегічних об'єктах у безпосередній близькості від російської столиці. Такі удари свідчать про системне розширення географії і цілей дальнобійних операцій Сил оборони.
Від початку 2026 року Україна щонайменше 194 рази атакувала російські нафтопереробні заводи, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні українські сили здійснили рекордні 16 успішних ударів по НПЗ - це найбільший місячний показник від початку повномасштабної війни. Така інтенсивність наочно показує, що нафтопереробна галузь Росії перетворилася на один із ключових напрямів ударів.