У ВР знову обговорювали підвищення податків - до чого домовились і які наслідки матиме це рішення

Верховна Рада готується до прийняття законопроєкту про збільшення податків, і хоча він зазнав певних змін, все одно основний фінансовий тягар ляже на пересічних українців

Податок
ВР готується прийняти законопроєкт про збільшення податків

Сьогодні, 29 серпня, оновлену версію урядового закону про підвищення податків розглядають в податковому Комітеті Верховній Раді. Після чого вона буде винесена на голосування. А поки триває вся ця епопея зі збільшенням податків, деякі народні депутати, економісти, громадські організації вишукують інші джерела надходження до бюджету, які можна спрямувати на забезпечення ЗСУ. Інформатор зібрав найцікавіше.

За що будуть голосувати депутати?

Після доопрацювання законопроєкту про збільшення податків робочою групою, засідання якої відбулося 28 серпня, результат наступний:

  • прибрали податок 50% на банки
  • уточнили авансовий платіж для АЗС, які торгують і газом і паливом
  • уточнили що підвищений військовий збір буде до кінця року в якому відмінений військовий стан.

Про це повідомив депутат Ярослав Железняк. Також він проінформував, що зі «старої» версії залишилось:

  • підвищення військового збору з 1,5% до 5%
  • від збільшення податків на 1-2 групу ФОП
  • авансові внески на АЗС
  • 1% на ФОП 3-ї групи
  • 25% прибутку на фінустанови
  • помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)

«І головне в цьому році ці зміни принесуть трохи більше 30 млрд грн з 125 які запитував Мінфін. А в наступному лише 127 з 340 млрд грн.», - резюмував він.

Як це вплине на українців

Раніше в коментарі Інформатору аудитор Михайло Крапивко зазначив, що Мінфін та податковий Комітет хоча і внесли деякі зміни до податкового законопроєкту, все рівно добилися того, чого хотіли.

Тобто, сказав він, значно кращим податковий законопроєкт після внесення певних змін не зробили. Збільшено навантаження на доходи ФОП-спрощенців і навантаження на заробітну плату. Все з рештою піде в ціни.

За словами Михайла Крапивко, практично всі наслідки, які за собою тягнув законопроєкт про збільшення податків, нікуди не ділися. Не дивлячись на те, що в нього внесли певні зміни. Зі старого тексту залишилися підвищені ставки військового збору з 1,5% до 5%. А також встановлення військового збору для ФОП першої і другої груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати.

«Таким чином, значно кращим вони його не зробили. Збільшено навантаження на заробітну плату, перш за все. І на доходи спрощенців. Все це куди піде? Знову в ціну. Тобто , ціни підвищаться , а доходи громадян зменшаться. Податкове навантаження значно збільшиться. Тобто, всі ті наслідки, про які ми розмовляли раніше, вони і залишаються. Це - скорочення бізнесу, зменшення привабливості. Те, що вони пишуть, що це тимчасова умова на період дії воєнного стану, то немає нічого більш довговічного, ніж тимчасове. Поки що нічого кращого я не бачу. Те що вони хотіли, те вони і пробили. Спрощена система знищується», - зазначив Крапивко.

ПДФО - куди він зараз дівається?

Виявляється, що податок на доходи фізичних осіб, який раніше надходив до місцевих бюджетів, а потім його забрали на потреби військових – використовується не за цільовим призначенням. Більш того, серед нових розпорядників грошей є такі, що використали 0% надходжень від «військового» ПДФО.

Нагадаємо, «військовий» ПДФО був вилучений з бюджетів громад у 2023 році разом із «силовим» ПДФО. Однак за січень-липень поточного року головні розпорядники бюджетних коштів використали лише 45% фактичних надходжень ПДФО. Про це свідчать дані Мінфіну, які надало міністерство на запит Асоціації міст України.

"Загалом у 2024 році здійснено видатків на суму 32 млрд гривень із 77,3 млрд гривень надходжень. При чому якщо військові підрозділи системно використовують кошти, то Мінстратегпром за цей період з виділених йому 25 млрд гривень, які вилучені в громад на забезпечення військових підрозділів, зміг використати «аж» 529 млн гривень - 2%", - йдеться у повідомлення Асоціації.

Крім того, у 2023 році вилучені у громад кошти були використані на 65%. І якщо Міністерство оборони використало 100% коштів, то Держспецзв'язку використало 0 гривень.

«Це означає, що 55% всіх коштів просто лежать без дії і їх не витрачають на потреби військових», - зауважив нардеп Олексій Гончаренко в дописі на своєму телеграм-каналі.

Він додав, що до того, як ПДФО віддали міністерствам, деякі місцеві громади дійсно витрачали ці гроші на допомогу військовим.

“Але чому не забовʼязати громади перенаправляти ці гроші військовим безпосередньо на місцях? Ні, треба було зробити цілу схему, забрати його в міністерства та відомства з істерикою і криками, щоб потім використати нуль. Працівники року», - написав Гончаренко.

Національний кешбек – 3 мільйярди на вітер

Ярослав Железняк повідомив, що 29 серпня, на засіданні податкового Комітету крім оновленої версії законопроєкту про збільшення податків розглянуть і програму Національного кешбека.

«Акурат перед підвищенням податків будемо ж розглядати цю мега-популістичну ідею «кешбека», спустять на вітер 3 млрд грн», - написав він.

Железняк також повідомив, що подав альтернативний закон, в який обʼєднав дві ідеї Мінекономіки:

  • кешбек
  • обіцянку про ВВП в 1 трлн $.

«Ну тобто написав, що закон вступить в силу коли умова по ВВП буде виконана. І не повірите….прийшов лист від Мінекономіки, що мій закон не підтримується)», - поділився інформацією Железняк, додавши лист Мінфіну.

Отже, Уряд прогнозує, що Національний кешбек додасть до ВВП країни +0,25%. А витратить на це країна 3 мільярди у поточному році та ще 6 мільярдів гривень - у році наступному. На тлі дефіциту бюджету у 500 мільярдів це виглядає не дуже раціональним, що й є головною причиною для критики програми.

"Абсолютно популістська ініціатива, яка має відношення до якогось пожвавлення економіки приблизно так само як молот до балету. Тобто ніяк. Я не бачу жодної притомної людини, яка б хоч слово добре сказала про ці зміни або про цю ініціативу… Бізнес виступив проти, експерти виступили проти, депутати - проти, юристи, я впевнений, теж проти", - зауважив каже Железняк.

За його словами, один з найбільших ризиків програми для споживача – фактично відмову від банківської таємниці та про доступ податкової до розрахунків споживача.

Економічний експерт та керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів ANTS Ілля Несходовський, частково згоден з нардепом.

"Це не питання банківської таємниці, адже податкова не буде бачити чи ви заплатили готівкою, чи з банківської карти. Але вона тепер знатиме, чий саме цей фіскальний чек, і що саме ви купили. Податківці таким чином отримуватимуть інформацію про ваші витрати протягом місяця. І тут вже питання – як вони цією інформацією скористаються. Можуть спитати, умовно, а чому у вас за місяць доходів нема, а ви щось купуєте на 20 або 50 тисяч гривень?", - сказав експерт.

Серед тих, хто висловився позитивно щодо програми Національного кешбеку, фактично, лише банкіри випромінюють оптимізм – бо вони стануть посередниками між споживачем, виробником та державою.

Фінансова допомога партнерів – достатня і без збільшення податків, порахував економіст

Україна отримала 4,2 млрд євро за черговий транш Ukraine Facility від ЄС. Таким чином, з початку повномасштабної війни Україна отримала більше 98 млрд $ зовнішньої фінансової допомоги. Більш того, вона продовжує надходити. І якщо порахувати загальну суму тільки за 2024 рік, то виходить, що податки підвищувати не треба, вважає економіст Данило Монін.

Данило Монін порахував, що тільки в серпні Україна отримала вже 8,5 млрд доларів фінансування.

«Україна отримала транш 4,2 млрд євро від ЄС. Причому 1,5 млрд – грант (я так розумію прибуток від заморожених російських активів). Таким чином, у серпні прийшло вже 8,5 млрд доларів фінансування. Таким чином, грошей фінансувати бюджет вистачить до жовтня», - пише Монін в своєму телеграм-каналі.

Далі він уточнює, що планується ще 4 млрд від ЄС в четвертому кварталі. А також 3,9 млрд від США - вірогідно у вересні або на початку жовтня.

І робить висновок – «так що податки підвищувати не треба. Гроші є».

Ну, а головна порада українців до держави і всіх людей при владі, злилася в єдине і коротке гасло останнього часу – «Треба менше красти!». І тоді грошей вистачить на все. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube