У Німеччині стартували дострокові вибори до Бундестагу: у кого шанси на перемогу
Виборчі дільниці відкрилися о восьмій ранку і працюватимуть до шостої вечора
У Німеччині в неділю, 23 лютого, стартували дострокові парламентські вибори. Голосування призначили після того, як Бундестаг виніс вотум недовіри канцлеру Олафу Шольцу. Напередодні цього у країні розпалася панівна коаліція "світлофор" через розбіжності щодо бюджету. Уряд пішов у відставку на пів року раніше запланованого терміну. Спершу вибори мали відбутися у вересні 2025 року, але згодом їх вирішили прискорити.
Як повідомляє Bild, виборчі дільниці відкрилися о восьмій ранку і працюватимуть до шостої вечора. У виборах беруть участь сім серйозних партій та 22 дрібні політичні сили. Партія, яка набрала найбільше голосів, зможе висунути кандидата на посаду федерального канцлера (зазвичай це голова партії), якого потім затвердить президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Партії, які пройшли до Бундестагу, мають створити керівну коаліцію, яка зазвичай складається з двох або трьох партій.
За результатами опитування, яке провів телеканал ZDF напередодні голосування, 28% німців планують проголосувати за консервативний блок ХДС/ХСС. На другому місці за популярністю правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини". За неї готові віддати голоси 21% німців. На третьому місці із 16% підтримки – Соціал-демократична партія Німеччини (СДП), до якої належить чинний канцлер Олаф Шольц.
На початку листопада 2024 року Шольц звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера, який також обіймає посаду голови Вільної демократичної партії Німеччини. Після цього розпалася панівна "світлофорна" коаліція, куди входила ця партія, а також "Союз-90"/"зелені" та Соціал-демократична партія Німеччини (СДП), яку очолює Шольц.
Чинні вибори визначать політичний баланс сил на прийдешні чотири роки. Серед 59 млн. виборців — близько 2,3 млн. молодих людей, які голосують вперше. Крім того, понад 200 тисяч німців, які живуть за кордоном, зареєструвалися для участі у виборах, проте через короткі терміни їм було складно встигнути проголосувати.
Вайдель підтримує Росію, а Мерц - Україну
Тим часом ультраправа кандидатка в канцлери ФРН від партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель хоче відновити відносини з Росією. Вона заявила, що хоче переглянути політику щодо санкцій проти Москви. Також згадала про "дешевий російський газ".
Натомість глава Християнсько-демократичного союзу та головний претендент на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір переглянути позицію Берліна щодо передачі далекобійних ракет Taurus Україні. Він заявив, що його фракція підтримує постачання ЗСУ далекобійних ракет. Проте перед ухваленням рішення він планує переговори з Британією та Францією, виключивши США з цього процесу.
