У Херсоні продовжують масово пропадати люди

Такі повідомлення з фото та закликами про допомогу, що розповсюджуються у місцевих пабликах у соцмережах – звичайні для Херсона. Більшість актуального контенту - пошук зниклих батьків, дружин, дітей, друзів. Все це розпочалося з перших днів окупації та не припиняється зараз. 

Причина попадання в полон до російських спецслужб одна – життя в окупації. Живучи в Херсоні, кожен ризикує, виходячи в магазин по хліб, потрапити на кілька тижнів до підвалу з тортурами. В кращому випадку.

Пересування вулицями для місцевих перетворюється на справжній квест: спочатку почистити телефон від усього "неугодного", потім за можливості обійти або об'їхати "городами" численні російські блокпости, не говорити ні про що, крім абстрактних тем на вулиці, оскільки ризикуєш сказати заборонене при ворожому агентові. 

У разі недотримання численних правил виживання та просто невдачі, є великий шанс потрапити до таких повідомлень про пошук. Але, як показує практика, перебування вдома не рятує херсонців від полону, адже російські військові не соромляться гуляти під'їздами, виносити двері та відвозити людей у ​​невідомому, а іноді й відомому напрямку. 

Херсонці, які побували в полоні і вирвалися на підконтрольну територію, розповідають про всілякі види насильства, що застосовувалися до них під час допитів, і просто знущання з боку окупантів. При цьому, у разі визволення, змученим людям наказують мовчати і вдавати, що все добре. В іншому випадку можуть забрати повторно або як вони кажуть – "назавжди".

"Я щодня проводжаючи чоловіка на роботу не знаю, чи повернеться він. Йому їхати туди через все місто, у нього на тілі є тату, тому це завжди ризик. Я завжди згадую - чи видаляли ми з телефону всі соцмережі, фото і чи почистили кошик . Це постійний стрес, якому не видно кінця", - розповідає херсонка. 

Співрозмовниця зазначила, що місцевим допомагають соцмережі, де можна оперативно відстежити пересування СОБРівських патрулів та дізнатися про локацію ворожих блокпостів на дорогах. Так, є шанс прокласти безпечний шлях до місця призначення. Адже зупиняють для обшуку не лише особисті авто, а й цивільний транспорт. 

Ті, хто все ж таки потрапив на вуличну перевірку, проживають "стандартний" для загарбників алгоритм: огляд тіла на татуювання, перегляд вмісту телефону, машини, речей. Як видно з безперервних пошуків зниклих людей і, судячи з коментарів у соцмережах, багато хто не проходить цю "процедуру" благополучно. І не важливо, хто перед окупантом – чоловік чи жінка. Результат один - одразу "пакують" і відвозять, а потім їх шукають.