У ПриватБанку вказують, що чоловік звернувся до них через 16 днів, після проведення транзакцій
У чоловіка викрали телефон та списали з кредитної картки ПриватБанку 107 254 гривень. Він вимагає фінустанову повернути ці кошти. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Києва, опублікованому 18 вересня 2024 року.
14.09.2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» та чоловіком було укладено кредитний договір на споживче кредитування. 30.04.2023 року на нього здійснили напад та викрали телефон. Він написав заяву про вчинення кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР. Відповідно до виписок з його рахунку в банку АТ «ПриватБанк», виписки з Бюро кредитних історій, до потерпілого були застосовані шахрайські дії, які полягають у списанні коштів та оформленні кредитів. Загальна сума викрадених коштів з урахуванням списаних відсотків складає - 107 254 гривень. Жодних повідомлень про проведені транзакції за картковими рахунками за прив'язаним до мобільного додатку «Приват-24» не отримував, оскільки його фінансовий номер залишився у злочинця у викраденому телефоні.
"Чоловік в позові вказує, що 30.04.2023 року на нього був вчинений напад та викрадено мобільний телефон невідомою особою. Разом з цим з матеріалів кримінального провадження слідує, що він загубив 30.04.2023 року мобільний телефон з власної необережності. В черговий раз також звертає увагу суду, що позивач тільки 05.05.2023 року (через 5 днів) вернувся з відповідною заявою до поліції, а до банку лише 16.05.2023 року (через 16 днів) і при цьому весь вказаний період не просив заблокувати доступи до карток, фінансовий номер телефону та акаунт в Приват-24", - заявили у ПриватБанку.
Як свідчить аналіз виписки по картці, з неї в період з 30.04.2023 року по 01.05.2023 року було здійснено ряд транзакцій шляхом встановленого кредитного ліміту. Згідно з проведеною банком службової перевірки встановлено, що перекази коштів були здійснені шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24.
При цьому вхід в Приват-24, як до проведення спірних переказів, так і після, був здійснений під авторизацією саме чоловіка. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват-24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Операції було вчинено за допомогою кредитної картки, яка була додана до сервісу Google Pay. Картка була додана 30.04.2023 року шляхом надсилання форми підтвердження сесії до Приват-24. Вхід в Приват-24 виконувався з використанням секретних даних, таких як логін та пароль, також додатково на фінансовий номер надходив IVR-дзвінок для підтвердження операції. При цьому пароль входу до Приват-24 змінювався ним ще 25.04.2023 року, тобто за 5 днів до втрати ним мобільного телефону. При цьому реєстрація в Приват-24 30.04.2023 року та 01.05.2023 року здійснювалася з використанням пароля, який він змінив 25.04.2023 року. Таким чином, особі, яка здійснювала транзакції з його кредитної картки були відомі актуальні логін та пароль для реєстрації в Приват-24.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав доказів про порушення його прав та інтересів з боку АТ КБ "ПриватБанк".
"Як вбачається з виписки про рух коштів по кредитній картці позивача, всі перекази по ній були здійснені коштом встановленого кредитного ліміту в розмірі 50 тисяч гривень. Після кожної проведеної операції, залишок коштів складав від'ємне значення. Особисті кошти на кредитній картці позивача були відсутні. При цьому позивачем заявлені вимоги про стягнення з банку суми кредитних коштів та процентів за його користування без надання будь-яких доказів розрахунку заявленої до стягнення суми, тобто позивач бажає отримати на свою користь кошти, які йому не належать, а є кредитними разом з нарахованою банком платою за їх користування. Позивачем у даній справі не надано доказів про порушення його прав та інтересів з боку відповідача АТ КБ "ПриватБанк", а відсутність таких порушень не породжує для нього права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги у зв'язку з відсутністю порушеного права з боку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні такого позову", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.