За даними 97% голосів перемогу отримала партія ANO експремʼєра Андрія Бабіша, яка вимагає припинити постачання снарядів для України
Найбільшу кількість голосів на виборах у парламент Чехії, які завершилися у суботу, 4 жовтня, впевнено набирає антиукраїнська партія ANO та її лідер, експремʼєр країни Андрій Бабіш. Саме таку картину раніше передбачали політичні експерти та соцопитування. Були сподівання лише, що Бабіш не зможе сформувати коаліцію. Проте, результати виборів вказують, що зможе. У такому разі до Фіцо та Орбана додасться третій голова європейського уряду. Проте такого сценарію можливо вдасться уникнути.
Коли цей матеріал готувався до публікації було оброблено майже 97% бюлетенів. Партія Бабіша - ANO - має отримати 83 мандати у наступному парламенті.
Бабіш вже заявляв про намір утворити коаліцію з ультраправими чи ультралівими. Ультраправі - це SPD. Вони теж пройшли у парламент та матимуть 17 мандатів, дещо гірший результат, ніж на попередніх виборах. Ультраліві - блок "Stacilo!" [Дістали!], вони не кращі за SPD, тому що за Путіна та закликають до виходу Чехії з ЄС - не проходить 5-відсотковий барʼєр.
Проте до парламенту проходить ще одна ультраправа партія - Auto, чи "автомобілісти за себе". Якщо Auto та SPD зблокуються з ANO, більшість у них буде у кишені.
UPD: поки ми готували цей матеріал, дані змінилися, дещо на користь правлячого уряду. Зокрема ультраправі SPD втратили два мандати. Проте ситуація загалом зберіглася та сама.
Але тут є нюанс. Напередодні виборів президент Чехії Петер Павел зустрівся з імовірним переможцем Бабішем та попередив, що не прийме присягу в міністрів коаліційного уряду, якщо серед них будуть прихільники "радикальних поглядів". Тобто, наприклад, вони будуть закликати до виходу Чехії з ЄС та НАТО, як це роблять ультраправі з SPD.
Без присяги уряд не зможе почати роботу. Працювати тоді буде попередній уряд. Тобто, президент Павел здатний заблокувати антиукраїнську коаліції і налаштований він рішуче.
Ба більше, були преценденти. У 2021 році тодішній чеський президент Мілош Земан відмовився приймати присягу в коаліційного уряду через незгоду із кандидатурю голови МЗС. Проте згодом Земан все ж поступився.
Але це теж неточно. Справа в тому, що до майбутньої коаліції з Бабішем може доєднатися ще одна політсила. Йдеться про Піратську партію, яка продемонструвала на цих виборах вдалий результат.
У минулому Пірати утворили коаліцію із лібералами - партією діючого премʼєра Петера Фіали SPOLU та їх партнерами - партію STAN. Проте згодом вони з цієї коаліції вийшли. Союз із Бабішем для Піратів, внесистемної партії, доволі очевидне рішення. Вони можуть прийняти його через образу на своїх попередніх партнерів.
У такому випадку у коаліції будет 129 мандатів з 200, тобто значно більше половини. Президенту Павелу буде важко протидіяти такому масштабному коаліційному уряду. Це означало б, нехтувати інтересом переважної більшості чехів.
Якщо президент Павел не прийме присягу у коаліційного уряду Бабіша, лідер коаліції матиме три варіанти. Перший, вирішувати спір з президентом в суді. Але це триватиме довго. Готових рішень ніколи не приймалось, тобто судді не зможуть швидко вирішити це питання.
Другий варіант, утворити коаліцію без SPD. Це йому навіть було б цікаво, бо імідж ультраправих в Чехії надто токсичний. По всій країні напередодні виборів відбулися мітинги проти "нациків". Саме проти SPD, а не проти ANO. Із залученням Піратів, в нього б було достатньо мандатів. Але, чи насправді погодяться Пірати на коаліцію з Бабішем, невідомо - це лише припущення.
Третій варіант дещо парадоксальний. Утворити коаліцію з Фіалою, але на компромісних умовах. Тобто, Фіалі доведеться поступитися якимось моментами заради єдності в країні. Про те саме може повідомити своїм виборцям і Бабіш. Цілком можливо, що саме українське питання у такому випадку можуть розміняти - воно не надчутливіше для чехів у порівнянні з соціальними та економічними проблемами.
Як бачимо, лише в одному варіанті - якщо Павел заблокує коаліційний уряд та справа погрузне в судах - Україна здатна зберегти підтримку Чехії в повному обсязі. Як відомо, саме за ініціативи Чехії Україна отримує артилерійські снаряди, гострий дефіцит яких відчувався у перші роки. У будь-якому іншому випадку політика Чехії щодо допомоги Україні радикально зміниться.
Перемога антиукраїнських сил в Чехії була цілком прогнозованим сценарієм. Уся Європа страждає від втрати доступу до великого російського ринку. Але держави Центральної Європи відчувають в останні роки це найбільше, бо мають велику долю економіки, завʼязану на РФ.
Це з одного боку імпорт дешевої нафти, з іншого - експсорт власних товарів до Росії. Саме тим можна пояснити, що проросійські сили отримали перевагу у Словаччині, а тепер - в Чехії. А згодом кількість таких країн лише зростатиме. Звісно ж за умови, що війна не припиниться.
Раніше ми розповідали, як вибори у Молдові завершилися вражаючою поразкою проросійських сил. На відміну від Центральної Європи Молдова має наочний приклад, як змінюються країни пострадянського простору за умови перемоги друзів Кремлю. Цей приклад - Грузія.
Також ми повідомляли, що цього тижня Чехія обмежила вʼїзд у країну російським дипломатам. Навіть за наявності в них диппаспортів.