“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
Туреччина стала останньою країною, яка блокувала фінам вступ до Альянсу
В четвер, 31 березня, парламент Туреччини ратифікував вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу. Законопроєкт підтримали під час голосування на загальній сесії.
Про це повідомляє Reuters.
За вступ Фінляндії до НАТО проголосували 276 турецьких депутатів. Це рішення було останнім бар'єром для членства Фінляндії в Північноатлантичному альянсі. Передостанніми, серед 30 країн-партнерів, яка схвалила аналогічний законопроєкт була Угорщина. Вона ратифікувала вступ фінів в НАТО на початку цього тижня.
Після того як росія вдерлася з повномасштабною війною на територію України, Швеція та Фінляндія почали задумуватися щодо вступу до НАТО. У травні минулого року країни одночасно подали заявки на приєднання до Альянсу. Країни відмовились від десятиліть політики нейтралітету, однак для вступу цього замало. Головна вимога — заявку мають ратифікувати парламенти всіх 30 держав-членів.
Туреччина увійшла до НАТО у 1952 році й традиційно підтримувала політику відкритих дверей альянсу для нових союзників, зокрема розширення на схід, у бік Росії у 1999 та 2004 роках. Однак стосунки з Фінляндією та Швецією все ж довгий час в Туреччини були напружені. І на це є кілька причин.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляв, що "не довіряє" Фінляндії адже, мовляв, ця держава разом з Швецією не мають "чіткої, відкритої позиції щодо терористичних організацій". Серед цих організацій Ердоган мав на увазі насамперед представників Робітничої партії Курдистану — курдської лівої політичної організації, що діє у підпіллі та прагне досягнути політичної автономії для населених курдами регіонів Туреччини й сусіднього Іраку.
Ситуація змінилася минулого тижня, коли комісія у закордонних справах турецького парламенту одноголосно схвалила фінський законопроєкт. Однак доля Швеції поки залишається під питанням. Оскільки переговори між Туреччиною так і не досягли прогресу, особливо після кількох суперечок прокурдських груп у Стокгольмі. До того ж Угорщина ще не призначила голосування щодо заявки Швеції.
Натомість членство Фінляндії стане першим розширенням з моменту приєднання Північної Македонії до альянсу у 2020 році.
Нагадаємо, раніше ми писали про позицію Ердогана у війні, яку розв'язали росіяни. Президент Туреччини заявляв, говоритиме з путіним про мир, однак жодної сторони у військових конфліктах його країна не прийматиме.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.