Тепер МКС зможе арештувати генерала Сирського за Курщину: особлива думка фракції Порошенка щодо ратифікації Римського статуту

Фракція Європейська Солідарність не голосувала у Раді за ратифікацію статуту Міжнародного кримінального суду, під час президентства її лідера Петра Порошенка ратифікація теж була заблокована: ми спитали у політиків та експертів, що не так - чи з прихильниками Порошенка, чи з Римським статутом

Ратифікація Римського статуту МКС
Чому Україна не ратифікувала Римський статут раніше. Колаж: Інформатор

Фракція Петра Порошенка Європейська Солідарність не голосувала у Верховній Раді за ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду 21 серпня 2024. Так само Петро Порошенко висловлювався проти його ратифікації, коли вперше було підняте це питання - після анексії Росією Криму та її збройної агресії на Донбасі у 2014 - 2016 роки. Відомо, що ратифікація є вимогою до України на шляху до вступу в Євросоюз. МКС виписав ордер на арешт російського правителя Путіна за злочини, до яких він був причетний під час розпочатої у 2022 році. Тож чому ж проти політики з табору Порошенка? 


Фракція ЄП у Раді не надала жодного голосу за ратифікацію Римського статуту

Під час ратифікації Римського статуту у ВР парламентська фракція Петра Порошенка "Європейська Солідарність" не дала жодного голосу. Лише два депутати ЄП утрималися, зокрема й сам Порошенко. Інші голосували проти. 

Раніше, під час обговорень у Раді співголова ЄС Артур Герасимов заявив, що ратифікацію Римського статуту треба відкласти до завершення воєнного стану. На його думку, це “може вбити мотивацію військових захищати Україну”.

 

“Очевидно, що ратифікація створить можливості для зловживань з боку Росії та її союзників, які сфабрикують безліч фейкових справ проти українських воїнів”, – заявив він з трибуни парламенту.

У чому тут річ? Згідно з Римським статутом українських військових можна притягати до відповідальності за воєнні злочини. Україна зобов’язана їх видати за ордерами МКС у випадку, як цей суд буде проводити розслідування, щодо порушення прав людини, зокрема й під час війни. Тобто в теорії українські військові під загрозою.

Більш за те, за словами представників фракції ЄП після ратифікації статуту військових навіть видавати не треба. Вони, наприклад, можуть бути арештовані під час перебування на теренах країн, що також ратифікували статут. Зокрема вони можуть бути затримані під лікування та реабілітації. 

Олександр Бригинець, політик з кола Порошенка та екснардеп так це пояснює:

"Загроза існує не лише, наприклад, для Олександра Сирського. Адже Головнокомандувач увів війська на територію росії, не маючи дозволу Верховної Ради про застосування ЗСУ за кордоном. Звинувачення МКС може вручити і безпосередньо президентові Зеленському, який ініціював ратифікацію", - каже Бригинець та додає, що зараз саме на Зеленськом лежить політична відповідальність за прийняття недопрацьованого, як на думку ЄП, рішення щодо Римського статуту. 

Нардепка з ЄС Софія Федина заявила, що ратифікація документа суперечить статті 25 Конституції України про заборону видачі українських громадян іншій державі – зокрема, військових у випадку кримінальних розслідувань. Хоча документ і підтримали військові – на її думку, їх “зламали об коліно”.

Нардепам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу ЗСУ та керівника ГУР МО Кирила Буданова. Фото: Телеграм Ярослава Юрчишина
Нардепам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу ЗСУ та керівника ГУР МО Кирила Буданова. Фото: Телеграм Ярослава Юрчишина

 

Політична більшість вважає ратифікацію доцільною

Особливу думку Європейської Солідарності більшість депутатів ВР не розділяють. Це зрозуміло з результатів голосування у ВР. Прихильники ратифікації статуту мають власні аргументи: 

  1. Під час ратифікації Україна проголосила 7-річний мораторій на відповідальність за воєнні злочини. Це логічно, оскільки країна перебуває у стані війни. 
  2. Росія не зможе звертатися з позовами до МКС, тому що сама не визнає свого підпорядкування рішенням МКС. А ось Україна тепер матиме можливість ініціювати розслідування воєнних злочинів, що скоєні російськими окупантами. 
Як голосував парламент за ратифікацію Римського статуту. Фото: Телеграм-канал Ярослава Железняка
Результати проміжного голосування в парламенті; за підсумковими результатами, "за" - 268, "проти" - 21. Фото: Телеграм-канал Ярослава Железняка

Нагадаємо, після визнання МКС анексії Криму рівнозначною міжнародному збройному конфлікту між Росією та Україною у 2016 році правитель Росії Путін видав наказ про вихід РФ з-під юрисдикції суду.

“Щоб уникнути будь-яких маніпуляцій щодо “захисту наших військових”: Україна ратифікує Римський статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації” – також зауважувала нардепка Галина Янченко.

Але, як кажуть співбесідники Інформатора з ЄП, проблема в тому, що й через сім років може бути розпочате розслідування справ щодо українських військових та їхніх "злочинів". Тобто загроза міжнародного переслідування ветеранів війни лише відтермінована, але ні в якому разі не скасована

Проте тут також є важливе уточнення, яке Інформатору надав член парламентського комітету з питань правової політик і голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції Ігор Фріс (фракція СН): 

“Все це маніпуляції. МКС може розглядати питання притягнення до відповідальності через військові злочини виключно за умови відмови українського правосуддя або неприйняття ним рішень щодо порушення проваджень. Якщо Україна відмовиться або ігноруватиме питання, то позивач може звернутися за розглядом до МКС, але якщо є його учасником”.

 

Авторитетні фахівці з права переважно на боці Зеленського 

Чи реальні побоювання Порошенка та його партії, чи вони вигадані є спірним питанням. Авторитетні юристи, до яких Інформатор звернувся за роз'яснення, вважають ратифікацію цілком доцільною. Зокрема таку позицію має експерт з конституційного права Марина Ставнійчук, зараз вона очолює комітет з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України. У минулому вона була членом можливо найавторитетнішого у світі органа з питань права - Венеціанської комісії:

“Важливо було ратифікувати Римський статут ще у 2014-му (або ж навіть на початку 2000-х), адже ми могли б його застосувати ще під час анексії Криму Росією, оскільки це теж є різновидом воєнної агресії. Замість цього політики весь час використовували механізми МКС, але за одноразовими процедурами. Одна з відомих фігур команди попереднього президента (Петра Порошенка – ред.), яка забезпечувала стосунки з ЄС і НАТО, сказала, що ратифікація була б невигідна Україні. Можливо, це було комусь невигідно у владі, але вигідно для держави”, – вважає Ставнійчук.

Інший співбесідник Інформатора - заступник генпрокурора України часів Юрія Луценка Микола Голомша додає, що він ставив питання владі щодо ратифікації документа безпосередньо керівництву країни під час президенства Порошенка, і ось яку відповідь отримував:

“Мені казали – Росія має досить серйозний вплив і все може виявитися так, що зроблять винуватими нас. Коли я переконував, що цього не буде, то мені казали, що це буде відволікання уваги і нас почнуть тягати по судах. На щастя, тепер боягузливість відпала”.

Проте ця думка теж не є єдиною. Наприклад, на думку адвоката Ростислава Кравця ратифікацію статуту взагалі можуть скасувати.

“Ми бачимо, як ті ж Сполучені Штати Америки не приймають цей статут. Зараз важко казати, чи дійсно ратифікації вигідна для України. Але я думаю, що за 7 років це рішення врешті-решт скасують”, – сказав експерт у коментарі Інформатору.

Міжнародний крімінальний суд у Гаазі. Фото: Вікіпедія
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Фото: Вікіпедія

Що дає ратифікація Римського статуту Україні

Ратифікація документа дозволить Україні притягувати російських злочинців до відповідальності. Також це було одним із зобов’язань нашої держави відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Водночас вона дозволяє набути повноправного членства в МКС. Це надасть можливість:

  • брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб;
  • ефективно співпрацювати з МКС.
  • Найважливішим є те, що, Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації.

“Представництва нашої держави в МКС, можливості внесення змін в МКС, отримання відповідних відшкодувань з боку проєктів, якими опікується МКС згідно осіб, визнаних потерпілими у результаті військової агресії раніше не було. Коли Україна імплементувала ці норми, вона все це отримає. Але вони набудуть чинності, коли будуть внесені відповідні зміни у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, які ще навіть не розроблені”, – зауважив нардеп Ігор Фріс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube