Фінмоніторинг ПриватБанку заблокував киянину рахунок через "дропи" - що вирішив суд
Суд визнав правомірним блокування рахунків клієнта банку, якого віднесли до списку "дропів"
Київський апеляційний суд 7 вересня залишив без змін рішення про відмову клієнту АТ КБ "ПриватБанк", який намагався оскаржити закриття своїх рахунків і визнання його "дропом" за результатами фінансового моніторингу. Чоловік вимагав скасувати рішення банку про розірвання ділових відносин, визнати незаконним блокування доступу до Приват24 і стягнути 20 тисяч гривень моральної шкоди. Суд першої інстанції ще у січні відмовив у задоволенні позову повністю, і апеляційна інстанція підтримала цю позицію. Причиною стало включення чоловіка до списку з 71 клієнта, виявлених банком за алгоритмом пошуку "дропів".
Позивач був клієнтом ПриватБанку з 2013 року і мав відкриті кілька поточних рахунків та карток, зокрема послугу накопичення "Скарбничка" і картки категорії "Голд". Про це свідчить постанова, опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Він просив визнати протиправними повідомлення банку від 7 серпня 2024 року про розірвання ділових відносин та рішення від 6 серпня 2024 року про відмову в обслуговуванні, а також визнати недійсним односторонній правочин про розірвання договору.
"Оператору це не сподобалося, і вона з особистої неприязні, відчуваючи повну безкарність, повністю заблокувала всі мої рахунки", - написав клієнт ПриватБанку у відгуку на сайті Мінфін щодо схожого випадку.
У цій справі, однак, підстава для блокування була іншою. 6 серпня 2024 року банк склав висновок за результатами фінансового моніторингу під назвою "Розірвання ділових відносин з клієнтами за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Виявлення дропів". У документі фігурував 71 клієнт, серед яких під номером 58 - позивач. Банк виявив у нього концентровані Р2Р перекази, ознаки накопичення і виведення коштів, а також транзитний характер операцій без зрозумілої мети чи джерела походження коштів.
Апелянт наполягав, що висновок банку є узагальненим списком без опису конкретних операцій і не відповідає критеріям належного доказу, а банк не провів індивідуальної перевірки саме його фінансової діяльності. Він також посилався на наявність офіційного доходу - за довідкою Пенсійного фонду, його дохід становив 397 482,48 грн за 2023 рік та 415 228,38 грн за 2024 рік, а витяг з реєстру судимостей підтвердив відсутність кримінального переслідування. Крім того, чоловік вказував на порушення процедури: фактичне блокування відбулося 6 серпня, а повідомлення надіслали лише 7 серпня.
Суд визнав дії банку законними
Колегія суддів встановила, що банк діяв відповідно до Закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" та Положення Національного банку № 65. Суд зазначив, що висновок банку містив посилання на конкретні індикатори підозрілості - зокрема невідповідність операцій ризик-профілю клієнта, приховану особу іншої сторони операцій, незвично швидкий рух коштів через рахунок та різкі зміни в обсягах операцій.
Наявність офіційного доходу, за висновком суду, сама по собі не спростовує підозр банку, оскільки виявлені ознаки транзитних операцій і нез'ясованих джерел коштів залишаються актуальними незалежно від офіційних заробітків клієнта. Суд також визнав правомірним те, що обмеження доступу до рахунків запровадили 6 серпня, а повідомлення надіслали наступного робочого дня - 7 серпня, оскільки це відповідає внутрішньому порядку банку.
Апеляційний суд відхилив і посилання позивача на Закон "Про захист прав споживачів", вказавши, що відносини у сфері фінансового моніторингу регулює спеціальний закон, який має пріоритет, адже банк у цьому випадку діяв не як надавач послуг споживачу, а як суб'єкт первинного фінансового моніторингу.
Резолютивна частина рішення містить такі висновки суду:
- апеляційну скаргу клієнта залишено без задоволення;
- рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 січня 2026 року залишено без змін;
- у задоволенні всіх вимог позивача - скасування рішення банку, розблокування рахунків, відновлення доступу до Приват24 та стягнення 20 тисяч гривень моральної шкоди - відмовлено остаточно;
- постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Раніше Інформатор повідомляв, що полтавчанин вимагав від ПриватБанку повернути 18 тисяч гривень з арештованого рахунку, на який надходила пенсія, але суд визнав дії банку правомірними і в позові відмовив. Також ми писали, що клієнту ПриватБанку заблокували всі рахунки після конфлікту з оператором контактного центру через переказ у 1000 гривень, і чоловік був змушений вимагати розблокування через скаргу до банку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
