Студентку відрахували з університету за власним бажанням
Громадянку зарахували до аспірантури за спеціальністю "Світове господарство і міжнародні економічні відносини". Однак згодом вона подала заяву на відрахування за власним бажанням, що було зроблено. Однак університет вимагає стягнути з неї кошти за навчання у розмірі 128 049 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 12 травня 2025 року.
02.11.2014 року громадянку на підставі наказу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 691 зарахували до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини, шляхом коштів фізичних та юридичних осіб без відриву від виробництва. Наказом Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 709 від 04.11.2015 року її перевели на навчання з відривом від виробництва за кошти державного бюджету. 05.11.2015 року між сторонами укладено угоду 02/15-СГ про підготовку докторанта коштом державного замовлення. На засіданні вченої ради УДУФМТ від 01.02.2016 року було рекомендовано до затвердження теми дисертаційних робіт та індивідуальних планів роботи аспірантів першого року навчання університету, зокрема їй «Транспарентність у формуванні та реалізації зовнішньоторгівельної політики України». У зв'язку з реорганізацією УДУФМТ наказом Київського національного торгівельно-економічного університету від 02.02.2016 року № 253 громадянку перевели до аспірантури КНТЕУ. 10.02.2016 року між Київським національним торгівельно-економічним університетом та нею укладено угоду 59/А/д про підготовку аспіранта коштом державного замовлення. Термін навчання з 01.02.2016 року по 02.11.2018 року. 27.08.2018 року від неї надійшла заява про відрахування її з аспірантури університету з 31.08.2018 року за власним бажанням без повідомлення та підтвердження поважних причин. На засіданнях кафедри міжнародних економічних відносин 28.08.2018 року та засіданні Вченої ради факультету міжнародної торгівлі та права КНТЕУ 28.08.2018 року зазначену заяву розглянули та прийняли рішення про відрахування з аспірантури за власним бажанням з 31.08.2018 року. Наказом КНТЕУ від 05.09.2018 року № 3028 «Про відрахування аспірантів» її відрахували з аспірантури з відшкодуванням вартості навчання. КНТЕУ 14.09.2018 року на її домашню адресу відправив лист № 2378/21 з повідомленням про те, що її було відраховано з аспірантури та зазначено про необхідність відшкодувати вартість перебування в аспірантурі 128 049 гривень. Однак, даний лист вона не отримала.
21.03.2024 року громадянка подала відклик на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що підставою для звільнення була її добровільна заява від 27.08.2018 року, згідно з якою вона просила відрахувати її з КНТЕУ з 31.08.2018 року. Протоколом № 1 від 28.08.2018 року засідання кафедри міжнародних економічних відносин, протоколом № 1 від 28.08.2018 року засідання вченої ради факультету міжнародної торгівлі і права було ухвалено відрахувати її з аспірантури КНТЕУ за власним бажанням. Дані документи разом з заявою Державного торгівельно-економічного університету були зазначені в якості підстав для відрахування громадянки у пункті 3 наказу КНТЕУ від 05.09.2018 року № 3028 «Про відрахування аспірантів». Однак, ні в заяві, ні в протоколах, ні в наказі не зазначено в якості підстави відрахування «Невиконання індивідуального плану навчання». Натомість в кожному з цих документів в якості підстави для звільнення зазначено «за власним бажанням». Крім того, правила, положення, угода, на які посилається Державний торгівельно-економічний університет, не містять такої підстави, для відшкодування коштів аспірантом, як «Звільнення за власним бажанням». Університет в якості підстави для стягнення збитків у розмірі 128 049 гривень зазначає «невиконання індивідуального плану навчання». Крім того, університет надає витяги з протоколів засідань вченої ради факультету (від 18.10.2016 року, від 22.04.2017 року, від 12-13.10.2017 року, від 22.03.2018 року). Згідно з цими витягами вона виконала Індивідуальний план навчання за 2016, 2017 роки і за перше півріччя 2018 року. Позов подано університетом після спливу терміну позовної давності.
Суд відмовив Державному торгівельно-економічному університету в задоволенні позову. Угодою, укладеною між сторонами не передбачено відшкодування вартості навчання в разі звільнення аспіранта за власним бажанням.
"Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на пункти 3.7, 4.1 Угоди та п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 року №309, згідно з якими аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Однак, як вищезазначеним Положенням, так і угодою, укладеною між сторонами не передбачено відшкодування вартості навчання в разі звільнення аспіранта за власним бажанням. Доводи позивача щодо невиконання відповідачем індивідуального плану роботи без поважних причин не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки як вже було зазначено, обов'язок аспіранта з відшкодування вартості навчання виникає лише у випадках, чітко визначених у Положенні про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та угоді, укладеній між сторонами і цими документами не передбачене відшкодування витрат на навчання у випадку не виконання індивідуального плану роботи без поважних причин. Таке відшкодування можливе у випадках відрахування аспіранта з причин невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин. В даному ж випадку відповідач був відрахований з університету за власним бажанням. Отже, враховуючи досліджені письмові докази та установлені обставини, керуючись вказаними вище нормами чинного законодавства, суд вважає, що відшкодування витрат на навчання в аспірантурі в результаті відрахування відповідача за власним бажанням, є безпідставним та спростовується зазначеними нормами", - наголосив суд.