Апеляційний суд у Львові пояснив правову природу відмітки "Розшукує ТЦК" у застосунку Резерв+ і підтвердив право ТЦК звертатись до поліції
Відмітка "Розшукує ТЦК та СП" у застосунку "Резерв+" не є розшуком у процесуальному значенні і не означає, що людину вже визнано порушником. Про це встановив Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові, відмовивши військовозобов'язаному в позові проти територіального центру комплектування. Раніше Інформатор детально роз'яснював, як оновити дані у застосунку Резерв+ і що робити, якщо це не вийшло. Тепер суд уточнив, які правові наслідки тягне сама по собі ця відмітка у реєстрі.
Справа стосувалася чоловіка, який перебував на військовому обліку і виявив у "Резерв+" відмітки про порушення правил та розшук з боку ТЦК та СП. Він звернувся до суду з позовом, де просив визнати дії ТЦК незаконними та зобов'язати виключити відповідні записи з реєстру - постанова у справі є публічною в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивач стверджував, що повісток не отримував і жодних порушень не вчиняв. Проте суд встановив інше.

Ключова обставина справи - чоловік не оновив свої облікові дані у встановлений законом строк. Відповідно до Закону України № 3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року, усі військовозобов'язані мали протягом 60 днів уточнити персональні дані. Граничний строк - 16 липня 2024 року. Позивач оновив дані лише 28 квітня 2025 року - майже за рік після дедлайну.
Колегія суддів детально розібрала правову природу позначки "Розшукує ТЦК та СП" і дійшла таких висновків:
Суд також зазначив, що судове рішення не може бути механізмом для автоматичного внесення змін до реєстру - це компетенція відповідних органів, а не суду. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту через суд виявився неефективним з правової точки зору.
Рішення апеляційного суду підтверджує: сама по собі відмітка у застосунку ще не є юридичним фактом порушення. Водночас вона є підставою для того, щоб поліція затримала людину і доставила її до ТЦК для складення протоколу за статтями 210 або 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Уникнути цього сценарію можна лише через особисту явку до ТЦК та СП.
Суд також нагадав, що відповідальність за своєчасне оновлення даних лежить виключно на самому військовозобов'язаному - ТЦК не зобов'язаний нагадувати або вручати повістки як умову для фіксації порушення. Відсутність отриманих повісток не є виправданням у разі пропуску обов'язкового строку.
З 18 травня 2024 року набув чинності оновлений закон про мобілізацію. Усі військовозобов'язані чоловіки віком 18-60 років протягом 60 днів мали оновити свої облікові дані - номер телефону, e-mail та фактичне місце проживання. Кінцевий строк - 16 липня включно.
У Міністерстві оборони тоді повідомили, що кількість оновлень облікових даних у застосунку різко зросла за тиждень і сягнула майже 2,6 мільйона людей. Резерв+ став найпопулярнішим способом оновлення даних серед військовозобов'язаних. Пізніше в застосунку з'явилася функція перевірки змін у реєстрі, зокрема інформації про подання чи зняття з розшуку.
Оновити дані можна в Центрах надання адміністративних послуг, у ТЦК та СП або дистанційно через електронний кабінет "Резерв+". При особистому зверненні до ТЦК також вносять відмітку в військовий квиток. Проте суд наголосив: якщо строк пропущено, факт пізнішого оновлення не виправдовує порушення.
Штрафів за не оновлення даних після 16 липня можна уникнути лише за наявності справді важливих причин - наприклад, лікарняного. Відповідно до статей 210 та 210-1 КУпАП, оновлення даних через Резерв+ або пошту є офіційно визнаними способами виконання обов'язку, однак лише якщо зроблено вчасно.