Зміна кількості популяції субантарктичних пінгвінів - реакція природи на останні зміни клімату
В останні роки суттєво зросла популяція пінгвінів біля української станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. З 2007 року їх кількість на острові Галіндез зросла у понад 6 разів. Причиною такого явища стала зміна клімату.
Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі. Вчені говорять, що до 2007 року субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися біля «Академіка Вернадського». Головною причиною було пізнє розмерзання вод навколо острова Галіндез, де розташована станція.
"Нагадуємо, що в ті часи морози, зареєстровані в цій місцевості, доходили до позначки -20 С⁰ і нижче. Через наявність криги пінгвіни не могли ефективно полювати і обирали території північніше, де крига не застоювалася", - кажуть науковці.
Через потепління в районі Західного узбережжя Антарктичного півострова субантарктичні пінгвіни ринули на південь. Перші їхні гнізда з’явилися 2007 році на мисі Марина-Пойнт поблизу української станції. З 2011 року до 2022 кількість гнізд субантарктичних пінгвінів на острові зросла у понад 6 разів (220 гнізд у 2011 порівняно з 1434 гніздами у 2022) А 2020 рік став рекордним – майже 1800 гнізд.
Минулого року через велику сніжність навесні (коли місця гніздування в низинах стали непридатними) та ростом своєї ж чисельності пінгвіни стали “скелелазами”. Вони оселилися на колись недосяжних для них скелях в районі Пінгвін-Пойнта, а також на куполі Говорухи – домінівній височині острова. Так ці птахи значно розширили ареал свого проживання. Така ж ситуація сталася й цього року.
"Зі збільшенням кількості пінгвінів наш Галіндез почав змінюватися на очах. Експансія миловидних створінь призводить до накопичення значних кількостей посліду, що випалює різноманітну до того рослинність та призводить до її збіднення. Проте, якщо знову температури будуть падати, органіка, яку пінгвіни залишили, поступово розкладеться і дасть життя новому, ще різноманітнішому угрупованню. Так працює конвеєр передачі органічної речовини з морського середовища до наземного, так повільно на голих скелях можуть формуватися зелені “сади” Антарктики", - пояснюють вчені.
"Звичайно, полярники люблять усіх представників антарктичної природи. Але іноді жаліються, що за такої кількості пінгвінів-сусідів маєш відчуття, наче живеш на птахофабриці – і за запахами, і за звуками. Зміна кількості популяції субантарктичних пінгвінів наразі одна з небагатьох чітко задокументованих реакцій природи на останні зміни клімату в регіоні. Тому це питання перебуває в епіцентрі уваги українських вчених", - кажуть в науковому центрі.
Це — єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядкували всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.
Заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей», у 1954 її перенесли на острів Галіндез. У лютому 1996 року Британія передала її Україні, станцію тоді перейменували на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, першого президента НАН України. Під час передачі Україна сплатила за неї символічну ціну в один фунт стерлінгів.
Субантарктичні пінгвіни – це найпоширеніший вид пінгвінів на острові Галіндез. Спостереження за циклом життя та динамікою пінгвінів – один з важливих етапів роботи українських біологів. Отримана інформація дозволяє зрозуміти, як зміна клімату впливає на антарктичних тварин і як вони на це реагують.
Нагадаємо, полярники станції «Академік Вернадський» для вивчення іоносфери встановили спеціальні антени. Також Інформатор писав, для чого полярники їздять на сусідні острови.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.