Скандальні норми треба вилучити: експерти вказали на недоліки законопроєкту про мобілізацію
Серед слабких місць ініціативи Кабміну - призов людей з інвалідністю та суттєве обмеження прав громадян
Законопроєкт про мобілізацію, внесений Кабміном до Верховної Ради, містить в собі низку недоліків. Норми про придатність до призову певних категорій людей з інвалідністю та обмеження ухилянтів у праві користування коштами викликали не тільки обурення суспільства, а й критику з боку експертів.
У багатьох з них є надія, що ініціативу доопрацюють. При цьому є і розуміння, що держава потребує посилення мобілізації на тлі викликів, повʼязаних з повномасштабною російською агресіє. Інформатор зібрав думки експертів з приводу "слабких місць" в ініціативі уряду.
Призов людей з інвалідністю
Політолог, директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко висловив думку, що законопроєкт, який дозволяє мобілізувати людей з інвалідністю, ухвалювати не можна. За його словами, такі люди не можуть нести службу, тож цю норму треба удосконалити.
"На мій погляд, люди у яких є інвалідність, вони є негідними до служби. А в законопроєкті фактично зберігається стара норма. Законопроєкт є дуже еклектичним. Цей законопроєкт треба зробити в єдиній логіці. Вилучити з нього норми, які викликають найбільший резонанс", - заявив експерт.
Можливе блокування рахунків ухилянтів
Хвилю обурення викликали також так звані "тимчасові заходи", які уряд пропонує застосувати проти ухилянтів. Йдеться, зокрема, про обмеження права користування коштами, відмови у підписанні кредитних договорів, заборону на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном тощо. Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ каже, що ця норма може нести серйозні ризики для держави.
"Стратегічний ризик - це "розпаралелізація" суспільства та держави. Значна частина суспільства перейде в "катакомбний стан", повністю розірвавши мережі, які з'єднують його її державними інститутами. Перехід частини суспільства під час війни в опозицію до державних інститутів – це величезний ризик під час війни", - вважає експерт.
Експерт додав, що на практиці реалізація норми про "тимчасові заходи" може призвести до таких наслідків:
- Громадяни почнуть масово знімати готівку з карток, рахунків, депозитів, що призведе до потужного відтоку коштів населення з банків.
- Люди звільнятимуться з роботи і працюватимуть "у чорну".
- Держава не отримає значну частину податків з фонду оплати праці та ЄСВ, тобто недорахується грошей і пенсійний фонд.
- Посилиться міграція, зокрема й жінок. Незаконний перетин кордону в такій реальності ризикує перетворитися на "штурм берлінської стіни" у 80-х роках.
У свою чергу Фесенко вважає, що санкції необхідні, оскільки без них не виконуватиметься жоден закон. Водночас політолог пропонує владі підійти до цього питання "з точки зору нормативного узгодження". Тобто зробити покарання за ухилення від мобілізації "адекватними іншим подібним правопорушенням"
"У той же самий час розгляд накладення санкцій через суд - це займе тривалий час. Я думаю, що має бути спрощена процедура (введення обмежень - ред)", - додав експерт.
Обмеження прав і свобод громадян, передбачені новою ініціативою уряду, вважає недоліком і Артур Білоус, політичний аналітик, екснардеп (1998-2002) та колишній позаштатний радник президента України (1997-1999). Він називає ініціативу про "тимчасові заходи" сумнівною з правової точки зору навіть в умовах воєнного стану.
"Обмеження і заборони діятимуть в разі, якщо керівники ТЦК внесуть відповідні дані про порушника до реєстру боржників. Що є сутнісно неправильним. Адже боржник - це особа, яка не виконала зобов'язання за цивільним правочином і це невиконання встановлене судом. В даному ж разі такого немає", - вважає експерт.
Юрист практики безпеки бізнесу в Juscutum В’ячеслав Мироненко погоджується, що обмеження прав і свобод громадян - найбільш контраверсійна норма у законопроєкті про мобілізацію: "Правовий підхід підказує, що такі радикальні заходи повинен застосовувати виключно суд".
За словами Мироненка, подані урядом документи не встановлюють ані порядку накладення таких тимчасових обмежень, ані суб’єкта, уповноваженого на їх застосування. Аналогічна ситуація склалася і з нормою про надсилання повісток на електронну пошту.
"Це питання не врегульовано законодавцем, а тому неможливо підтвердити, чи отримала особа повістку належним чином", - завив юрист, додавши, що проблем додає відсутність чіткого розуміння, як буде виглядати та працювати електронний кабінет призовника.
Законопроєкт про мобілізацію: висновки експертів
Експерт Артур Білоус прогнозує, що на ініціативу Кабміну чекає непростий розгляд в сесійній залі, і керівні "слуги народу" це добре розуміють. Саме тому, з словами експерта, вони "намагаються перекинути м'яч відповідальності за непопулярні рішення на поле військових".
Нагадаємо, що, згідно з інформацією джерел "Української правди" у фракції СН, нардепи від монобільшості отримали рекомендації уникати коментарів стосовно законопроєкту про мобілізацію. За даними журналістів, у фракції наголосили на необхідності дотримуватись однієї з президентом лінії з огляду на "чутливість питання", тому "мобілізацію з суспільством мають комунікувати військові, від яких цей запит виходить".
У свою чергу Володимир Фесенко закликав представників влади "припинити абсолютно шкідливий політичний футбол", коли різні державні інстанції та діячі не хочуть брати на себе відповідальність за непопулярні норми.
"Має бути спільна позиція. Йдеться про один з найбільших національних інтересів, за який мають відповідати всі разом. Просто затягувати не треба, тому що бійці потрібні зараз. Треба узагальнити зауваження, доопрацювати законопроєкт та розглянути його за прискореною процедурою", - додав політолог.
Тим часом відомо, що, за даними Forbes, законопроєкт ймовірно буде доопрацьований, оскільки в поточній редакції він навряд чи набере достатньо голосів у Верховній Раді.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
