Штраф або термін. Венеціанська комісія запропонувала повернути кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, і визнала рішення КСУ неправомірним
Венеціанська комісія порекомендувала КСУ повернути санкції за брехню в деклараціях - у вигляді тюремного терміну і величезних штрафів
Венеціанська комісія Ради Європи рекомендує українському парламенту повернути тюремне ув'язнення за брехню в деклараціях. Президент комісії розкритикував «прикре» рішення КСУ.
Про це повідомляє Інформатор з посиланням на сайт Венеціанської комісії .
Венеціанська комісія разом з Генеральним управлінням з прав людини і верховенства права Ради Європи оприлюднили Терміновий загальний висновок про роботу Конституційного суду України.Документ буде представлений 11 грудня на схвалення під час пленарного засідання.
«Венеціанська комісія визнає, що рішення № 13-р / 2020 Конституційного Суду України не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві», - наголошується в ньому. Також вказується, що рішення КСУ таки містить «конфлікт інтересів деяких сторін».
Автори документа рекомендували парламенту відновити відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей у вигляді високих штрафів або тюремного терміну.
«Це викликає жаль не тільки через негативний вплив на боротьбу з корупцією в Україні, а й тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому», - додали експерти комісії.
Президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо так само назвав рішення КСУ прикрим і закликав Верховну Раду інтерпретувати його в світлі міжнародних і загальних принципів Конституції і логіки.
«Рішення Конституційного Суду України викликає жаль»,- написав Букіккіо, додавши, що система фінансових декларацій для українських державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена.
Відзначимо, що Рада минулого тижня ухвалила зміни до Кримінального кодексу, повернувши туди статтю 366-1 про кримінальну відповідальність за умисні помилки в декларації. Однак позбавлення волі як максимальну санкцію туди не додали.
Для довідки. В Україні через рішення, прийняте КСУ в жовтні поточного року, відбулася конституційна криза.Рішення, що призвело до національного скандалу і який отримав розголос у європейських партнерів, які виступають за розвиток демократії в Україні, стосувалося скасування частини українського антикорупційного законодавства,зокрема, роботи системи е-декларування.
27 жовтня Конституційний суд України за поданням групи нардепів рішенням № 13-р / 2020 визнав незаконною кримінальну статтю про незаконне збагачення чиновників (366-1 Кримінального кодексу «Декларування недостовірної інформації») і необхідності електронного декларування ними своїх доходів. Цим рішенням судді фактично скасували е-декларування для народних депутатів.
29 жовтня в Офісі президента відбулося термінове засідання РНБО під головуванням президента. Володимир Зеленський вніс до парламенту невідкладний законопроект про перезавантаження Конституційного суду. Іншими словами, про звільнення всіх його суддів.
У суспільстві розгорівся скандал.Судді виступали в своє виправдання. Зокрема, суддя Володимир Мойсик заявляв виданню РБК-Україна,що судді можуть пояснити своє рішення, а ситуація навмисно «розігріта».Додаючи, що судді - «не злочинці», і свого часу скасували ряд злочинних законів Колесніченка-Ківалова і Януковича.
Політичні опоненти «Слуг народу» і президента Зеленського заявляли про запропонований розпуск або так зване перезавантаження КСУ, як про спробу встановлення чинною владою - влади абсолютної. У підсумку, президент Зеленський закликав Верховну Раду не розглядати ініційований ним законопроект про перезавантаження Конституційного Суду до отримання висновків про законність його рішень Венеціанської комісії.
Нагадаємо, Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції, що гарантує верховенство Конституції України, як її основного Закону на всій території країни.
Раніше Інформатор повідомляв, як судді голосували за скандальне рішення КСУ,і що про них відомо.
Також ми писали, що через рішення КСУ Національне агентство з запобігання корупції змушене припинити провадження у 62 справах
