Шахраї попросили перевести гроші до Монобанку: чи повернув суд вкрадені кредитні кошти
Перевести гроші потрібно було для «схоронності»
Жінці подзвонили невідомі і «порадили» перевести гроші на картку іншого банку. Вона так і зробила. І переказала кошти до «Монобанку». Після чого вони дивним чином зникли. Довести у суді, що їх поцупили шахраї, не вийшло.
У січні 2018 року між «Універсал Банк» та клієнткою був укладений договір щодо карткових продуктів «monobank». У грудні 2020 року жінці нібито зателефонували співробітники банку «Пумб» та повідомили про начебто підозрілу активність на її банківському рахунку. Та порадили перерахувати кошти на рахунок «Монобанк» для схоронності.
Жінка так і зробила. Після чого з 19:55 по 21:05 з її рахунку шахраї списали 58 тис. 145 грн. 90 копійок кредитних коштів та 2 тис. 232 грн. 30 копійок комісії за переведення.
Ошукана клієнтка звернулася до Солом'янського управління поліції у Києві. Там відкрили кримінальне провадження №12020105090002017. Також, жінка зателефонувала на гарячу лінію «Монобанку», повідомила про факт шахрайства і заблокувала свою картку.
В березні вона поцікавилася, чи проводив банк внутрішнє розслідування стосовно її випадку. Вона просила повідомити, на якій стадії перебуває це розслідування та що відомо за його результатами. У банку повідомили, що з їх сторони ніяких порушень не було. Вхід до додатку відбувався з мобільного жінки та 3D-Sekur код, що надсилається на номер клієнта, ввели вірно. Через те, що сторони не дійшли згоди, справа потрапила до суду.
Що було у суді
У своєму позові жінка просила суд визнати недійсним переведення коштів, списати кредитну заборгованість, пеню та штрафні санкції за цією операцією. Також, жінка просила, щоб суд зобов'язав банк надзвонювати із вимогами погасити заборгованість у нічний час та вихідні дні.
На це представник банку у суді повідомив, що про шахрайство жінка повідомила через дві години після списання коштів. Тому банк не зміг своєчасно відреагувати. Суд встановив, що жінка увійшла у додаток зі свого мобільного телефон і ввела вірний пін-код. На це вона заявила, що її сім-карта, до якої прив'язаний додаток, працює як і раніше та не перевипускалася. До того ж, телефон не крали та не губили. Але хто отримав гроші ошуканої клієнтки банк не повідомив.
Суд твердження жінки не прийняв до уваги. Тому у листопаді 2021 року суддя Оболонського райсуду Києва вирішив, що вимоги жінки банк виконувати не повинен. Це рішення намагалися оскаржити. Перед суддями в апеляції жінка заявила, що банк не прийняв до уваги, що у день списання ІР-адресу, з якої відбувся вхід до мобільного додатку «Монобанк», змінилася.Тобто, це могли зробити шахраї.
Проте суд зауважив, що під час списання коштів у банку не було підстав вважати, що це роблять крадії. Тобто, банк не отримував повідомлень про втрату телефону, на якому було встановлено мобільний додаток, або про компрометацію особистого ключа. Або іншої інформації, яка б викликала у банку сумнів. До того ж, на момент розгляду справи, не було вироку щодо покарання винних, отже, і не було підстав вважати переказ грошей шахрайством. Тому у червні 2022 року судді знов відмовили жінці в її позові.
У вересні клієнтка подала скаргу до Верховного Суду. Проте, там цю справу назвали малозначною та не стали розглядати.
Інформатор писав, що за ніч у жінки вкрали всі кредитні гроші на картці Монобанку.
Олена Скобцева
