Семен Семенченко, який зараз під судом за підготовку теракту на Медведчука, розповів про ризики мобілізації в’язнів

З часом засуджені в'язні змінюються - навіть, якщо в минулому людина була злочинцем, то вона цілком може стати героєм чи принаймні служити на користь обороні. Таку думку у коментарі Інформатору щодо мобілізації в’язнів висловив Семен Семенченко - військовослужбовець і політик, репутація якого мала відтінок скандальності, зокрема, через кампанію дезінформації на його адресу. У 2021 році Семенченко перебував під арештом у справі про створення воєнізованого збройного формування. Раніше він командував батальйоном "Донбас", а нині не залишає спроб створити свій підрозділ, який складався б, зокрема, із засуджених.

Зі слів Семенченко, він час від часу виконує завдання ГУР у зоні бойових дій, але через судову справу начальнику розвідки Кирилу Буданову доводиться запитувати письмовий дозвіл у судді на виїзд військового зі столиці. За словами Семенченка, мобілізовані в’язні майже нічим не відрізняються від інших людей, адже на війну зможуть потрапити засуджені не за тяжкі злочини. Він підкреслив, що переважна більшість тих, хто доєднається до армії, потрапила за ґрати за побутові злочини або ж у 90-х роках написали “зізнання” під пресингом міліціонерів.

Чи є ризики дезертирства мобілізованих засуджених

“Головне, що зараз в їхніх головах. Для цього існують психологічні тести та співбесіди. Дуже часто виявляється так, що 5-10 років це була одна людина, а зараз – інша. Вони змінюються. А тих, хто захоче втекти, перейти на бік ворога або здатися в полон російським окупантам – їх достатньо і серед звичайних людей. Але нашим хлопцям у неукомплектованих підрозділах треба допомога, то треба всіх тих, хто хоче. Але не на м’ясні штурми”, – наголосив Семенченко.

Він також заявив, що не підтримує ідею створення окремих підрозділів для засуджених. На його думку, через це у мобілізованих будуть проблеми з соціалізацією. А слідкувати за поведінкою засуджених мають командири, які розбудували процес мотивації і контролю своїх підлеглих. Тому в’язнів, як він зауважив, не потрібно “демонізувати”.

Військовий нагадав, що на початку повномасштабної війни росіяни захоплювати колонії, зокрема, у Чернігівській області. Засуджені, які там були, вирішили вступ до лав ЗСУ, але дехто повернувся за ґрати після деокупації. За його словами, такий досвід показав, що поведінка засуджених зачасту є більш адекватною, ніж в інших. Тоді ж, два роки тому, вже намагалися створити окремий підрозділ із в’язнів, але керівництво передумало.

“Плюсів більше, але не треба “зеків” віддавати в руки дурням. Треба підібрати нормальних командирів, і все буде добре”, – підсумував Семенченко.

Скільки засуджених можуть мобілізувати

Командир батальйону “Донбас” зауважив, що на початку вторгнення військкомати брали тих, над ким тривають судові процеси (сам Семенченко теж підпатає під цю категорію, адже його судять за організацію теракту проти нардепа-зрадника Віктора Медведука – ред.), нині ж у ТЦК таку категорію не приймають. Якщо ж брати всі три категорії засуджених – над ким тривають суди, ув’язнені та ті, хто вже відбув покарання (вони теж виключені з обліку) – цифра доходить до 60 тисяч. Водночас за попередніми оцінками, саме в’язнів, які нині за ґратами, можуть мобілізувати 7 тисяч осіб.

Він також нагадав, як Росія використовувала вагнерівців – їм дозволяли мародерити, обіцяли великі гроші та “нове життя”. І вони виконували свої завдання, зокрема, змогли здобути певні успіхи у Бахмуті.

“Якщо ми хочемо результат - маємо використовувати всі методи. Зокрема, брати засуджених за вбивство. Нам треба дуже ретельно підібрати командирів, треба намагатися, щоб в’язні воювали поруч з вільними людьми, і треба прибрати дискримінаційні заходи щодо відсутності відпусток в’язням - це губить мотивацію”, – додав Семенченко.

Коли перші засуджені будуть мобілізовані

Перші групи засуджених, за словами військового, потрапили на фронт ще у 2022 році. А цього разу, за оцінкою Семенченка, перші в’язні будуть мобілізовані приблизно за місяць. Втім, вони потраплять не одразу на фронт, а на навчання.

Що відомо про Семена Семенченка

При народженні його звали Костянтин Ігорович Грішин - з цього залишилося лише по-батькові. Спочатку він взяв псевдонім Семен Семенченко, але згодом такі ім'я та призвіще змінив і у паспорті. У 2014-му він також одягав на голову балаклаву та пояснював це тим, що не бажає, щоб його ідентифікували терористи з так званих "Л/ДНР". 

У квітні 2014 року Семенченко створив батальйон "Донбас", який складався з добровольців. Бійці стикалися з протидією від влади, але згодом були включені до складу Нацгвардії. Під його командуванням було проведено низку операцій на Донеччині - зокрема, у Бахмуті та Іловайську. 

Проти Семенченка також запускали кампанію з дезінформації. Зокрема, заявляли, що він буцімто вбив (або дав наказ вбити) близько десятьох своїх солдатів, які хотіли втекти з поля бою, а також називали причетним до продажу органів, які нібито вилучили у важко поранених бійців. Все це спростував Stopfake. 

Семена Семенченка також звинувачують у створенні ПВК, яка зокрема діяла в інтересах олігарха Ігоря Коломойського. Крім того, він заявляв, що готував партизанські загони під кураторством військової розвідки. Також його та нардепа Євгена Шевченка підозрюють в організації схем із ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з РФ. У 2021-му видання "Цензор.нет" повідомило, що справа проти Семенченка ведеться на запит КДБ Білорусі. Крім того, СБУ підозрює його в організації обстрілу нині зачиненого телеканалу "112", який належав проросійському екснардепу Віктору Медведчуку. 

На початку повномасштабного вторгнення Семенченко перебував у СІЗО, але вийшов із нього і опинився під домашнім арештом. Попри судовий процес, він співпрацює з військовими, організовує тренінги зі спеціальної військової підготовки і займається виробництвом далекобійних безпілотників. Також неодноразово виконував бойові завдання на фронті, але для виїзду з Києва начальнику ГУР МО Кирилу Буданову доводилося запитувати письмовий дозвіл у судді на виїзд військового зі столиці.

Мобілізація засуджених в Україні

Володимир Зеленський ще 17 травня підписав законопроєкт №11079-1, який дозволяє деяким категоріям ув'язнених добровільно приєднуватися до лав армії. Водночас мобілізувати не зможуть засуджених за:

• умисне вбивство двох або більше людей;
• вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
• злочини проти основ національної безпеки України;
• особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;
• злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості;
• причетність до тероризму;
• порушення ПДР у нетверезому стані, що спричинило загибель кількох людей;
• введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу;
• прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Малюська підтримав мобілізацію засуджених за убивство: Вони ж не метеликів йдуть ловити
• Мобілізація засуджених: Малюська розповів, у яких підрозділах служитимуть в'язні
• Мобілізація засуджених: експерти поділилися з Інформатором доводами за та проти