Розпізнати фото і відео, зроблені нейромережею - поради Мін'юсту
Відомство пояснило, на які ознаки звертати увагу, щоб виявити зображення або кліп, згенерований ШІ, і не стати жертвою маніпуляцій
Фейкове відео чи маніпулятивне зображення сьогодні можна створити за допомогою нейромережі за кілька хвилин - і відрізнити підробку від реального контенту стає дедалі складніше. Раніше Інформатор розповідав про шахрайські схеми у Facebook та Instagram, де злочинці вже активно використовують відео, оброблені ШІ. Міністерство юстиції нагадало українцям про прості ознаки, які допомагають відрізнити згенерований контент від справжнього. Порада стосується кожного, хто користується соціальними мережами та месенджерами.
У рамках кампанії #ШахрайГудбай відомство опублікувало перелік характерних ознак ШІ-контенту на своїй сторінці Міністерства юстиції України у Telegram. Відомство звертає увагу: не все, що виглядає реалістично, є правдою. Перевіряти підозрілі зображення рекомендують через зворотний пошук у Google - так можна дізнатися, де фото вже з'являлося раніше. Якщо контент викликає сильні емоції або виглядає занадто шокуючим - перед тим як довіряти чи поширювати його, варто перевірити джерело.
Міністерство юстиції навело конкретні маркери, на які треба звертати увагу:
- дивні руки, пальці або риси обличчя - нейромережі досі погано відтворюють анатомію;
- неприродні тіні та текстури - розподіл світла виглядає нереалістично;
- розмитий або "штучний" фон - деталі на периферії часто розпливаються;
- деформовані аксесуари - окуляри, сережки, ґудзики часто спотворені;
- написи, схожі на набір символів - текст на предметах нечитабельний або безглуздий.
Чому відомство звернулося до теми ШІ-маніпуляцій
Кампанія #ШахрайГудбай об'єднує кілька відомств: Мінсоцполітики разом із Нацбанком, Кіберполіцією та Держспецзв'язку ділиться порадами, як розпізнати шахраїв і не потрапити в пастку. Поява теми ШІ-контенту у цій кампанії невипадкова - зловмисники активно адаптують нові технології під свої схеми. Шахраї часто створюють унікальні профілі за допомогою зображень, згенерованих штучним інтелектом, та обманюють людей, щоб ті передавали їм гроші.
У стрічці соцмереж буває реклама з відео, де популярна телеведуча, відомий лікар чи політик "радить" таблетки; насправді ці відео оброблені штучним інтелектом, а під ними - посилання на сумнівні сайти. Саме тому порада перевіряти джерело перед поширенням контенту актуальна не лише в контексті пропаганди, а й у боротьбі з фінансовим шахрайством. Про типові шахрайські схеми у Facebook та Instagram Інформатор писав раніше.
Нейромережі як інструмент дезінформації та обману
Російські фейки заразили чат-боти штучного інтелекту - OpenAI, Gemini й Meta AI. Для впливу на них кремлівська мережа "Правда", яку адмініструє веброзробник із тимчасово окупованого Криму, публікує неправдиві заяви; лише у 2024 році назбиралося 3,6 мільйона статей з дезінформацією. Цей матеріал про кремлівську пропаганду в ШІ-системах показує: маніпуляції давно вийшли за межі соцмереж і проникають у самі алгоритми. Тому критичне мислення і перевірка першоджерел - єдиний надійний захист.
Шахраї зламують сторінки у Facebook, виманюючи в користувачів їхні дані для входу; про це в рамках кампанії #ШахрайГудбай повідомили в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України. Стаття про злам акаунтів у Facebook є черговим нагадуванням: зловмисники використовують усі доступні канали - від підроблених листів до ШІ-зображень, - щоб здобути довіру жертви і добратися до її даних чи грошей.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
