"Путін також сидить з нами на саміті". Чому європейські лідери хочуть побороти Орбана та допомогти Україні вступити в ЄС
ЄС вирішив узяти на себе роль «дорослого в кімнаті», доки в Сполучених Штатах не можуть дійти згоди про виділення пакета допомоги Україні
У Брюсселі розпочався перший день саміту лідерів Євросоюзу, на порядку денному запрошення України до ЄС та підтримка Києва. Головною перепоною для ухвалення рішення про євроінтеграцію є позиція прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вето якого намагаються подолати європейські лідери. Зате майже не викликає сумнівів, що Брюссель дійде згоди щодо іншого важливого питання — виділення макрофінансової допомоги Україні, оскільки союзники мають щодо цього «план Б». Водночас тріумф угорського прем’єра продемонструє слабкість Заходу перед загарбницькими планами російського вождя.
Угорщина блокує запрошення України до ЄС
У Брюсселі розпочався дводенний саміт Євросоюзу, на якому розглядають низку ключових для України питання, зокрема дозвіл на початок переговорів про членство в ЄС та виділення фінансової та військової підтримки, а також 12 пакет санкцій проти рф. Загалом, велика ймовірність того, що саміт розтягнеться на більший час, прем’єрка Естонії Кая Каллас казала, що лідери можуть, навіть, провести Різдво в Брюсселі, якщо не буде досягнуто домовленості щодо фінансування оборони України, на це натякали також інші політики, до прикладу, замовляючи в буфеті традиційну італійську різдвяну випічку.
Раніше європейські дипломати давали 30 % вірогідність, що рішення про запрошення України проголосують позитивно. Угорщина стала єдиною з 26 країн Євросоюзу, яка твердо виступає проти — цього вистачає, адже подібні рішення мають бути прийняті одноголосно.
Але, як не дивно, уряд Віктора Орбана став проблемою не стільки Києва, скільки Брюсселя, адже підриває колективну зовнішню політику всієї спільноти. Євродепутат із Німеччини Єнс Гаєр сказав Politico, що завдяки зусиллям Орбана «Путін також сидить за столом саміту».
«Із чотирьох законів, які Україна мала ухвалити відповідно до доповіді Єврокомісії до березня 2024 року, три були ухвалені Парламентом і підписані Президентом. Четвертий закон уже зареєстрований у парламенті та буде ухвалений. Ми розраховуємо, що ЄС ухвалить рішення про відкриття переговорів про членство України на саміті Європейської Ради вже за кілька днів», — сказав очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
Зоряний час Орбана
Проти вступу України виступила також Італія, Австрія та Словенія. Власне, вони не стільки проти нашої євроінтеграції, скільки за відчинені двері для Боснії й Герцоговини, тож можуть змінити свою позицію. Інша справа — Орбан. Він не соромиться «на ходу» придумувати відмовки: то лякає економічною нестабільністю і поширенням війни, то звинувачує в корупції, то вимагає розв’язувати мовне питання угорської меншини, а то пропонує обговорити для України «альтернативні варіанти» замість вступу до ЄС.
Угорський прем'єр успішно проігнорував прохання закарпатських угорців, які просили не блокувати вступ до ЄС. Це при тому, що до початку повномасштабної війни він казав, що євроінтеграція дасть можливість угорцям по обидва боки кордону стати ближчими. Перед початком саміту Орбан заявив, що не змінив свою точку зору й повторив, мовляв, виконання Києвом вимог Єврокомісії є «окозамилюванням».
«Зараз немає причин вести переговори про членство України. Попередні умови не виконано. Ми маємо повернутися до цього пізніше», — сказав він.
Водночас журналісти Deutsche Welle помітили деяке пом'якшення риторики Орбана у порівнянні з тими заявами, які він робив до початку саміту. Принаймні, він не такий різкий щодо фінансової підтримки Києва. Прем'єр Нідерландів Марк Рютте вважає, що ЄС зможе досягти спільного рішення, адже раніше це вдавалося.
Шанс є, адже Євросоюз має засоби впливу на угорського прем’єра. Видання Politico зазначає, що президент Європейської ради Шарль Мішель, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрілися на робочому сніданку з прем’єром Угорщини Орбаном за кілька годин до початку саміту. Прем’єр-міністр Італії консерваторка Джорджія Мелоні, відома своєю проукраїнською позицією, теж провела перемовини з угорським прем’єром. Є також надія на Дональда Туска, який колись мав непогані відносини з Орбаном. Вони намагаються переконати угорського прем'єра в необхідності поступок, хоч наразі, здається, невдало. Цікаво, що Шольц відмовився коментувати результати перемовин, посилаючись на конфіденційний характер розмови.
Очевидний важіль впливу на Орбана — заблоковані кошти спільного фонду на відновлення економіки після епідемії COVID-19. Йдеться про 24 мільярди доларів. Будапешт їх недоотримав через «відкат демократії» та намагання внести зміни в законодавство, щоб зробити судову владу залежною. 13 грудня Єврокомісія розморозила ці кошти, втім, це викликало обурення, зокрема комісара ЄС із питань бюджету, австрійця Йоханнеса Гана, адже є очевидною поступкою шантажисту, яка до того ж навряд допоможе, тому рішення можуть заблокувати.
Допомога Україні
Крім євроінтеграції, Угорщина виступає проти виділення Україні допомоги в розмірі 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки. Вона також блокує 20 мільярдів євро з фонду миру для продовження військової допомоги Києву. Значення цієї підтримки зростає ще більше, зважаючи на епопею з голосуванням за пакет допомоги в США. Брюссель сподівається власним прикладом заохотити до позитивного рішення американських законодавців. На частину коштів макрофіну в розмірі 17 мільярдів євро та кредитів у розмірі 33 мільярдів євро Орбан одразу наклав вето. Проте перемовини тривають, серед варіантів розглядають пропозицію Угорщини про виділення допомоги не одразу на чотири роки, а на рік.
Взагалі-то ЄС має «план Б»: країни-союзники можуть наплювати на думку Орбана, якщо домовляться про допомогу поза спільним бюджетом, щоправда, це вийде дорожче й буде важче організувати. Угорський прем’єр поспішив заявити, що Будапешт підтримає таке рішення, хоч його думка тут не важлива й навряд він вирішить надати нам кошти зі свого бюджету.
Колишній верховний головнокомандувач НАТО, адмірал ВМС США Джеймс Ставрідіс, у колонці для Bloomberg написав, що за найгіршого варіанту розвитку подій, навіть без американської допомоги, підтримка ЄС могла б дати змогу Україні успішно оборонятися впродовж принаймні року. Він зазначає, що за умови «окопної війни» та домінування дронів на полі бою наступати дуже важко, тож росія не зможе отримати якісь видатні здобутки. Водночас ситуація з блокуванням американської допомоги стане чітким сигналом про кризу Заходу, який не можна давати ворогам.
Що буде з євронтеграцією далі
Якщо Орбана не переконають, це означає, що процес євроатлантичної інтеграції України затягується, чого й хотів путін. Все не так вже й катастрофічно, адже до розгляду питання можна повернутися через якийсь час. Громадська думка на нашому боці. Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) замовила опитування щодо прихильності до розширення Євросоюзу серед шести найбільших країн-членів — Польщі, Франції, Німеччини, Австрії, Румунії та Данії. Переважна більшість не демонструє «втому від війни» й позитивно сприймають включення України до спільноти. Прохолодніше сприйняли ідею доєднання Молдови, а ще гірше — Грузії. Показово, що в Австрії, де сильними залишаються російські впливи, більша частина населення проти. Результати опитування дуже позитивні, і демонструють, що заради того, щоби бачити Київ у таборі Заходу, європейці готові потерпіти.
Орбан не завжди бреше: інтеграція такої великої країни, як Україна є справді величезним викликом для ЄС, йдеться не лише про субсидії із загального бюджету, але і про конкуренцію, яку створять для європейських компаній українські виробники в деяких галузях господарства. Це потенційно може розбалансувати внутрішню ситуацію в багатьох наших сусідів. Протести перевізників та блокада експорту зерна на внутрішні ринки ЄС чудово ілюструє, як це може відбуватися.
Неминучими будуть також політичні зрушення: відносно багатолюдна Україна матиме вагоме представництво в Європарламенті, що дасть можливість Польщі та країнами Балтії сформувати свій полюс впливу в союзі, кидаючи виклик домінуванню Німеччини та Франції. І переважна більшість країн готова піти на ці виклики, щоб здобути більшу колективну геополітичну та економічну вагу, а це багато про що значить.
Проте такий очевидний паразитизм Орбана на загальноєвропейських інтересах не може не викликати занепокоєння в еліт. У відеозверненні до учасників саміту президент Володимир Зеленський сказав, що провал голосування продемонструє проникнення впливу путіна в суверенну політику ЄС, а також, що члени Євросоюзу не здатні дотримуватися свого слова. Тріумф Орбана можуть спробувати наслідувати інші, до прикладу, той же словацький прем’єр Роберт Фіцо. На переконання Яна Бонда, керівника відділу зовнішньої політики Центру європейських реформ, для Заходу наслідки відмови Україні будуть поганими.
«Психологічний вплив буде досить значним, тому що це дасть поштовх путіну, який буде впевненим, що насправді Захід не до кінця вірний ідеї, що Україна має бути частиною західного табору. І це буде психологічно шкідливо в Україні, тому що люди мають очікування, що їх приймуть як частину сім’ї», — сказав він «Голосу Америки».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
