Прийде повістка, кинуть у розшук, дані вкрадуть: в МО назвали п'ять міфів, чому військовозобов'язані бояться оновити дані у Резерв+
Оновлення даних у Резерв+ безпечним та прирівнюється до довідок з ТЦК та ЦНАПів. Більше того - саме з документом з Резерв+ можна виїздити за кордон
В Україні з 18 травня триває кампанія з оновлення військово-облікових даних для військовозобов'язаних громадян. Абсолютна більшість з них оновила інформацію про себе через мобільний застосунок Резерв+. Цією послугою вже скористалися понад два мільйони українців. Утім із наближенням кінця кампанії мережею все більше ширяться страшилки, через які люди бояться використовувати Резерв+ для оновлення даних.
У Міноборони вирішили зібрати п'ять найпопулярніших побрехеньок про оновлення даних через Резерв+ та спростували їх. Про те, які лякалки існують довкола оновлення інформації через Резерв+, розповіла заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко, зібравши їх разом у ТОП-5 найпопулярніших міфів.
Міф перший: документ з Резерв+ ні на що не впливає
Це неправда. Документ з Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і документ, отриманий у ТЦК чи ЦНАП. З 18 червня документ з Резерв+ рівносильний військовому квитку чи тимчасовому посвідченню. Щобільше - з документом Резерв+ можна виїздити за кордон, про що нещодавно підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.
Міф другий: отримаю статус "у розшуку"
Багато військовозобов'язаних вважають, що опиняться у розшуку після оновлення своїх даних. Це теж неправда. За словами Черногоренко, такий статус у Резерв+ не може з'явитися. Насправді він виникає тому, що раніше людині вже було вручено повістку, утім вона за нею не з'явилася. У ТЦК та ЦНАП інформація буде така ж.
"Це відбувається, бо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи у ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили у розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами", — пояснила Черногоренко.
Міф третій: мої дані можуть вкрасти
Насправді це не так. Резерв+ лише відображає військово-облікові дані про людину з реєстру "Оберіг". Він не зберігає інформації на власних серверах. Крім того, Резерв+ отримав сертифікат Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Відтак, він надійно захищений. Черногоренко додала, що всі дані зі ЦНАП та Резерв+ потрапляють у реєстр "Оберіг".
Міф четвертий: прийде електронна повістка
Це брехня. У законі про мобілізацію та військовий облік немає інформації про електронну повістку чи вручення таких повісток громадянам онлайн через Резерв+. Ці норми у законі не прописані.
"Такого не буде, оскільки закони України про військо й мобілізацію не знають, що таке електронна повістка чи будь-яке подібне електронне сповіщення. Тобто вона не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути у Резерв+", — пояснила заступниця міністра.
Міф п'ятий: Резерв+ визначить геолокацію і ТЦК мене знайдуть
Це нісенітниці. У будь-якому смартфоні легко визначається, які застосунки мають доступ до геоданих. Резерв+ не має потреби визначати геолокацію людини. Така інформація, за словами Черногоренко, нагадує конспірологічну теорію.
"Цей страх – конспірологічна теорія. Насправді у будь-якому смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують. Ви особисто можете перевірити, що у Резерв+ немає жодної потреби у геолокації", — пояснила Черногоренко.
Резерв+ отримає мітку і є найпопулярнішим серед українців
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Більше 10 мільйонів: в Раді назвали число чоловіків, яких потенційно можуть мобілізувати
- В Україні зростає кількість спроб нелегального перетину кордону: чоловіки готові платити "перевізникам" до $20 000 - ДСПУ
- Мобілізація засуджених: В ЗСУ кажуть, що ув'язнені більш мотивовані служити, ніж цивільні, яких спіймали ТЦК
