ПриватБанк змушує клієнтку платити відсотки за 47 939 гривень, вкрадених шахраями з кредитки — що вирішив суд
У ПриватБанку вказують, що під час розмови з оператором банку, клієнтка, крім іншого, повідомила, що підписувала петицію онлайн, де, можливо, ввела свій пароль від додатка «Приват-24»
Шахраї викрали з кредитної картки жінки кошти у розмірі 47 939 гривень. Вона звернулась з листом до ПриватБанку про припинення нарахування відсотків, оскільки такими коштами не користувалась, а стала жертвою шахраїв. Однак отримала відмову. Про це йдеться у рішенні Корецького районного суду Рівненської області, опублікованому 16 грудня 2025 року.
15 лютого 2025 року в мобільному додатку «Приват-24» жінка виявила повідомлення про перерахування з її карти (рахунку) усіх коштів, а саме 1 201 гривні особистих коштів та 47 939 гривень кредитних коштів. Про шахрайські дії щодо її карткового рахунку негайно сповістила банк та звернулась до поліції з відповідною заявою, в тому числі повідомила, що в 15.02.2025 року не вчиняла будь-яких розпоряджень на списання коштів з її рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ КБ "ПриватБанк" ні в письмовому, ні в електронному виді з використанням електронної системи "Приват-24", або у будь-який інший спосіб. Також повідомила, що не передавала нікому свої картки, ПІНів, постійного пароля, одноразових паролів і контрольної інформації. За результатами поданої заяви було порушено кримінальне провадження. З виписки по карті видно, що шахраї перераховували кошти невідомим особам трьома транзакціями на суми: 3 781 гривні (90 доларів), 21 486 гривень (511 доларів) та 23 873 гривень (568 доларів). Таким чином, зазначені дії шахраїв призвели до зникнення коштів, які її належали та коштів, які належали банку. З огляду на вказані обставини, звернулась з листом до банку про припинення нарахування відсотків, оскільки такими коштами не користувалась, а стала жертвою шахраїв. Однак, банк і на даний час продовжує нарахування відсотків, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед банком. Вважає, що не повинна нести відповідальність за дії, яких не вчиняла та вважає незаконним нарахування відсотків за користування вказаними коштами. Зазначає, що значною мірою була позбавлена добросовісного обслуговування її, як клієнта банку. Тим більше службою безпеки банку встановлено, що кошти з кредитної картки шахраї перераховували на картки сторонніх осіб за кордоном. Це свідчить про те, що її вини в списанні коштів з кредитної картки не було, а отже банк мав би зарахувати ці кошти назад на її картку і ні в якому випадку не нараховувати на них відсотки. Враховуючи те, що банк не проявив жодного розуміння у даній ситуації, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і законних інтересів та просить закрити картку/рахунок (угода № SAMDNWFC00077824490), видану на її ім'я та припинити нарахування відсотків за кредитом по даній картці, скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані починаючи з 15.02.2025 року та будуть нараховані по день закриття картки.
26 червня 2025 року від ПриватБанку до суду надійшов відклик на позов, у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи безпідставним покладення на банк відповідальності за дії третіх осіб. Всі спірні операції проведені з посиленою автентифікацією платіжного інструменту і його власника, внаслідок дій клієнта, з правильним введенням пароля від «Приват-24» клієнта, з підтвердженням клієнтом ОТП-паролів, що були відомі лише йому. Так, під час розмови з оператором банку, вона, крім іншого, повідомила, що підписувала петицію онлайн, де, можливо, ввела свій пароль від додатка «Приват-24». Для входу в акаунт «Приват-24» необхідно володіти інформацією щодо фінансового номера телефону (логін) та паролю входу в «Приват-24» клієнта, тобто, особа, яка здійснювала вхід в акаунт «Приват-24» повністю володіла такими даними. При цьому, з метою підтвердження входу до «Приват-24», на її фінансовий номер було здійснено телефонний дзвінок від банку та вхід було підтверджено. Також, за період з 24.06.2022 року по 26.05.2025 року її фінансовий номер телефону та пін-коди до карткових рахунків не змінювалися. Тобто, відсутність зміни облікового запису «Приват-24», вхід в акаунт «Приват-24» клієнта з підтвердженням за допомогою ОТП-паролю, відомого лише клієнту, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номера клієнта чи про його втрату до здійснення спірних операцій, свідчать про те, що зазначені операції проводила та підтверджувала особисто клієнт, можливо, під впливом третіх осіб. Обсяг розкритої нею інформації виявився цілком достатнім для встановлення контролю третіми особами над рахунком клієнта для можливості проведення спірних транзакцій. Докази щодо протиправного заволодіння її фінансовим номером третіми особами відсутні. Отже, за відсутності встановленої вини третіх осіб, презюмується використання фінансового номера третіми особами за її згодою наданою в тій чи іншій формі. Банк не має жодної можливості впливати на дії клієнтів із розголошення ними даних, які в майбутньому можуть бути використані з метою отримання доступу до рахунків за допомогою дистанційних платіжних застосунків.
Яким було рішення суду?
Позов жінки частково задовольнили. Суд вирішив припинити нарахування відсотків за кредитом по картці, що була видана на її ім'я та скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані починаючи з 15.02.2025 року.
"В матеріалах справи відсутні докази, які б безспірно підтверджували, що списання коштів з рахунку позивачки стало можливим виключно в результаті розголошення нею конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, в тому числі під час оформлення "тисячі від президента" через офіційний додаток "Дія" чи підписання онлайн-петицій, не мають доказового підтвердження, а є лише їхніми припущеннями. Відповідач не довів, що вона втрачала, передавала та/або сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була відсутня воля на вчинення вказаних операцій", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
