В ПриватБанку вказують, що клієнтка перестала вносити кошти посилаючись на "спірні", на її думку, операції, які були проведені по картці 24.05.2023 року
ПриватБанк виставив жінці кредитну заборгованість у розмірі 68 229 гривень. Вона її не визнає та відмовляється закривати, бо вже встановлено особу, яка заволоділа коштами з її рахунку. Про це йдеться у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, опублікованому 16 грудня 2025 року.
Жінка звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ознайомилась з умовами кредитування та підписала анкету-заяву від 02.02.2011 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Їй відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який надалі збільшився до 70 тисяч гривень. Вона перестала вносити кошти посилаючись на "спірні", на її думку, операції, які були проведені по картці 24.05.2023 року. В ході перевірки даної інформації встановлено, що 25-05-2023 року зафіксоване звернення клієнтки, яке було направлено на перевірку фахівцям. Однак, в ході перевірки було встановлено, що проведення операцій по картці стало можливим в результаті компрометації клієнткою конфіденційної інформації, а саме логіну та паролю входу в акаунт Приват-24, яке могло відбутися як при переході за фішинговим посиланням, так і при користуванні відкритим незахищеним Wi-Fi, завдяки чому треті особи могли за методом man-in-the-middle отримати збережені клієнтом на її довірених пристроях логіни та паролі. Достеменно встановити спосіб, за допомогою якої отримали конфіденційні дані клієнта та доступ до Приват-24 можливо лише після проведення відповідних комп'ютерно-технічних експертиз по її девайсах правоохоронними органами. Вважають, що клієнтка повинна відшкодувати банку заборгованість за кредитним договором, яка станом 22.07.2024 року становить 68 229 гривень, яка складається з наступного: - 54 822 гривень - заборгованість за тілом кредиту, - 13 407 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
21 листопада 2024 року від жінки надійшов відклик на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги не визнає, оскільки жодної заборгованості перед банком в неї немає, бо кредитних коштів не отримувала. Зазначає, що за фактом несанкціонованого втручання до її банківського рахунку відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» і заволодіння коштами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та встановлено причетність до вказаного злочину певної особи. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд з'ясував, що вироками встановлено, що 24.05.2023 року чоловік, отримавши від невстановленої особи дані банківської картки, що належить жінці та пін-код до неї, з метою створення образу банківської картки, самостійно, без дозволу власниці, ввів вказані дані до застосунку «MI-FIT», встановленого на його власному мобільному телефоні, модель якого не встановлена. Надалі він, перебуваючи біля банкомата АТ КБ «ПриватБанк», шляхом прикладання електронно-обчислювальної техніки, а саме: фітнес-браслету «MiBand» з технологією безоплатної оплати NFC, підключеного до мобільного телефону, модель якого не встановлена, та вводу пін-коду до банкомата АТ КБ «ПриватБанк», несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу власника спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу автоматизованої системи АТ КБ «ПриватБанк», яка відповідно до Закону України № 80/94-ВР від 05.07.1994 року «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - є інформаційною (автоматизованою) системою, що виразилось у відображенні даних поточного стану рахунку відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я, з метою подальшого дистанційного керування вищевказаним рахунком, отримав можливість розпоряджатися коштами та функціями банківського рахунку, та змогу використовувати їх на власний розсуд. Також встановлено, що своїми протиправними діями громадянин заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 336 тисяч гривень.
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Списання коштів з карткових рахунків жінки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинні нести відповідальності за такі операції.
"Позивач не надав суду належних і допустимих доказів та не довів, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Встановлено, що відповідачка як користувачка картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання коштів з її карткових рахунків відбулося не за її розпорядженням і вона не повинні нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, відповідачка повідомила про цей факт банк та звернулась до правоохоронних органів. Мало того, відсутність вини громадянки у несанкціонованому знятті коштів з її рахунку підтверджується вироком Саксаганського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області та вироком Дніпровського апеляційного суду від 2 липня 2025 року у кримінальній справі №214/546/24 (11-кп/803/1628/25). Жодних доказів, які б вказували на те, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції матеріали справи не містять. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову", - наголосив суд.