Президент, якого не обрали: хто міг би керувати Україною, якби вибори-2024 все ж відбулися
Опитування показують, що українці виявили б уподобання до нових лідерів, які виступають за державну безпеку та суверенітет, якби вибори відбулися у 2024 році
У вівторок, 21 травня, після п'яти років на посаді, Володимир Зеленський залишається президентом України, незважаючи на відсутність виборів через воєнний стан. Та якби вибори все-таки відбулися наприкінці березня, цей період міг би змінити розклад обраних лідерів України, можливо, навіть не на користь Зеленського. Соціологи з’ясували, що, ймовірніше за все, президентом у 2024 році міг би стати ексголовком Збройних сил України Валерій Залужний, якого Зеленський поспішив усунути з керівної військової посади та перекинути на дипломатичну, або навіть головний розвідник країни Кирило Буданов, який випереджає Зеленського за рівнем довіри серед українців.
Соціологічні дослідження підтверджують, що українці могли б проголосувати за альтернативних кандидатів, якби мали вибір. Таким чином, українське суспільство, попри нестабільність, пов'язану з повномасштабним вторгненням РФ, могло б проявити себе як агент змін.
Це стало помітним ще у грудні минулого року, коли результати неопублікованого соцопитування групи "Рейтинг" показали, що якби Зеленський і Залужний боролись за крісло президента, то йшли б нога в ногу. І якби в другий тур президентських виборів в Україні вийшли чинний глава держави Володимир Зеленський і головнокомандувач Валерій Залужний, то результати були б майже тотожними - у Зеленського - 42%, у Залужного - 40%.
Впродовж кінця 2023-початку 2024 ситуація для Зеленського складалася ще гірше: згідно з опитуваннями соціологічної компанії SOCIS, лідером перегонів виявився б ексголовком Збройних Сил України Валерій Залужний. Його підтримали б 31,3% респондентів, що свідчить про великий рівень довіри до військового лідера серед українців. Другим у списку був би Зеленський, який отримав лише 21,7% голосів. Відсоток серед тих, хто визначився з тим, що пішов би на вибори, навіть більший - 41,4% за Залужного, 23,7 - за Зеленського.
Далі йшли б Петро Порошенко - 4,8% (6,4%), Дмитро Разумков - 4,2% (5,6%), Сергій Притула - 3,1% (4,1%), Кирило Буданов - 2,4% (3,2%), Юлія Тимошенко - 2,1% (2,8%), Олексій Арестович - 1,1% (1,5%), Юрій Бойко - 0,9% (1,1%) і Віталій Кличко - 0,7% (0,9%). Звісно, їх підтримка є в рази меншою, але не варто відкидати й той факт, що опитування відбувалося тоді, коли питання щодо проведення виборів у 2024 році тільки обговорювалось, а зазначені політики навіть не висували своїх кандидатур на поважний пост.
Після цього рейтинг довіри до президента Володимира Зеленського продовжував падати. А лютневе опитування КМІС показувало, що президент знаходиться лише на третій сходинці за рейтингом довіри з боку українців. За цим показником його обганяв вже не тільки колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, а й чинний начальник ГУР Кирило Буданов. Показники виглядали наступним чином:
- Валерій Залужний - довіряють 94% респондентів, не довіряють - 5%;
- Кирило Буданов - довіряють 66%, не довіряють - 19%;
- Володимир Зеленський - довіряють 64%, не довіряють - 35%;
- Сергій Притула - довіряють 61%, не довіряють - 33%;
- Олександр Сирський - довіряють 40%, не довіряють 21% (хоча 35% опитаних заявляли, що не знають такого діяча. Наразі він головком ЗСУ після Залужного - ред.).
Зауважимо, що однією з причин звільнення Залужного і призначення його послом у Великій Британії у суспільстві досі називають версію того, що у боротьбі за президентське крісло, конкурентом Зеленського при умові балотування, міг би з легкістю стати "залізний генерал", який навіть не висловлювався жодного разу щодо своїх президентських амбіцій.
Рейтинг довіри до президента Володимира Зеленського продовжував падати. За цим показником його обігнав вже не тільки колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, а й чинний начальник ГУР Кирило Буданов. Хоч керівник воєнної розвідки й не мав великого відриву від глави держави - лише 2%. Політтехнолог Сергій Гайдай у коментарі Інформатору навіть припустив, що Зеленський через падіння свого рейтингу міг би звільнити й Буданова, але цього наразі не сталося.
Наприкінці лютого опитування КМІС, здавалося б, розрішили наміри українців щодо виборів, коли 69% респондентів поділились думкою про те, що Зеленський має залишатись на посаді президента до кінця воєнного стану. На тому ж наголошував і Станіслав Шевчук, голова Конституційного суду у 2018-2019 роках та політик Роман Безсмертний, які пояснювали, чому Зеленський не втратить легітимність, а з виборами доведеться почекати, поки триває воєнний стан.
Легітимність Зеленського: хто та навіщо це обговорює
Раніше Інформатор з керівником Центру громадської аналітики "Вежа" Валерієм Клочком детально розбирав тему того, як держава-агресор, а також і деякі українські політики з блогерами просувають маячню щодо нелегітимності Зеленського, яка веде до напруження політичної ситуації, що, звісно, грає тільки на руку Кремлю.
На думку глави ЦВК Олега Діденка, президент не має підстав передавати повноваження спікеру Ради навіть тоді, коли минає його 5-річний термін з дня вступу на посаду голови держави. Він також підкреслив, що говорити про можливу передачу президентських повноважень до спікера Верховної ради можна лише у випадках:
- відставки президента;
- неспроможності президента виконувати свої повноваження за станом здоровʼя;
- усунення з поста в порядку імпічменту;
- смерті.
Та навіть попри вибори, які відбудуться вже після завершення бойових дій, Україна навряд чи зможе спокійно співіснувати з сучасною російською державою, де утверджується авторитаризм. Інформатор детально розбирав, чому за всю свою історію Росія мала єдині по-справжньому демократичні вибори очільника держави. Зокрема, це важко пояснити однією лише історичною традицією. У наших сусідів самодержавство значною мірою спровоковане природньо-географічними умовами. Втім, на території РФ існували й демократичні держави і це означає, що світло в кінці тунелю таки є.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
