Майдан-3: чи вдасться путіну дестабілізувати політичну ситуацію в Україні цієї весни – думка експерта

Головною метою розмов про нібито втрату президентом Зеленським легітимності після 20 травня є дестабілізація політичної ситуації в Україні. Саме такий план має росія, що маніпулює акаунтами у соцмережах, найбільше – у Facebook та мережі Х. Притому, ймовірно, держава-агресор також сприяє просуванню ідей, що висловлюють українські політики та блогери, навіть із проукраїнською позицією, якщо ці ідеї потенційно ведуть до напруження політичної ситуації. Таку думку висловлює керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок.

Він вважає, що дискусія про легітимність чи нелегітимність президента є лише одним вкидом, за допомогою якого росія намагається здійснювати дестабілізуючий вплив на українську політику та громадську думку. Проте цих вкидів навіть зараз набагато більше. Клочок їх перераховує:

• Незаконність дій ТЦК та перспектива мобілізації
• Відсутність допомоги від США, без якої "ми нічого не вдіємо"
• Неефективність НАТО у противагу ефективності дій росії, мовляв, "НАТО це застаріла бюрократична машина, яка вже майже зламана"
• Беззмістовність санкцій проти росії
• Перетворення України на військову диктатуру, звідки йде розкручування тез про відсутність виборів, "нелегітимного президента" та свавілля влади, що "бросатиме людей на війну"
• Неминучість поразки України – у "нелегітимного" немає плану боротьби, він не може впоратися з мобілізацією
• Невдоволення бізнесу свавіллям влади, антикорупційних органів та силовиків тощо.

Завдяки цим вкидам, на думку Клочка, росія може дестабілізувати суспільну ситуацію. Це має вилитися в парламентську кризу: Рада буде заблокованою, не зможе приймати будь-які нові закони. Чи навіть політичну кризу: опозиція та влада будуть на будь-яких майданчиках висловлювати різні позиції, а дії обох таборів можуть поступово радикалізовуватися. Наприклад, опозиція буде закликати до протестів, а влада вдаватиметься до арештів та кримінальних справ. Діло може дійти до Майдана – 3. Проте, Майдан – це окрема історія.

Легітимність Зеленського

Клочок запевняє, що цю тему першими запустили навіть не росіяни, а українська опозиція, яка «виконує примітивну роль корисних ідіотів» для пропаганди рф. Він згадує, як перші повідомлення, грамотно прописані з юридичної точки зору, побачив серед українських депутатів, юристів і блогерів.

"Вони писали тезами, які зараз використовує російська пропаганда, що "можна ставити під сумнів легітимність Зеленського", писали про "узурпацію влади Зеленським" після закінчення термінів його повноважень", - згадує він.

Розкручування теми з "нелегітимністю", на думку Клочка, показує, як насправді працює пропагандистська машина рф. Вона, як відомо, нічого сама не придумує.

"Ця тема була помічена на росії і взята на озброєння. Тобто вони не те, щоб щось вкидають, вони беруть якийсь конфлікт в Україні, який є небезпідставний. І його починають підігрівати дуже активно. Запускають інформацію в мережу Тік-Ток, потужно працюють боти, пропаганда працює на протистояння", - запевняє він.

Клочок погоджується з тим, що наразі нагнітанням деяких тем так само займаються представники опозиції (зокрема, «Євросолідарність» і порохоботи, - ред). І тут, на думку Клочка, існує певна загроза того, що у разі звернення Зеленського до Конституційного суду, опозиція, ймовірно, може розглядати це рішення як "політично вмотивоване".

"Якщо згадати кризу Конституційного суду до вторгнення, коли президент Зеленський взагалі хотів його розпустити повністю, і це викликало бурхливу реакцію в опозиції, і були навіть протести під КС, що змусило Зеленського відмовитись від цієї ідеї. Потім почалися призначення суддів, і на сьогоднішній день там дійсно є гіпотетична більшість, яку можна віднести до умовно "контрольованої президентом", - пояснює передісторію того, з чого можуть починати "крутити" тему експерт.

Він додає, що вся ця передісторія буде вкладатися як фундамент до протистояння. На це тло, яке вже є в Україні, накидається активно робота ботоферм, діпфейків, відео у Тік-Ток-мережі, замовні статті, матеріали, коментарі, що будуть підсвічувати цю тему. І це протистояння всередині є дуже великою проблемою для України.

"Це і є ось ця спецоперація «Майдан-3» про яку говорить ГУР, тому що зерно сіється на благодатне підґрунтя, де воно проростає. І це, на жаль, роблять в країні політики сьогодні. На початок повномасштабного вторгнення такого протистояння не було і всі діяли заодне", - каже Клочок.

На його думку, сьогодні одиниці з непровладних політичних сил не виступають зовсім з цими темами (зокрема, з нелегітимністю - ред.) і не пушать їх. А є ті, хто хочуть це використати як підготовку до майбутніх виборів. І в нинішніх умовах війни це є небезпечно для України.

Незаконність дій ТЦК та перспектива мобілізації

Загострення може відбутися навколо будь-якої теми – це може бути не тільки невдоволення мобілізацією, а й порушеннями при її проведенні. Чи, до прикладу, тим, що держава не виконує у повному обсязі взяті на себе зобов’язання перед сім'ями військовослужбовців, ВПО, і т.ін.

На превеликий жаль, ТЦК іноді влаштовують справжні викрадення чоловіків на вулицях або з дому (черговий скандал був по Мукачево - ред.) – це не додає привабливості владі, а лише поглиблює цю соціальну напругу. Це є велика проблема і недоопрацювання терцентрів комплектування щодо проведення мобілізації в рамках, визначених законодавством. Хоча є взаємна відповідальність і громадян, які не стають на облік, не поновлюють свої дані, відмовляються зявлятися у військомат. І так далі, - пояснюю Клочок.

Відсутність допомоги від США

Купа спекулятивних тез в рф виходить через блокування американської допомоги Конгресом. В Україні експерти розуміють, що прийняття таких рішень - це непростий процес, який характерний для демократичного суспільства. Для рф – це ще один привід порадіти тому, що "союзники відмовилися від України", "злякалися ядерних загроз кремля" і т.ін.

"До прикладу, у росії всім просто позатикали роти і про це не говорять", - каже Клочок.

Він звертає увагу, як росЗМІ намагаються зіграти на протипоставленні вад демократичної влади (коли неможливо швидко ухвалювати рішення через відповідні процедури, але це є нормальним) проти автократії і навіть російського тоталітаризму, мовляв, "дивіться як в рф класно, а у вас все погано", хоча направду це не так, але це також грає не на користь України.

"Ну, не можна вольовим рішенням президента Байдена ухвалити рішення про виділення грошей на допомогу Україні. Є процедура, є обговорення в парламенті, де республіканці виступають проти, де демократи – за. Це типовий класичний приклад розвиненої демократії. Україна – не є винятком у цьому сенсі, але спекуляції є і в США, і у нас. Вони і є очевидною загрозою", - каже експерт.

І протиставляючи демократію автократії, росія може запевняти, що вона ефективніша. Але тут йде така сама підміна понять. І, на жаль, така риторика кремля вже звучить в Україні.

Особисто Клочок вважає, що нічого поганого в тому, щоб відкласти вибори до закінчення війни в Україні, немає. Проте погляд на це Заходу може бути іншим, бо він, як відомо, і підняв тему поведення виборів в Україні під час війни. Хоча на етапі повномасштабної війни проведення виборів буде дуже складним, Україна вже має досвід проведення виборів навіть у період окупації територій (з 2014 року пройшло двоє президентських і двоє парламентських виборів, які були визнані в усьому світі).

"Захід свого часу підняв тему проведення в Україні виборів (про це казали як американці, так і Європейський Союз). Цю тему будуть піднімати ближче до 20 травня. Її будуть актуалізувати в тому числі і пояснюючи, що президент може виконувати президентські обов’язки, але він не є повністю легітимним, nому що він знаходиться в перехідному періоді. Але перехідний період не розпочатий, тому що відсутні вибори, і т. ін. Ми побачимо дуже багато дискусій. Думаю, будуть наводити приклад 2004 року, коли був скасований 2-й тур президентських виборів і було оголошено переголосування його (так званий 3-й тур, коли Кучма виконував президентські обов’язки, доки не завершився процес передачі влади)", - пояснює Клочок.

Неефективність НАТО

Так само пропаганда рф чіпляється за тези, які ставлять під питання ефективність роботи Північноатлантичного альянсу, Європейського Союзу чи інших блоків. Мовляв, "все це погано, давайте "жить как на расіі". Клочок не виключає протестні акції під час війни, але нагадує, що будь-яке скупчення людей під час воєнних дій заборонене. На питання, чи будуть мати акції якісь політичні наслідки, політолог не певен.

"У нас була вже низка протестних акцій по містах, коли вирішувалося питання ухвалення змін до бюджетного кодексу, яким передбачалося забрати військове ПДФО до центрального бюджету. Практично в усіх обласних центрах по кілька разів збиралися активісти, які вимагали ухвалення відповідного законопроєкту в парламенті. Ніяких переслідувань в цьому плані не було. До якихось коливань це не призвело. Тобто все проходило організовано, хоча в період воєнного стану такі речі заборонені", - каже він.

Нагадаємо, що остання акція протесту була проведена після звільнення Залужного, але вже прихильниками ЄС, які зробили відповідне оголошення в соціальній мережі. Тоді на Майдані зібралися кілька сотень активістів, які виказували своє невдоволення такою кадровою політикою президента. При цьому ніяких заворушень не було. 

"Масові зібрання, звісно, можуть подаватися як акції протесту або як "Майдан". Але знову буде викривлятися інформаційне поле, як то було і з Залужним, коли розповідали що зараз після його звільнення військові візьмуть зброю і підуть на Київ, щоб знести владу", - Клочок пояснює варіанти того, як росіяни можуть описувати звичайні заходи в нашій країні.

"У Зеленського немає плану боротьби"

На думку експерта, політики цинічно граються деякими забороненими кейсами і не гидують підбирати жорстку риторику, коли критикують владу.

"Влада так само діє. Ми бачимо відверте протистояння Банкової і Порошенко (яке не припинялося з моменту завершення виборів). До прикладу "Порошенка не випускають за кордон", натомість він розбудовує мережу ютуб-каналів, використовує різні майданчики, щоб критикувати дії влади", - Клочок пояснює можливу небезпеку ескалації на політичній арені, яка так само зіграє на руку кремлю.

"Влада кидає людей на війну"

На думку експерта, в Раді не поспішають ухвалювати мобілізаційний проєкт через невизначеність у Європейському союзі та США щодо подальшої підтримки, бо якщо буде надано більше зброї, то мобілізація буде меншою, якщо менше зброї – мобілізація може бути більшою.

"Зрозуміло, що влада має певну інформацію щодо цього, тому відтягування саме цього процесу пов’язано з наявністю такої інформації. Яку я розцінюю як позитивну. Бо якби були величезні загрози, то навряд чи хтось би керувався процедурними/регламентними рішеннями щодо порядку розгляду і таке інше. Яскравий приклад – роздача автоматів на початку повномасштабного вторгнення в Києві для того, щоб створювати швидко загони територіальної оборони. Але це спрацювало і дало свій ефект", - розказує Клочок.

Невдоволення бізнесу діями силовиків та податківців

На фоні відсутності перспектив війни існує також невдоволення бізнесу свавіллям силовиків, податківців і т.ін. Будь яку-політичну компоненту пропагандисти рф можуть протягувати під соусом "зради".

"Всі наявні проблеми підсвічуються пропагандою рф дуже легко. І вони це роблять ефективно. На жаль, наша інформаційна політика в Україні надто слабка. Ми суттєво програвали і програємо інформаційну війну, ми не працюємо на випередження, ми не аналізуємо помилки, які у нас відбуваються, у нас доволі слабкий рівень боротьби з тією ж корупцією в умовах війни, толерування неефективних рішень присутнє і це серйозно шкодить", - акцентував Клочок.

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах «Україна на часі», а також «Україна на часі Shorts». Там оперативно зʼявляються новини – від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки. Тут ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Український політолог Володимир Фесенко розглядає та спростовує думку щодо завершення повноважень президента України Володимира Зеленського 20 травня. Він надає вичерпні аргументи, щоб роз'яснити цю тему та зрозуміти ситуацію з точки зору експерта. Приєднуйтеся до перегляду відео, щоб отримати глибше розуміння цього питання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.