Президент підписав закон про заходи безпеки у школах - МОН пояснює, що зміниться
Відтепер керівники та засновники закладів освіти повинні забезпечити: встановлення тривожних кнопок для екстреного виклику поліції; облаштування огорожі або чітке визначення меж території; функціонування системи відеоспостереження й охоронних технологій; контроль доступу та чіткі правила перебування сторонніх осіб у приміщеннях
Верховна Рада України 18 вересня ухвалила загалом законопроєкт №11543 «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту», що посилює заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. 15 жовтня його підписав Президент України Володимир Зеленський.
Законопроєкт було внесено 2 вересня 2024 року народним депутатом Юлією Гришиною. Його розробляли у співпраці з Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією та Міністерством освіти і науки України.
Як повідомляє Міністерство освіти і науки, з набуттям чинності змін до Закону засновники й керівники шкіл відповідальні за впровадження низки заходів безпеки:
- У школах упроваджуватимуть чіткі правила перебування на території та в приміщеннях закладу, щоб усі учасники освітнього процесу почувалися безпечно. Кожна школа затверджуватиме правила доступу і перебування в ній самостійно — на основі типових правил МОН і МВС, які розроблять найближчим часом.
- Заклади освіти мають забезпечити обов’язкове огородження території або чітке визначення її меж на місцевості, що зменшить ризики потрапляння сторонніх осіб, а також облаштувати будівлі тривожними кнопками. У разі загрози школа зможе миттєво викликати поліцію, що значно підвищує рівень безпеки.
Закон визначає категорії осіб, які можуть бути небезпечними і яким забороняється доступ до школи. Зокрема, це особи:
- у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
- ті, які мають із собою небезпечні предмети чи речовини;
- ті, які приходять із тваринами, за винятком собак-поводирів, які супроводжують осіб з інвалідністю.
Посилюються також вимоги до осіб, які працюють у школах або яких залучають до освітнього процесу. Заборонено залучати осіб, які:
- мають непогашену або незняту судимість;
- визнані винними у злочинах проти статевої свободи чи статевої недоторканості;
- притягувалися до відповідальності за домашнє насильство, булінг або за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.
Закон також визначає, що в державних і комунальних школах заходи безпеки фінансуються засновником або іншими законними джерелами, але без залучення коштів учнів та їхніх батьків.
Контекст освітньої реформи
Паралельно МОН реалізує реформу шкільної мережі. Із 1 вересня 2025 року держава перестане фінансувати школи з кількістю учнів менше 45 (виняток - початкові класи). Це пояснюють високою вартістю навчання у малих закладах: утримання одного сільського школяра обходиться у 30,4 тис. грн на рік, тоді як у місті - 24,4 тис., а в окремих громадах ця цифра перевищує 51 тис.
При цьому в МОН наголошують: мова йде не про закриття гімназій чи початкових шкіл, а про оптимізацію мережі у межах старшої профільної школи. Також у 2025 році держава виділила 500 млн грн на модернізацію навчальних кабінетів для пілотних 10-х класів природничого, математичного та технологічного напрямів.
З 2027 року в Україні буде запроваджено трирічну профільну середню освіту, і учні вчитимуться у школі вже 12 років замість 11. Міністерство освіти та науки планує розпочати пілотний проєкт цієї реформи у 2025 році. В Україні не закриватимуть гімназії та початкові школи у зв’язку з реалізацією реформи старшої школи. Реформа вимагає реорганізації мережі навчальних закладів. Та про масове закриття шкіл не йдеться.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
